Онлайн-конференція "ДС": Вибори та інтернет. Де закінчується свобода вибору? (ВІДЕО)

Де обирають - на ділянці або у соцмережі?

Випадково чи ні, але в цьому році фестиваль документального кіно Docudays.ua, який проходить у Києві 22-30 березня, збігається з виборами президента. І як тут не поговорити про свободу вибору, а тим більше про тих, під чиїм контролем ця свобода існує.

Свобода у цифровому просторі, де панує бурхливий потік інформації з усього світу, і де кожна людина може стати її джерелом - проблема, яка вимагає особливо детального розгляду. Адже українці історично вважають себе волелюбним народом і переконані, що це виключно вони є авторами своїх думок, позицій і поглядів. Втім, технології на місці не стоять, а особливо технології маніпуляцій, які в кінцевому рахунку формують наш вибір під маскою свідомої громадянської позиції.

І тому тема прав людини в цифровому світі, яка піднімається в рамках фестивалю документального кіно, особливо актуальна напередодні події, від якого залежить майбутнє нашої країни принаймні на п'ять років.

КІБЕРПОЛІЦІЇ ПОТРІБНО ЗАЙНЯТИСЯ ПРОФІЛАКТИКОЮ ЗЛОЧИНІВ В МЕРЕЖІ, - ЕКСПЕРТ

Киберполиция повинна не тільки реагувати на злочини в мережі, але і попереджати подібні випадки. Таку думку висловила координатор правозахисної програми Docudays.ua Ксенія Шиманська в ході відеоконференції "ДС".

"Насправді кожен з нас чітко розуміє, що в інтернеті ми можемо знайти все, але захищені ми від того, що ми там знаходимо і самі там розміщуємо. Ми не завжди впевнені, що вхід в інтернет безпечний. Наскільки безпечним є використання камери, і треба її заклеювати", - вважає експерт.

Шиманська підкреслила, що кожен робить свій вибір на користь безпеки або на користь свободи інформації.

"Коли ми робимо вибір на користь інформації, повинні розуміти, що свобода повинна закінчуватись там, де починається безпеку", - вважає вона.

"Україна має вже давно встигати за іншим світом і регулювати питання кибербуллинга. Киберполиция повинен реагувати не тільки на кричущі випадки, коли мати продає порно-контент з участю свого чотирирічного сина, але і попереджувати такі випадки. Тому ми повинні говорити про це на всіх рівнях - включаючи державні органи", - уклала Шиманська.

ЗАБОРОНИ В МЕРЕЖІ МОЖУТЬ ДОВЕСТИ ДО ПУТІНСЬКОГО "СУВЕРЕННОЇ ІНТЕРНЕТУ", - ЕКСПЕРТ

Заборона на певний контент в інтернеті не працює, оскільки його легко обійти, але може призвести до жорсткій цензурі, - заявив голова комітету з питань свободи та прав людини інтернет-асоціації України Максим Тульєв в ході відеоконференції "ДС".

"У Росії захищали дітей від порнографії, наркотиків і самогубств, а зараз вони дозащищались до суверенного інтернету. І взагалі заборонили говорити щось погане про Путіна. Було б добре, якби ми могли заборонити будь-який контент з порнографією і наркотиками, але це не працює. Якщо ми заборонимо ходити по темних провулках, то бандити будуть чекати нас в іншому провулку. Мета правоохоронних органів - це ловити бандитів, а не блокувати інформацію", - заявив Тульєв.

Він зазначив, що в даний час жодна система технічного блокування інформації в інтернеті, навіть у Китаї, не може гарантувати надійного блокування доступу.

"Будь-який студент або школяр може встановити в себе ВПН або "Тор". Хмара інформації звужується, звужується коло поширення інформації. А це не допоможе побороти поширення порнографії, наркотиків або тероризму", - переконаний експерт.
Тульєв також упевнений, що таким чином можна впливати на електоральну політику.

"Фактично це політична цензура. Тобто, якщо чиновник хоче, то це прочитають 100 тисяч чоловік, а всього лише 5 тисяч", - вважає він.

ЕКСПЕРТИ ЗАПРОПОНУВАЛИ ТРИ СПОСОБИ МОНЕТИЗАЦІЇ КОНТЕНТУ ЗАМІСТЬ ПЕРЕСЛІДУВАНЬ ЗА АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Авторське право в інтернеті захистити практично нереально, але є кілька варіантів монетизації контенту. Таку думку висловив голова комітету з питань свободи та прав людини Інтернет-асоціації України Максим Тульєв в ході відеоконференції "ДС".

