Богдан Карпенко: Ірпінь має стати не "спальником" Києва, а самодостатнім містом із сучасним громадським транспортом

Менш ніж за два місяці в Україні відбудуться місцеві вибори, на яких серед іншого міські громади обиратимуть мерів. І якщо боротьбу за крісло міського голови Києва багато хто вважає виграною ще до виборів, то у містах-супутниках столиці можуть з'явитись цілком неочікувані кандидати. Так, депутат міської ради Ірпеня Богдан Карпенко стверджує, що знає, як розв'язати нагальні проблеми міста.

- Чому ви вирішили виставити свою кандидатуру на посаду мера Ірпеня на місцевих виборах у жовтні?

- Це непросте питання. Останні п'ять років я є депутатом міської ради Ірпеня, однак восени минулого року у мене почали з'являтися думки про те, аби полишити політику. Річ у тім, що депутат міської ради має недостатньо повноважень для повноцінної ініціативи та вирішального впливу на ухвалення важливих для міста рішень.

Однак згодом я зрозумів, що можу піти з політики, та не зможу залишити Ірпінь. Адже моє життя тісно пов'язане з цим містом. Тут я навчався в академії, тут я одружився, тут народилися двоє моїх дітей.

Я бачу, як має розвиватись наше місто, і розумію, що можу бути корисним та дієвим для нього. Ірпінь має бути комфортним для мешканців і конкурентоспроможним серед інших міст-супутників Києва.

- Як ви оцінюєте нинішній розвиток Ірпеня?

- За п'ять минулих років в Ірпіні значно змінилась міська інфраструктура. Скажімо, у 2014-му у місті не було жодного світлофора. Тепер же світлофори встановлені на більшості жвавих перехресть міста. Помітно покращав і вигляд міста: реконструйовано більшість доріг, побудовані тротуари, облаштовані парки та сквери. 

Однак за цей час міська влада не зробила головного — не визначила вектор розвитку міста. Хто такий Ірпінь? Це курортне місто, це спальний район Києва, це промислове місто, це місто "молоді та спорту"? За фактом, стратегічний план розвитку Ірпеня відсутній. Оновлений генеральний план 2019 року в основному визначив лише квартали, які забудовуються, або перебудовуються. Цей план не дає відповіді на ключові питання: де будуть будуватися школи та садочки, де працюватимуть мешканці міста, де будуть розміщені транспортні хаби і яку воду питимуть мешканці Ірпеня вже завтра. Тож місту необхідно визначити, яким воно має бути через 5, 10, 15 років.

- Одна з основних проблем Ірпеня – транспортні затори, через які місто потерпає щоранку і щовечора.

- Так, автомобільний трафік — досить серйозна проблема для Ірпеня. За останніми даними кількість мешканців міста вже сягнула понад 100 тисяч, і я впевнений, що найближчими роками ця цифра може подвоїтися.

Щороку кількість мешканців зростає і, відповідно, збільшується кількість автівок. Як результат — щоденні корки у години-пік, адже левова частка мешканців Ірпеня працює в Києві і використовує персональний транспорт, аби дістатися роботи. При цьому близько 30–40% трафіку, а у деякі дні навіть більше, — це транзит. Через Ірпінь до Києва дістаються жителі інших населених пунктів, що знаходяться далі Ірпеня по Варшавській трасі.

- Як вирішити цю проблему? Розширювати дороги, що з'єднують Ірпінь з Києвом?

Розширення доріг не вирішить проблеми. По-перше, воно можливе в основному за рахунок земель, які перебувають у приватній власності. А це досить складний та довготривалий процес, що потребує значних коштів. По-друге, навіть розширивши дороги, ми впиратимемося в перевантажений транспортом мікрорайон Академмістечко з одного боку, а з іншого – у ідентичне перенавантаження "Варшавки". І головне: розширення доріг, як показує світовий досвід, має виключно тимчасовий ефект.

Тому сьогодні єдиний вихід з ситуації — це впровадження сучасного і комфортного громадського транспорту з виділенням окремої смуги, будівництво транспортних хабів та мережі велодоріжок. Нам потрібно вже сьогодні з перспективою на п'ять–сім років будувати перехоплюючі паркінги, на яких жителі Ірпеня та інших прилеглих міст зможуть залишати власні автівки, аби далі діставатись громадським транспортом до Києва.

- Ідеальний громадський транспорт від Ірпеня до Києва має бути приватним чи муніципальним?

