Ласкаво просимо в Сибір. Як жителі ОРДЛО врятують депресивну Росію

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Передвиборча напруга на фронті

Центральною подією тижня, що минає, в окупації стало, звичайно ж, голосування на виборах до російської Держдуми, до якого Кремль вперше привернув жителів окупованих районів Донеччини та Луганщини, що мають паспорта Росії. Хоча вся ця думська лихоманка окупаційної "влади", що триває з кінця літа, абсолютно не знизила напруженість на донбаському фронті. Так, за перші два тижні вересня спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ зафіксували приблизно на третину більше порушень режиму припинення вогню на лінії зіткнення, ніж у серпні. За даними ж штабу ООС, за цей час на Донбасі загинули четверо українських армійців і понад 30-ти бійців ВСУ отримали поранення.

А вранці 16 вересня, всього за день до старту організованого вивезення жителів ОРДЛО на виборчі дільниці в сусідню Ростовську область РФ, російські окупанти обстріляли місто Щастя. В результаті був поранений осколком від міни калібру 82-мм глава Щастинської військово-цивільної адміністрації Олександр Дунець — він прибув оглянути наслідки події годиною раніше обстрілу багатоквартирного житлового будинку в цьому прифронтовому місті Луганської області.

Загалом, говорити про те, що російські вибори благотворно позначилися на зниженні ескалації в російсько-українській війні, не доводиться. Більш того, вогнева активність обох окупаційних корпусів ВС РФ, що дислоковані на території ОРДЛО, була, мабуть, спеціально санкціонована Москвою з простою метою — додатково нагнати інформаційного шуму навколо донбаської теми з тиражуванням пропагандистських фейків про відповідь "київській хунті" по "народу Донбасу", щоб цим мобілізувати внутріросійський електорат пропутінського спрямування для його приходу на виборчі дільниці 17-19 вересня. Ну а максимальна мобілізація на голосування до Держдуми всього "ватничества" на окупованих територіях йшла вже в якості бонусу.

Гарячковий підйом явки

Проте російські окупаційні адміністрації і в ОРДО, і в ОРЛО як з ланцюга зірвалися, бажаючи показати свою старанність перед Путіним в ім'я торжества на виборах його партії влади "Єдина Росія". Всіх місцевих бюджетників і студентів, що мають російські паспорти, ще 17 вересня масово звільняли від роботи і навчання та організовано вивозили в примусовому порядку на голосування в прикордонні райони Ростовської області, щоб неабияк підвищити там явку виборців.

Наприклад, лише в одному з подібних районів — Тарасівському — в п'ятницю на 12.00 явка вже перевищила 30%. Причому без присутності будь-яких офіційних спостерігачів на дільницях, адже, як не смішно це звучить, російське законодавство обмежує спостереження за виборами в прикордонній зоні. Всього ж тільки "влада" ОРДО відрапортувала про вивезення на голосування місцевих жителів за допомогою 825-ти автобусів і 12-ти електричок.

За оцінками аналітиків "Східної правозахисної групи", за три дня голосування до Держдуми перевізники з усіх ОРДЛО зможуть перевезти 140-170 тис. чоловік. Плюс ще трохи більше 100 тис. місцевих з російськими паспортами, які зареєструвалися для дистанційного електронного голосування. Разом: максимум близько 300 тис. додаткових голосів з окупації, що для "єдиноросів" особливої погоди в підсумку не зіграє, а мороки і наслідків — з лишком, аж до актуалізації питання про визнання через це нелегітимність всіх нинішніх думських виборів.

Ласкаво просимо в Сибір

Одним словом, передбачувана багатьма мета прискореної російської паспортизації ОРДЛО — допомогти з накруткою електорального результату на виборах-2021 у Держдуму в інтересах "Єдиної Росії" — виявилася відверто недосяжною. Однак цей фактор від початку виступав лише побічним, а не ключовим. Крім же сприяння звичної тактики Путіна щодо "підвищення ставок" у великій геополітичній грі видача паспортів РФ максимальній кількості жителів окупованої частини українського Донбасу має цілком прагматичну задачу — допомогти своїм самим депресивним регіонам.

13 вересня МВС РФ оголосило про ініціативу включити жителів ОРДЛО в російську державну програму переселення співвітчизників, яка пропонує бажаючим переселитися в пріоритетні для уряду Росії регіони пільги, допомогу, роботу і в деяких випадках навіть житло. Тому як, за визнанням самих російських чиновників, кількість охочих скористатися цією програмою з співвітчизників з-за кордону з кожним роком знижується: якщо в 2018 р. таким чином у РФ прибуло 107,7 тис. осіб, то за вісім місяців 2020-го — тільки 40,5 тис.

На 2021 р. визначені пріоритетними такі регіони: Амурський край, Забайкальський край, Камчатський край, Республіка Бурятія, Хабаровський край, Іркутська, Магаданська і Сахалінська області. І особливо затребувані там якраз характерні для Донбасу професії: шахтар, металург, токар і так далі. Тобто ті спеціальності, за якими в ОРДЛО зараз не знайти роботи, а якщо і знайти, то з обов'язковою заборгованістю по зарплаті. Але участь у цій програмі — це, по суті, квиток в один кінець, оскільки вона зобов'язує учасника, який прожив на території Росії не менше двох років і бажає покинути країну, відшкодувати всі кошти, що були витрачені державою на його інтеграцію в суспільство на своїй території.

Тому раптом так роздратувався "радник глави ЛНР" Пасічника і "представник ЛНР" у політичній підгрупі ТКГ Мірошник, заявивши буквально наступне: "Від хорошого життя ніхто не їде, тому зрозуміло, що добре б навести порядок у себе. Зусилля Росії були б набагато більш цільними, якби були спрямовані на створення нових робочих місць на території ДНР і ЛНР, там, де люди виросли, де у них сім'ї, де вони звикли жити і працювати. Ми б хотіли, щоб саме край Донбасу був процвітаючим, і саме там люди знаходили можливість для самореалізації, в тому числі і в плані отримання робочих місць".

Утім, колаборант Мірошник постійно проживає останні роки в Москві, йому освоєння Амурського краю не загрожує. Ну а логіка Кремля тут така: в окупованих районах Донбасу краще не відкривати нові робочі місця, а закривати старі, знищуючи по максимуму у людей бажання там жити. Інакше хто буде рятувати Сибір і "піднімати з колін" Колиму з Камчаткою? Залякані репресіями під час окупації і зголоднілі жителі ОРДЛО, які постійно зводять кінці з кінцями, — ідеальний для цього завдання людський ресурс.