"З одного боку, не можна захистити авторське право в інтернеті. Якщо зараз є потоки, то людина хоче подивитися цей фільм "на шару", то він подивиться. Але існують інші способи монетизації контенту. У нас більшість людей заплатить якісь гроші, щоб їм було зручно подивитися фільм", - упевнений Тульєв.

В якості прикладу він навів кінотеатр.

"Великий екран, 3D, попкорн, друзі поруч. За це люди готові платити", - пояснив він.

Другий приклад, який навів експерт, зручний сайт зручним пошуком, з великою колекцією.

"За таке люди будуть платити, тому що це зручно, а торрент - ні. Невідомо, що ти скачаєш і яка там буде копія. Але треба, щоб ціна була адекватна. Якщо фільм буде коштувати 100 доларів, то це нікому не треба. А якщо 20, 30, 50 гривень - це цілком можливо", - зазначив він.

Третій варіант монетизації контенту - реклама, продактплейсмент та інші непрямі засоби.

ЕКСПЕРТИ ПОБОЮЮТЬСЯ, ЩО УКРАЇНСЬКІ СИЛОВИКИ БУДУТЬ ЗЛОВЖИВАТИ БРИТАНСЬКИМ "СОФТОМ"

Правоохоронні органи в Україні можуть скористатися програмами для аналізу інформації з вільного доступу
Таку думку висловила координатор правозахисної програми Docudays.ua Ксенія Шиманська в ході відеоконференції "ДС".

"Особисто для мене зараз величезним побоюванням є те, що нашим правоохоронним структурам - це може бути СБУ, поліція або будь-які інші силові структури, - якщо до них потрапить інструментарій, який є у британців, то вони можуть зловживати цим інструментарієм. Вони часто працюють не в правовому полі, на жаль", - заявила Шиманкская.

"Наприклад, у Британії є система, яка аналізує інформацію, яка є у вільному доступі в Інтернеті, і потім ви з імовірністю в 90% розумієте, що в певні дні у визначеному місці буде зроблено той чи інший злочин - і в цей день правоохоронці дуже активно патрулюють цю ділянку", - пояснила вона.

ЦЕНЗУРА В ІНТЕРНЕТІ НЕ ДОПОМОЖЕ В ПРОТИСТОЯННІ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ, - ЕКСПЕРТ

Україна поки що зробила лише перший крок до цензури в Інтернеті.
Таку думку висловив голова комітету з питань свободи та прав людини Інтернет-асоціації України Максим Тульєв в ході відеоконференції "ДС".

"Треба розуміти, що таке Європа. Якщо брати Франції, то там досить жорстка цензура в інтернеті - це ближче до Росії. А от у Чехії цензури немає зовсім. Немає загальноєвропейської практики регулювання інтернету. Ми зараз ближче до Чехії, але вже не Чехія, тому що у нас є указ президента (який не повинен виконуватися операторами, але він виконується). Щось десь фільтрується. Завдання таких людей - це створити цензуру", - сказав Тульєв.

За його словами, для цензури "необхідно обладнання, спеціалісти, і це довгий і дорогий шлях, але перший крок ми зробили".

"На розгляді у Верховній Раді є кілька законопроектів, де пропонується списки блокування і все таке - майже як в Росії. Якщо вони будуть прийняті під яким гаслом - російська агресія чи ні - це вже через рік ми забудемо, для чого це робилося. Зараз завдання стоїть так, щоб інтернет в Україні був управляємо", - додав експерт.

При цьому він переконаний, що цензура в інтернеті не допоможе в протистоянні російської агресії.

"Наприклад, коли ми заблокували Вконтакте, то ми свідомо програли битву на цьому полі. Зараз ми програємо битву у Фейсбуці. Тому періодично вилазять ідеї заблокувати Фейсбук. Якщо зроблять цензуру в інтернеті - це тільки для того, щоб впровадити політичну цензуру", - заявив Тульєв.

Він також навів приклад протистояння Росії.

"Були такі заправки Лукойл і ТНК і до початку війни була акція, вони російські. Вони зробили ребрендинг, але зараз вони порожні. Саме таким чином і потрібно протистояти російській агресії - інформаційними кампаніями", - переконаний експерт.