- Я впевнений, що рано чи пізно влада міста має усвідомити необхідність створення власного муніципального громадського транспорту, або, як мінімум, змінити підходи та вимоги до приватного перевізника. Так, є над чим працювати, слід провести досить складні розрахунки. Але без сучасного громадського транспорту з окремими смугами та чітким графіком місто продовжуватиме втрачати гроші та матиме великі транспортні проблеми. В ідеалі ж громадський транспорт Ірпеня має бути безкоштовним — як це зробили вже в багатьох містах Європи.

- Населення Ірпеня постійно зростає. Чи достатньо у місті шкіл та дитячих садочків?

- Ні, недостатньо. Як батько двох дітей я знаю про це не з чуток. Питання збільшення кількості дитсадків, шкіл і лікарень — одна з найголовніших проблем для Ірпеня. Скажу більше — це питання №1. І воно дуже тісно переплетене з майбутнім визначенням вектору розвитку міста. Якщо і далі місто вважатиметься своєрідним спальним районом Києва, тоді і генеральний план потрібно розвивати в цьому напрямку і, відповідно, в декілька разів збільшувати кількість садків, шкіл і лікарень.

Але що ми маємо на сьогодні? Вільних земельних ділянок у міста немає. Саме тому місто має зобов'язувати всіх без виключення забудовників брати участь у будівництві навчальних закладів. Я б також не відкидав ідею партнерства влади Ірпеня і приватних інвесторів. Як це може виглядати? Міська влада може надавати податкові преференції по земельному податку і податку на нерухомість для підприємців, які будуватимуть приватні дитсадки і школи. І головне: слід змінити принцип формування бюджету утримання навчальних закладів, адже кошти, які витрачає місто, мають ходити не за навчальними закладами, а за учнями. Це створить здорову конкуренцію серед всіх навчальних закладів.

- Ще одна важлива проблема Ірпеня — якість та сезонний дефіцит питної води. Як її можна вирішити?

- На відміну від Києва і багатьох прилеглих міст, Ірпінь п'є воду зі свердловин. Але вже найближчим часом місто може почати отримувати воду за графіком. Причина – колосальне збільшення споживання і, як наслідок, виснаження водоносного шару.

Що слід зробити? Перш за все — і я вкотре на цьому наголошую — Ірпеню потрібно розробити стратегічний план розвитку міста на найближчі 10-20 років. Якщо ми прорахуємо приріст населення у середньостроковій перспективі, то зможемо прогнозувати, скільки води потребуватиме місто. Розуміючи це та знаючи обсяги запасів води під землею, ми зможемо розрахувати, які потужності слід мати для уникнення проблеми водопостачання у майбутньому.

- Чим Богдан Карпенко як мер відрізнятиметься від попередніх очільників міста?

- Перш за все – принциповою позицією з ключових питань, які впливають на розбудову міста і створення комфортного простору для життя мешканців Ірпеня. Я докладатиму усіх зусиль для створення у місті гармонійної соціальної і виробничої інфраструктури.

Моє найголовніше завдання — це створення у місті якомога більшої кількості додаткових робочих місць та нових навчальних закладів. Сьогодні у місті є величезний запит на виробничі приміщення і майданчики. Місцеві підприємці мають бажання і ресурси для розвитку власного бізнесу. І міська влада повинна їм сприяти і допомагати. Для неї це має бути пріоритетом номер один, так само, як і забезпечення мешканців міста достатньою кількістю сучасних навчальних закладів.

Саме у цьому полягає моє бачення подальшого розвитку міста. Ірпінь не повинен бути спальним районом столиці, чим він фактично є сьогодні. Наше майбутнє — це місто цікавих високоосвічених людей, професіоналів. Це молоде цікаве місто з власною самоідентифікацією і чітким баченням майбутнього.

- Яке перше рішення ви ухвалите на посаді мера Ірпеня?

- Перш за все, я припиню займатися будь-яким бізнесом. Повністю. Не передам свій бізнес у відкритий траст чи переведу у офшор, а припиню будь-яку діяльність як підприємець. А далі зберу за одним столом провідних урбаністів і протягом 2-3 місяців представлю аргументовану та дієву стратегію розвитку міста, що стане базою для нового генерального плану. Плану, який не буде просто ділитиме земельні ділянки міста, а який дасть чіткий вектор розвитку Ірпеня на найближчі 10-15 років.