"А коли нас будуть бомбити?" Як росте істерія в ОРДЛО

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Нормандська трійка — без Путіна

На тижні, що минає, під час візиту президента Володимира Зеленського в Париж могла відбутися зустріч лідерів країн нормандської четвірки хоча б в режимі відеоконференції, але цього очікувано не сталося. Коли 16 квітня після тривалої бесіди в Єлисейському палаці українського президента зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном віч-на-віч до них приєдналася по відео німецький канцлер Ангела Меркель, Путін на зв'язок виходити відмовився.

Втім, господар Кремля був спочатку в курсі, до чого його може схиляти нормандська трійка, тому просто не став зайвий раз ганьбитися перед іноземцями. Адже що саме обговорювалося трьома лідерами країн, стало зрозуміло з пресрелізу спікера федерального уряду Німеччини Штеффена Зайберта: "Вони розділили побоювання з приводу зростання російських військ на кордоні з Україною і в незаконно включеному Криму. Вони закликали до розформування цих підкріплень з метою деескалації ситуації". Плюс, звісно ж, Меркель і Макрон "висловили підтримку незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України, наголосили на необхідності повного виконання Мінських домовленостей і заявили, що Берлін і Париж продовжать свої зусилля в нормандському форматі".

Ну а Зеленський, в свою чергу, заявив за підсумками паризької зустрічі наступне: "Наші тези чіткі і зрозумілі: повинні бути виконані домовленості, досягнуті взимку 2019-го, коли країни — учасниці війни і країни, які допомагають з її закінченням, сиділи і говорили за одним столом. Обов'язково повинен бути припинений вогонь. А як інакше можна рухатися далі? В цьому році у нас вже загинуло майже 30 військових, більшість застрелено снайперами".

В принципі, нічого нового, проте в Москві на все сказане в Парижі ніхто ніяк не відреагував. Від слова зовсім, що вельми показово — промовчали не тільки путінський рупор Пєсков і МЗС РФ, але навіть офіційні особи третього-четвертого ешелону. Одним словом, в Кремлі раптом вирішили зачаїтися, пережовуючи все разом — і сам факт переговорів нормандської четвірки без четвертого, тобто Путіна, і новий американський пакет антиросійських санкцій, які є швидше капостю Москві, ніж серйозним покаранням. Правда, перші дії у відповідь на все це з боку Росії виглядали ще більш беззубими.

Смішний ажіотаж за поребриком

Росія "дзеркально відповість" на висилку з США десяти російських дипломатів, а також може ввести "болючі заходи" для американського бізнесу, але "буде тримати їх про запас". Про це увечері 16 квітня урочисто оголосив голова російського МЗС Сергій Лавров, мовляв, "запропонуємо теж десяти дипломатам США в РФ покинути нашу країну". Паралельно з'явився офіційний список з шести діючих американських чиновників, а також двох колишніх, яким заборонений в'їзд на територію Росії. Хоча, припустимо, ні генпрокурор США Меррік Гарланд, ні директор ФБР Крістофер Рей, ні директор Національної розвідки США Евріл Хейнс, ні інші внесені в цей список санкцій, аж ніяк не поспішали відвідати російські простори.

Далі "дзеркальна відповідь" вийшла на новий рівень — ФСБ затримала в Санкт-Петербурзі консула Генконсульства України Олександра Сосонюка нібито "за отримання закритої інформації з баз даних правоохоронних органів". Через кілька годин українського дипломата, що володіє відповідним імунітетом, все ж звільнили, але після обіду 17 квітня в МЗС РФ було оголошено про небажаність перебування Сосонюка на території Росії.

Аналогічний "удар у відповідь" Москва завдала по польським дипломатам. "До речі, звернули увагу, як швидко в Варшаві підспівали адміністрації США, зажадавши від'їзду з Польщі трьох російських дипломатів. У свою чергу, з Росії будуть видворені п'ять польських дипломатів", — саме в такому розв'язному стилі поширило своє офіційне повідомлення російське МЗС.

Ну а активність російських військ на кордоні з Україною закінчилася вражаючим видовищем, зафіксованим на відео самими ж російськими солдатами в новомодному тіктоці. На викладених в мережу кадрах було видно масштабну пожежу у військовому наметовому містечку біля Богучара Воронезької області, розташованому в якихось 45-ти кілометрах від російсько-українського кордону.

Наростання істерії в ОРДЛО

І тут масла у вогонь в одному зі своїх регулярних youtube-ефірів підлив відомий російський військовий злочинець Гіркін на прізвисько Стрєлков, заявивши, що перекидання підрозділів ЗС РФ до українських кордонів і в окупований Крим — це всього лише демонстрація військової потужності в надії налякати Україну. "Їм би рік простояти, та півроку протриматися. Вони бояться гострої кризи, яка буде в разі війни. Те, що можна було легко зробити в 14-му році, відносно легко в 15-му, з прийнятними втратами в 16-17-му, зараз буде надзвичайно важко. І у військовому, і особливо в політичному. Удар Росії викличе надскандал", — охарактеризував ситуацію улюблений всім ватнічеством "польовий командир", довівши свою цільову аудиторію до глобальної істерики.

Інший же "герой-ополченець" Ходаковський діяв на "руськомірську" публіку, сіючи в ній паніку вже не з російського далека, а перебуваючи безпосередньо в ОРДЛО. То він запропонував "владі ДНР" відселити жителів районів, які розташовані близько до лінії фронту, "використовувати під евакуацію готельний фонд, закріпити його за главами міст і районів, поставити їм завдання підготувати об'єкти до розміщення біженців, скласти методичку, що брати з собою людям, а чого не варто брати, щоб не захаращувати транспорт і обмежену житлову площу". То водив російського пропагандиста-ГРУшника Пегова по позиціях своєї банди "Схід", яка нібито зміцнює якусь "другу лінію оборони".

І якби справа була тільки в Гіркіні з Ходаковським. Але нагнітають істерику з приводу майбутньої військової ескалації безпосередньо самі російські окупаційні адміністрації в ОРДЛО, вікна яких активно стали закладати мішками з піском, причому серед білого дня. Місцеві жителі в соцмережах скаржаться, що на різних роботах їм масово видають трудові книжки на руки. Ну і в окремих окупованих містах, наприклад у Донецьку та Горлівці, розпочалося вивезення документів з архівів. Своя порція паніки і істерики дісталася навіть дітям: у багатьох школах по команді керівництва, а в деяких — по сирені і гудкам, учні всіх класів навчалися ховатися в шкільних підвалах на час — вчителі проводили відповідний хронометраж. І вже вдома діти запитували у своїх батьків: "А коли нас будуть бомбити?"