Поглинання продовжується. Що означає рішення Путіна про соцвиплати для ОРДЛО

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Наслідки нормандської зустрічі

Ключовим днем тижня, що минає, в контексті окупованої Росією частини українських Донецької та Луганської областей стало 26 січня, коли в Парижі зустрілися політичні радники лідерів країн нормандської четвірки. Переговори за участю керівника Офісу президента Андрія Єрмака, заступника голови путінської адміністрації Дмитра Козака та радників канцлера Німеччини та президента Франції Йєнса Плетнера та Еммануеля Бонна тривали більше восьми годин, але глобальних проривів не сталося, що було цілком очікувано. Втім, сторони вперше з 2019 р. змогли погодити спільне комюніке.

Хоча документ і вийшов гранично коротким і зі звичними прохідними фразами про те, що учасники нинішньої нормандської зустрічі, мовляв, "підтверджують, що мінські домовленості є основою роботи нормандського формату і мають намір знизити розбіжності на шляху вперед", у ньому є два важливих моментів. По-перше, політичні радники лідерів України, Росії, Німеччини та Франції виступили за беззастережне дотримання режиму припинення вогню на донбаському фронті. А по-друге, домовилися знову зустрітися за два тижні в Берліні.

Щодо останнього, то наявність цієї дипломатичної домовленості знижує ймовірність російського вторгнення в нашу країну як мінімум до моменту майбутнього берлінського рандеву у нормандському форматі у лютому. Що ж до чергової заяви про режим тиші на лінії зіткнення, то така обіцянка дійсно стало більш-менш виконуватися.

Про це свідчили щоденні зведення штабу ООС, згідно з якими за 26, 28 та 29 січня жодного обстрілу з боку окупаційних корпусів ЗС РФ зафіксовано не було. Єдиним винятком виявилося 27 січня з двома порушеннями — на Луганщині було виявлено спробу проникнення ДРГ противника, а на Донеччині неподалік Мар'їнки російські найманці обстрілювали позиції українських військ зі стрілецької зброї. Однак це не йде в жодне порівняння з попередньою вогневою активністю їхтамнетів, які використовують у перманентному режимі станкові кулемети, гранатомети, міномети, а то й важку артилерію.

Збройовий шантаж "єдиноросів"

Але головне багаторічне завдання від Путіна — примусити Київ хоча б до обіцянок прямих переговорів із ватажками російських окупаційних адміністрацій до ОРДЛО — Козак на нормандській зустрічі у Парижі вирішити не зумів. Хоча саме в день переговорів 26 січня настала своєрідна підмога з Москви, коли представники путінської партії "Єдина Росія" раптом заговорили про офіційні постачання російської зброї на окупований Донбас.

Так, спочатку із закликом про це виступив перший віце-спікер Ради Федерації і секретар генради "єдиноросів" Турчак, а потім голова фракції "Єдиної Росії" у Держдумі РФ Васильєв заявив, що партія звертається до Путіна "з проханням надати допомогу ДНР та ЛНР через постачання військової продукції". Схоже, у такому ключі збройового шантажу Кремль продовжуватиме тиснути на українську владу всі найближчі дні аж до нової нормандської зустрічі політичних радників, що відбудеться в Берліні. І тут буде важливою є чітка і єдина позиція всіх наших західних партнерів у цьому питанні.

Звичайно, ні для кого не секрет, що російська зброя у величезній кількості з її найновішими зразками є в ОРДЛО всі роки окупації, починаючи з весни 2014-го. Отже, якщо говорити де-факто, нічого принципово нового у цьому проханні "єдиноросів" до свого вождя немає. Але якщо колективний Захід проковтне цей кремлівський випад де-юре, може реально розпочатися процес легалізації на окупованому Донбасі російських загарбників з усією військовою технікою, що навезли туди.

Продовження російського поглинання ОРДЛО

Поки що путінський рупор Пєсков продовжує грати роль доброго поліцейського: "Президенту, природно, чудово відомо про цю думку, про цю точку зору. Він з розумінням ставиться до того, наскільки чутливою ця тема є, в тому числі і для "Єдиної Росії", але зараз немає якоїсь реакції президента на подібні ініціативи". А тим часом його шеф Путін сподобився на продовження фактичного поглинання ОРДЛО Росією, яке розпочалося з масової видачі паспортів РФ українським громадянам, які живуть в окупації.

Увечері 27 січня на офіційному сайті Кремля було опубліковано перелік доручень за підсумками засідання Ради при президентові РФ з розвитку громадянського суспільства та прав людини, що пройшов ще 9 грудня 2021 р. В одному з них російському уряду доручено "розглянути питання про надання громадянам Російської Федерації, які проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України, можливості подання з використанням єдиного порталу державних та муніципальних послуг заяв на отримання соціальних виплат та пільг без зазначення реєстрації за місцем проживання на території Російської Федерації".

Простіше кажучи, Кремль вирішив наповнити російську паспортизацію окупованого Донбасу реальним змістом з конкретною датою — доповідь прем'єра РФ Мішустіна з цього питання має відбутися до 1 травня 2022 р. Досі мешканці ОРДЛО, які отримали російське громадянство, могли і навіть мали голосувати на вибір до Держдуми, але не мали право на отримання російських пенсій та інших соцвиплат без реєстрації в Росії. Ну а після реалізації цієї путінської обіцянки у захоплених країною-агресором районах Донеччини та Луганщини, по суті, не залишиться пенсіонера без паспорта РФ.

До речі, цього разу дуже оперативно відреагував Брюссель. 27 січня під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні була оприлюднена відповідна заява Євросоюзу: "Ми засуджуємо масову прискорену видачу російських паспортів громадянам України спрощеним та вибірковим способом як на незаконно анексованому Кримському півострові, так і в районах, що підтримуються під контролем. Такі заходи ще більше порушують суверенітет України, суперечать цілям мінських домовленостей та перешкоджають майбутньому процесу реінтеграції". Щоправда, на дипломатичні слова із засудженням, стурбованістю та усілякими закликами Путіну давно начхати. Якщо такі слова швидко не трансформуються у дії у відповідь, що завдають реальної шкоди російській економіці.