НАБУ хочуть зробити смішним

Якщо цей орган буде дискредитовано, то в здатність української влади очиститися від корупції взагалі ніхто не повірить. Ні в самій Україні, ні за кордоном
Ірина Шевчук
Фото: nabu.gov.ua

Національне антикорупційне бюро України відіграє роль символу. На цей орган, "створений на голому місці, з нових людей, абсолютно незалежний", покладено стільки очікувань, як ні на який інший. Якщо вже він не покаже реальних результатів у боротьбі з корупцією, то від інших нема чого чекати і поготів.

Тим не менш НАБУ повільно, але неухильно втрачає довіру. Почалося це з причин, не залежних від самого бюро, ще до того, як воно запрацювало. Занадто вже довго тягнулось його формування. І тягнеться до цих пір.

Закон про НАБУ був прийнятий ще 14 жовтня 2014 р. набрав чинності 25 січня 2015 р. Потім було кілька етапів конкурсу на посаду директора бюро, і, нарешті, 16 квітня, через півроку після прийняття закону, Петро Порошенко підписав укази про створення НАБУ та про призначення його директором Артема Ситника. Ще понад півроку пішло на організацію діяльності бюро. Перші детективи НАБУ вийшли на роботу 1 жовтня. Однак вони не могли приступити до оперативно-розшуковим заходам, поки не був призначений заступник генпрокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Лише після того, як 30 листопада генпрокурор Віктор Шокін призначив на цю посаду Назара Холодницкого, Ситник повідомив, що більше ніщо не заважає НАБУ почати розслідування.

Але і після цього робота бюро дуже повільно набирала обертів. Ситник скаржився, що кількість виробництв, які детективи НАБУ можуть внести в реєстр, невеликий із-за малого кількості антикорупційних прокурорів, які повинні займатися ці виробництва. У самому НАБУ теж залишалося багато невирішених організаційних та фінансових питань. ЗМІ більше розповідали про те, скільки коштують шкарпетки для спецназівців бюро, ніж про успіхи у розслідуваннях, так і успіхів особливих ще не було. Між тим суспільство чекало швидких результатів. У цих завищених (можна навіть сказати ірраціональних) очікуваннях сконцентрувалася незадоволеність станом справ у боротьбі з корупцією, накопичена за два післяреволюційних роки.
Але, крім об'єктивних причин слабкого старту НАБУ, були і суб'єктивні. Перш за все це відверто слабкий стиль публічного поведінки, обраний директором бюро. Звичайно, Ситнику необов'язково зображати з себе крутого хлопця. Зображати - це взагалі погана мода. Але він повинен усвідомлювати, що його бюро - символ для суспільства. І суспільству не може подобатися, коли людина, якій вручено відповідальність за цей символ, дає його в образу, дозволяє над ним сміятися.

З усієї діяльності НАБУ в грудні-січні найбільший резонанс отримала історія про те, як бюро кликало їх на допит Миколи Мартиненка, який склав з себе повноваження народного депутата від "Народного фронту". За офіційною інформацією НАБУ, екс-депутата викликали як свідка по двох справах. Перше розслідується за фактом закупівлі державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" уранового концентрату в австрійського акціонерного товариства, а друге - за фактом отримання хабарів при закупівлі ДП "Енергоатом" обладнання чеської компанії Skoda. Власні розслідування по другому з цих справ ведуться також в Чехії та Швейцарії. Хоча Мартиненко і пообіцяв "зосередитися на тому, щоб у правовому полі довести свою непричетність до будь-яких зловживань як звичайний громадянин", але він не з'явився на допит у НАБУ спочатку 29 грудня, а потім повторно 11 січня. У перший раз нібито у зв'язку з хворобою, у другій - пославшись на зустріч з прокурором в Берні (Швейцарія).

Суспільство побачило, що фігуранти корупційних справ можуть спокійно ігнорувати НАБУ і їм за це нічого не буде. Ситник зважився лише на заяву про можливість примусового приводу Мартиненко на допит. Хоча це як раз той випадок, коли слова були зайвими, а потрібно було наслідувати англійській приказці, советующей: just do it - просто зроби це.

Продовження вийшло ще більш принизливим для НАБУ як символу. Мартиненко у відповідь на заяву директора бюро виступив із зверненням до "юному даруванню Артему Ситнику": "Артем, не варто прагнути, щоб вас боялися, і не треба нікого лякати. Краще хай вас люблять і шанують, лайкають ваші пости в соціальних мережах, а школярі нехай роблять з вами селфи на свої гаджети". А коли 18 січня екс-депутат таки дарував вам з'явитися на допит, він вів себе так, ніби робить комусь велику послугу. Те, що Мартиненко своїм панибратским хамством лише погіршив свій імідж, - проблема його особисте і "Народного фронту". Але ось те, що Ситник допустив такий розвиток подій, не сприяло впевненості суспільства в успішності НАБУ.

У лютому увагу ЗМІ переключилася на іншу історію - про заяви міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса на адресу народного депутата від БПП Ігоря Кононенка. НАБУ довелося взятися за перевірку слів Абромавичуса, проте перспективи цієї справи дуже сумнівні. По суті, є тільки слова міністра проти слів депутата і ще слова виконавчого директора НАК "Нафтогаз України" Андрія Пасічника, якого Кононенко нібито нав'язував Абромавичусу в заступники. Заяви про те, що в Кононенко або Пасічника були якісь "злочинні наміри", свідомо довести. Можна стверджувати лише про розбіжності між учасниками цієї історії у розумінні понять "етика", "політична команда", "квотний принцип" і т. п. Тому ті, хто нав'язав цю справу антикорупційному бюро, фактично підставили НАБУ і його директора. Тепер їм залишилося дочекатися, коли бюро закриє справу через відсутність складу злочину, і підняти хвилю насмішок про "безсилля", "неспроможність" або навіть "продажності" НАБУ.

Реалії такі, що суспільство чекає від бюро швидких результатів і є бажаючі скористатися цими очікуваннями для дискредитації бюро. Ігнорувати ці виклики, звичайно ж, не можна. Але щоб гідно відповісти на них, необхідні справи, доведені до суду, абсолютно переконливі для всього суспільства і надійно доведені.

Ситник обіцяє суд за "Запоріжжя-обленерго"

Починаючи з 4 грудня детективи Національного антикорупційного бюро України відкрили понад 70 виробництв. Про це повідомив директор бюро Артем Ситник 11 лютого, презентуючи звіт про діяльність НАБУ за останні півроку. У самому звіті йдеться про 56 виробництвах станом на 1 лютого. З них шість стосуються діяльності вищих посадових осіб держави, 11 - держслужбовців першої і другої категорій, 13 - суддів, п'ять - прокурорів, 19 - керівників держпідприємств, ще два - інших службових осіб.

Директор НАБУ анонсував, що незабаром будуть результати з одного з перших кримінальних проваджень стосовно посадових осіб держпідприємства "Запоріжжяобленерго". "У ході розслідування встановлено, що в результаті укладення незаконних договорів з приватними структурами останнім було передано право вимагати кошти в сумі 346 млн грн. у великих споживачів електроенергії. 200 млн грн., які повинні були надійти на спеціальний рахунок держпідприємства, перераховані на рахунки приватних підприємств, які контролюються певними відомими особами", - розповів Ситник. Він зазначив, що бюро вже звернулося в суд для визнання угод "Запоріжжяобленерго" недійсними. У разі позитивного вирішення спорів в цьому виробництві державі будуть повернуті згадані 200 млн грн.

Також, за словами директора НАБУ, готуються до передачі в суд деякі справи, пов'язані з корупцією у судовій гілці влади.