Родзинка кремлівської паспортизації в ОРДЛО. Коли Пушиліна позбавлять російського громадянства
Представник РФ в ООН Василь Небензя заявив, що на Донбасі — "не внутрішній конфлікт, а політичне протистояння між Росією та Україною". Що навряд чи було особистою думкою або застереженням цього досвідченого російського дипломата
В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
Російський провал в ООН
1 грудня, якраз в 29-ту річницю проведення в Україні всенародного референдуму про незалежність, який остаточно поставив жирну крапку в існуванні СРСР, дико ностальгуючий за Радянським Союзом Путін вирішив піднести своєрідний "подарунок" українцям. І не де-небудь, а на найвищому міжнародному рівні, тобто безпосередньо в Організації Об'єднаних Націй, знову спробувавши легітимізувати російські окупаційні адміністрації в ОРДЛО як нібито "незалежні народні республіки".
Для цього представництво Росії в ООН ініціювало і провело онлайн-зустріч з маріонетковими "МЗС ДНР" і "МЗС ЛНР", яка була голосно представлена як "засідання Радбезу ООН по формулі Арріі". І якщо раніше для такого формату неформальних засідань з використанням гнучких процедурних рамок все одно потрібна була фізична присутність запрошених осіб, що обмежувало доступ окремих суб'єктів або просто провокаторів, то під час пандемії COVID-19 стало можливим підключати до "формули Арріі" по відео буквально будь-кого.
Втім, даний "дипломатичний прорив" залишився лише в фантазіях російських пропагандистів, а для всього цивілізованого світу виявився черговим міжнародним провалом Кремля. Влаштоване Москвою псевдозасідання бойкотувалося не тільки Україною, але і США, Великобританією, Францією, Німеччиною, Естонією та Бельгією, чи то пак усіма, крім РФ, країнами — учасницями ОБСЄ, які входять сьогодні до Радбезу ООН. Плюс до всього цю хитру російську піар-акцію навіть не транслювали на офіційних оонівських ресурсах.
До того ж американське, британське і естонське представництва в ООН виступили зі спільною заявою такого змісту: "Ця подія покликана виключно спотворити реалії конфлікту на сході України і служила тільки російським інтересам. Ми рішуче відкидаємо ідею Росії, що вона виступає посередником у внутрішньому конфлікті. Росія є його активним учасником, який тренує, озброює і очолює збройні формування в районах, які не перебувають під контролем уряду України". До речі, з такою позицією наших міжнародних партнерів несподівано солідаризувався представник РФ в ООН Василь Небензя, заявивши, що на Донбасі, цитуємо, — "не внутрішній конфлікт, а політичне протистояння між Росією та Україною". Що навряд чи було особистою думкою або застереженням цього досвідченого російського дипломата.
Родзинка паспортизації ОРДЛО
Те, що у Кремля з'явилися справжні подвійні стандарти щодо окупованих ним же окремих українських територій, стало зрозуміло якраз на минулому тижні, коли прийшла дуже цікава звістка. Справа в тому, що одному з найближчих спільників ліквідованого в серпні 2017-го в донецькому ресторані "Сепар" Захарченка — Сергію Завдовеєву — відмовили у видачі російського паспорта, причому з дуже уїдливим формулюванням: "Заявник виступає за насильницьку зміну конституційного ладу Російської Федерації чи іншими діями створює загрозу безпеці РФ".
Між іншим, цей персонаж — далеко не дрібна сошка. У захарченківськи часи Завдовеєв одночасно був і польовим командиром бойовиків на прізвисько Француз, і "начальником загону особливого ризику "Легіон" МНС ДНР" в званні "полковник", і "депутатом парламенту ДНР", і секретарем виконкому сепаратистської організації "Донецька республіка" — "партії влади" в ОРДО. У всіх своїх іпостасях він виконував функції "фахівця з особливих доручень" особисто Захарченка, виступаючи його тараном проти внутрішніх конкурентів в колаборантському середовищі. Наприклад, саме Завдовеєв очолював в 2016-му "тимчасову парламентську комісію" з розслідування діяльності прямого опонента Захарченка Ходаковського, в результаті чого було прийнято резолюцію про заборону колишньому "секретарю Радбезу ДНР" займати будь-які посади в псевдореспубліці.
Загалом, цей нібито приватний завдовеєвський випадок став не просто родзинкою нинішньої російської паспортизації в ОРДЛО, але і більш ніж явним кремлівським сигналом буквально всім донбаським колаборантам — "Росія тебе кине, синку". Так що може статися, коли не просто почнуть відмовляти "героям ЛДНР" в отриманні паспорта РФ, але і позбавляти багатьох вже прийнятого ними російського громадянства. І такою "медійною жертвою" наповнення реальним змістом путінської тези "нас там немає" цілком може стати той же нинішній ватажок російської окупаційної адміністрації в Донецьку Пушилін, який лише в квітні 2019-го обзавівся червоною паспортиною з двоголовим орлом і прописався з "головою МЗС ДНР" Никоноровою за однією адресою в Виборзькому районі Ленінградської області.
Вогнетривкий донбаський кейс
Тим часом на минулому тижні безпосередньо з окупованої частини Донеччини та Луганщини надходили численні повідомлення про російські перевірки в частинах 1-го і 2-го армійських корпусів ЗС РФ, де крім виявлення масштабних зловживань "іхтамнетов" ревізори Шойгу активно підчищали будь-які свідчення перебування російських військовослужбовців і російської бойової техніки в ОРДЛО.
Хоча таких незаперечних даних вже більш ніж достатньо, до того ж їх база регулярно поповнюється офіційними звітами СММ ОБСЄ про фіксацію в окупації тих чи інших видів озброєння виключно російської армії, яких ніколи не було у ЗСУ. У підсумку вся ця інформація про військові злочини Росії проти України перетворюється в такий собі вогнетривкий донбаський кейс, яка не піддається ніякій зачистці.
Ну а Європейський суд з прав людини також не сидить склавши руки. Наприклад, нещодавно Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до глобального розгляду дві інших міждержавних справи — "Україна проти Росії № 43800/14" (про три групи дітей, яких імовірно викрали між червнем і серпнем 2014 року на сході України і вивезли в Росію) і "Нідерланди проти Росії no. 28525/20" (щодо знищення російським "Буком" авіалайнера рейсу MH17). Тепер вона отримала назву "Україна і Нідерланди проти Росії № 43800/14, 8019/16 і 28525/20". І крім цієї об'єднаної справи зараз в ЄСПЛ знаходяться ще три міждержавні скарги на Росію і понад 7 тисяч скарг індивідуальних, що стосуються подій, що відбуваються не тільки на Донбасі, але і в захопленому РФ українському Криму.