Підрив зіц-ватажка "армії ЛНР". Кому заважав зубожілий колаборант Лещенко

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

НП не районного масштабу

Поки мешканці окупованої частини Донеччини тихо відзначали новорічні та різдвяні свята, уникаючи потрапляти на очі місцевим поліцаям, і обговорювали в соцмережах хіба що чергове ДТП з п'яним рупором "народної міліції ДНР" (тобто 1-го армійського корпусу ЗС РФ) Басуріним, коли той безкарно збив на смерть дитину, в сусідніх ОРЛО сталася надзвичайна подія більшого масштабу. Там святковий настрій і навіть підступи "МВС ЛНР", чиї нишпорки "для встановлення особи" знімали у людей відбитки пальців прямо на вулицях, геть затьмарив все один малопримітний, на перший погляд, вибух у хрущовці в східних кварталах Луганська (подібне в окупації стало, на жаль, звичним явищем).

Про те, що трапилося, повідомили не лише в луганських соцмережах, але навіть на "державних" пропагандистських ресурсах. Правда, дуже коротко і майже ні про що: "Вибух пролунав близько 1:00 6 січня в одній з квартир на третьому поверсі багатоквартирного житлового будинку в кварталі 50 років Жовтня. В результаті події було вибито скло в трьох вікнах, пошкоджені міжкімнатні перегородки і під'їзд, на місце оперативно прибули автомобілі МНС і МВС. На даний момент район оточений співробітниками поліції і комендатури "народної міліції ЛНР". Інші обставини події поки невідомі".

Навіщо знадобилася участь "армії ЛНР" у рядовому, здавалося б, інциденті, що представлен в якості звичайного вибуху побутового газу, з'ясувалося практично відразу з російських ЗМІ — у квартирі, що вибухнула, проживав так званий "начальник управління народної міліції ЛНР" Ян Лещенко, який був госпіталізований з опіками. Але, як обов'язково підкреслювалося буквально в кожній подібній новині через поребрик, "версія замаху не розглядається". І, що найдивніше, до вибуху Лещенка не приплели ні "українську ДРГ", ні якогось "агента СБУ".

Хто такий Лещенко

Тобто суто інформаційно російськими пропагандистами було зроблено по максимуму все, щоб ця подія скидалася виключно на банальну битовуху або якийсь рок долі, як кому більше подобається. Тим більше що насправді 40-річний Лещенко — аж ніяк не якась шишка російських окупантів, а зубожілий персонаж для підтвердження відомої путінської мантри "нас там немає". Адже він як раз з тих місцевих луганських колаборантів, які зробили за час російської агресії на українському Донбасі запаморочливу кар'єру, точно як у фразеологізмі "з грязі в князі".

До 2014-го Лещенко був нікому не цікавим дрібним торговцем автозапчастинами, але в самий розпал "російської весни" приєднався до бандформування Плотницького "Зоря". І тут понеслося: дуже швидко з позиції рядового стрільця він доріс до "замкомбрига" і "полковника", далі став "командиром" однієї з тилових "бригад" і, нарешті, — "начальником" всієї "народної міліції ЛНР", що де- факто є 2-м армійським корпусом ВС РФ, який дислокований в окупованих районах Луганської області. І яким в реальності командують російські вищі офіцери, а Лещенко просто робить якісь заяви і записує до свят всілякі вітальні відео. Іншими словами, є таким собі зіц-ватажком "армії ЛНР", і з цією роллю він цілком справлявся.

Утім, як доносить народний поголос, останнім часом Лещенко став зловживати своїм службовим становищем, зайнявшись не віртуальною "грою в командири", як це успішно робить згаданий вище недоторканний Басурін, а конкретним заробітком на поставках кустарного алкоголю і дешевих контрабандних сигарет у розташовані в ОРЛО частини російської окупаційної армії, в тому числі і "на передок". Мабуть, набридло йому жити в хрущовці, захотілося хороми просторніші. Однак тим самим він перейшов дорогу багатьом, хто був зайнятий в окупації цим досить прибутковим бізнесом. Не кажучи вже про те, що деяким високопоставленим російським генералам дійсно могло набриднути повальне пияцтво на фронті серед "ихтамнетов", ось вони і вирішили одним вибухом усунути корінь зла.

З коханки — у "віцепрем'єрки"

А ось інша новорічна історія в Луганську з життя місцевих топ-колаборантів закінчилася поки більш щасливим кінцем, ніж у випадку з Лещенко. Більш того, стрімкий зліт нової "віцепрем'єрки" Анни Тодорової може здатися чимось неймовірним, якби не одне "але" — все банально пояснюється любовними зв'язками цієї молоденької власниці білого халата (в недавньому минулому вона працювала звичайним медиком у поліклініці) з 57-річним "прем'єром ЛНР" Козловим.

Про те, як Тодорова, недовго пробувши козловською радницею, раптом досягла "віцепрем'єрських" вершин, підім'явши під себе весь гуманітарний напрям у квазіреспубліці, зараз активно пліткують навіть "пропалені" луганські ватники. І їх обурення супроводжується не тільки типовою заздрістю, але і констатацією того факту, що в умовах катастрофічної пандемії коронавірусу в ОРЛО на "битві з COVID-19" буде заробляти молода коханка Козлова, відтіснивши від всіляких лікарських потоків "голову МОЗ ЛНР" Наталію Пащенко.

Хоча подібним поєднанням приємного з корисним навряд чи когось можна в Луганську по-справжньому здивувати. Наприклад, під час перебування тут біля керма колишнього ще зі спільного бандформування "Зоря" козловського приятеля Плотницького, той зробив головною з медицини якраз свою коханку Ларису Айрапетян у статусі "міністра охорони здоров'я". Тобто для російської окупаційної адміністрації в ОРЛО такі "управлінські підходи" стали вже якоюсь традицією. До слова, пізніше Плотницький не просто розлюбив Айрапетян, але і дозволив їй померти в одній з луганських лікарень при досить загадкових обставинах.