Жадібність Дизеля. У чому суть розбірок ФСБ із командирським складом їхтамнетів в ОРДЛО

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Подробиці місії ЗСУ у Старомар'ївці

Спекотні обговорення подій 26 жовтня в зоні ООС поблизу контрольованого Україною Гранітного та неконтрольованої Старомар'ївки продовжилися і на наступному тижні. Нагадаємо, російські ЗМІ та пропагандистські ресурси в ОРДЛО тоді підняли масштабну хвилю інформаційного шуму про якесь "загострення з боку ЗСУ" та "захоплення в Старомар'ївці громадян РФ". Однак 5 листопада всі крапки над "і" розставило повідомлення пресслужби 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", яка й брала участь у тій операції, яка, як виявилося, має суто гуманітарний характер.

"Жителі Старомар'ївки нарешті змогли отримати вугілля для опалення. Паливо надала організація Червоний Хрест. Раніше сторона-агресор протягом півтора місяця блокувала міжнародним гуманітарним організаціям доступ до мешканців Старомар'ївки. Тоді робоча група Мирненської ВДА спробувала надати гуманітарну та медичну допомогу мешканцям з боку України, а керівництво 93-ї бригади "Холодний Яр" підтримало ініціативу та забезпечило групу охороною, що призвело до масованих обстрілів Гранітного з боку російських найманців, внаслідок яких загинув військовослужбовець бригади Георгій Халіков, були пошкоджені будинки місцевих жителів, цивільна інфраструктура та камера ОБСЄ. Після розголосу ситуації окупанти таки надали можливість благодійній організації довезти мешканцям Старомар'ївки вугілля для опалення", — повідомили у 93-му ОМБр.

Щоправда, забули додати, що "розголос ситуації" стався внаслідок удару у відповідь по гаубиці противника за допомогою безпілотника Bayraktar TB2. Після чого розрахунки інших знарядь ворожої батареї, що вела артилерійський вогонь по Гранітному, поспішно ретирувалися з поля бою, а Червоний Хрест нарешті доставив до Старомар'ївки довгоочікуване вугілля для опалення будинків місцевим жителям.

Ефект бомби, що розірвалася

До речі, це був перший випадок бойового застосування в зоні ООС розвідувально-ударного безпілотного комплексу Bayraktar TB2 турецького виробництва, призначеного для спостереження за територією супротивника з повітря, оперативного виявлення та придушення цілей керованими ракетами та авіаційними бомбами. Причому російські ППО та засоби РЕБ, розгорнуті в даному районі, не змогли ні поставити перешкоди, ні навіть виявити український "Байрактар", а не те, що збити його.

Аналогічні безпілотники, як відомо, добре зарекомендували себе під час минулорічного наступу армії Азербайджану у Нагірному Карабаху. Тому нинішнє поширення Генштабом ЗСУ відео даного епізоду на лінії фронту поблизу Гранітного мало справжній ефект бомби, що розірвалася. У провідних пропагандистів російських центральних телеканалів досі не припиняються з цього приводу напади зради, тож українську інформаційну операцію з демонстрацією наших "байрактар"-можливостей можна вважати не просто успішною, а мегауспішною.

Чим, звісно ж, не забуло скористатися все військово-політичне керівництво країни з Верховним Головнокомандувачем Володимиром Зеленським включно. А жирну точку в цій історії або, точніше, крапку, поставив 5 листопада в одному з телеефірів начальник Генштабу ЗСУ Сергій Шаптала. "Ми "Байрактари" наразі застосовуємо при загрозах. Якщо є загроза для наших військових і необхідно цю загрозу погасити, щоб зберегти життя військовим, то ми застосовуємо "Байрактари". Це буде ситуативне точкове застосування", — заявив він і тим самим де-факто анонсував майбутні удари у відповідь українськими безпілотниками по позиціях окупантів у разі їхньої відповідної вогневої активності.

Жадібність їхтамнета Дизеля

Тим часом у лавах їхтамнетів в обох окупаційних корпусах, дислокованих у захоплених Росією районах українських Донецької та Луганської областей, і так панують панічні настрої, які відеокадри відповіді "Байрактаром" лише посилюють. Вся справа в тому, що з початку листопада в з'єднаннях і частинах 1-го і 2-го армійських корпусів ЗС РФ, закамуфльованих в ОРДЛО під "народні міліції" квазіреспублік, посилено нишпорять комплексні комісії Південного військового округу російської армії, виявляючи масштабні недоліки через розкрадання командирським складом їхтамнетів пального, речового майна та продовольства.

Військових ревізорів цікавлять не лише зловживання службовим становищем кадровими російськими офіцерами, які перебувають на ключових посадах у системі матеріально-технічного забезпечення оперативного угруповання російських окупаційних військ в ОРДЛО. Або виявлення фактів присвоєння командирами-їхтамнетами грошей для виплат зарплат "мертвим душам". Подібним давно нікого не здивуєш. Наразі комплексні перевірки, які проводяться відомством Шойгу, можна розглядати як реакцію на шмон, влаштований нещодавно в його донбаській парафії "конкуруючою фірмою" — ФСБ РФ. Виявилося, крадуть російські "батяни-комбати" не лише у мертвих, а й у поки що живих своїх донбаських душ.

Після жовтневого рейду чекістів надбанням широкої публіки став лише один такий випадок, зате показовий — "на підвалі" раптово опинився громадянин Росії, "командир 2-го окремого танкового батальйону НМ ДНР" Ручйов на прізвисько Дизель, який прибув на Донбас у 2014 р. з Магнітогорська Челябінської області. Раніше він проходив військову службу в одній із частин на Кавказі, в Карачаєво-Черкеській республіці РФ, а до цього закінчив Челябінський танковий інститут. Одним словом, класичний їхтамнет.

Ручйов, між іншим, відомий як "герой ДНР", який брав участь у боях за Донецький аеропорт та Дебальцеве, проте це не врятувало його від інтересу з боку "МВС ДНР", а винесені йому підозри тягнуть на звичайну кримінальну справу. Йдеться про поширену в окупаційних корпусах практику — відбирати гроші у підлеглих їхтамнетам місцевих бойовиків. Наприклад, лише в одного підлеглого Ручйов вилучив із грошового забезпечення, що виділяється російським Міноборони, понад 145 тис. рублів. Кажуть, що таку систему Дизель практикував масово, причому всі роки своєї тривалої "відпустки" на українському Донбасі.