"Український легіон": Ті, хто пройшов мобілізацію, вже втрачені для територіальної оборони

"Український легіон" фінансується переважно за рахунок самих легіонерів через членські та добровільні внески, а також за рахунок добровільних благодійних внесків громадян, підприємств, установ і організацій. Святослав Стеценко - полковник запасу та експерт з партизанських дій. Громадську діяльність він поєднує з роботою на посаді помічника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Він відповідає за питання захисту прав військовослужбовців. Але це окрема тема. Зараз ми говоримо про територіальну оборону.

— Наскільки готові Київ та інші міста до оборони в разі великої війни?

— Певні заходи державою, Збройними силами, іншими військовими формуваннями прийняті. Тобто напад не застане нас зненацька. Війська готуються, розроблені плани оборони.

Чи цього достатньо? Напевно, так, якщо ворог використовує, наприклад, сили спеціальних операцій, тобто обмежені сили. Але якщо почнеться велика війна, то ні для оборони Києва, ні для ефективної оборони країни у нас сил сьогодні недостатньо. Це обумовлено і обмеженими матеріальними можливостями, браком систем озброєнь, військової техніки, боєприпасів, інших матеріальних засобів, необхідних для ведення війни, і недостатньою кількістю военнообученного резерву.

На даний момент можна вважати военнообученными тих, хто перебуває в оперативному резерві першої черги. Це ті, хто відслужив по мобілізації і за контрактом в зоні АТО. У той же час системи масової підготовки резерву не створено. Про це кажуть військові експерти і громадські активісти з самого початку російської агресії, але ніяких реальних кроків для створення такої системи досі не зроблено.

Не є секретом навіть для цивільних, а тим більше для військових, що якщо Кремль все ж таки зважиться на велику війну, то Московія буде мати велику перевагу в авіації, в засобах вогневого ураження оперативного і стратегічного рівня. І ми без масової мобілізації, без розгортання частин територіальної оборони понесемо великі втрати - людей і територій. Тому питання підготовки масового военнообученного резерву насамперед для оборони залишається гострим.

— Але все ж формування територіальної оборони, напевно, приділяється якусь увагу?

— На сьогодні передбачено створення при кожному військкоматі підрозділів територіальної оборони. Це рота охорони та від одного до трьох (залежно від чисельності населення) загонів територіальної оборони. До цих загонів повинні приписувати і проводити з ними відповідну навчання тих військовозобов'язаних, які не включені в оперативний резерв і не будуть відправлені на доукомплектування наявних військових частин, формування нових і заповнення втрат.

Але тут є величезні проблеми. Ці підрозділи створені переважно на папері. До них приписані люди, які не пройшли належної підготовки. Багато хто навіть не ознайомлені з тим, що вони туди записані, або не мають ніякого бажання там участь.

В той же час є багато громадських ініціатив, які власними силами намагаються проводити підготовку на добровільних засадах у позаробочий час саме тих громадян, які готові у разі оголошення воєнного стану, загальної мобілізації вступити в загони територіальної оборони і таким чином виконати свій громадянський обов'язок.

— Це те, чим займається "Український легіон"?

— "Український легіон" був створений в 2014 році з тією метою, щоб у максимально стислі терміни навчити якомога більше людей, які підуть в Збройні сили. Потім, після прийняття президентом рішення про створення підрозділів територіальної оборони, ми зосередили основні зусилля на підготовку резервістів саме для цих підрозділів.

І тут ми зіткнулися з тим, що рішення керівництва країни фактично не виконуються. Причина перш за все в самому підході до навчання підрозділів територіальної оборони та їх укомплектування. Військові самі не поспішають змінити навіть свою власну нормативну базу, хоча для цього не потрібно нових законів та постанов уряду.

Більшість тих, хто готовий захищати свою країну і придатний за станом здоров'я, або служать в даний момент у Збройних силах, інших військових формуваннях, або відслужили і знаходяться в оперативному резерві першої черги і в разі війни будуть мобілізовані на фронт. У будь-якому випадку вони в територіальну оборону не потраплять. Тому фактично ці підрозділи не можна укомплектувати мобілізаційним способом, а можна тільки добровільним.

Однак на сьогодні, наприклад, вимоги за станом здоров'я до резервістам загонів територіальної оборони такі ж, як і до військовослужбовців за контрактом. Дуже багато людей, які готові були б служити в резерві в цих підрозділах, не можуть цього зробити через обмеження за станом здоров'я або за віком, або за сімейними обставинами. Вони не можуть бути, та й не хочуть бути мобілізовані на фронт, але брати участь в загоні територіальної оборони поруч зі своїм будинком, - це для них прийнятно. Про цю проблему ми говоримо вже два роки, але військові так і не спромоглися внести відповідні зміни у свої нормативні документи.

Не менші проблеми з навчанням. Підготовка підрозділів територіальної оборони передбачена тільки під час проведення зборів. Але збори - це дуже витратний захід. Потрібно відшкодовувати зарплати, оплачувати транспорт, харчування і т. д. А оскільки ресурсів майже не виділяється, то збори проводяться нерегулярно, через них пройшла лише незначна частина тих, хто приписаний до підрозділів територіальної оборони. До того ж багато з тих, хто побував на цих зборах у 2014-2015 роках, потім потрапили під мобілізацію, і територіальна оборона вже не може на них розраховувати.

Ми неодноразово зверталися до Генштабу і командуванню Сухопутних військ з пропозиціями - як письмовими, так і в особистих розмовах з офіцерами і генералами - про програму підготовки резервістів територіальної оборони на добровільних засадах, у позаробочий час, без оплати. Але ці ініціативи залишилися без уваги. Військові відповідають: "нам цього не треба, у нас з територіальною обороною все добре. Хоча фактично далеко не все добре.

— А як організована підготовка в "Українському легіоні"?

— Всі, хто проходить підготовку у нас, купують за свій рахунок військове спорядження, форму, медичні засоби. Тобто люди, незважаючи на складну економічну ситуацію, готові витрачати власні гроші, щоб підготувати себе до оборони.

В "Українському легіоні" є три рівня підготовки. Теоретичні заняття проводяться у вечірній час, практичні - по вихідних днях. Початковий курс займає 60 навчальних годин - це навіть більше, ніж передбачено програмою бойового злагодження у загонах територіальної оборони. Сюди входять тактична підготовка, поводження зі зброєю, елементи інженерної підготовки, орієнтування на місцевості, домедична підготовка.

І для тих, хто готовий займатися регулярно, - ще 260 навчальних годин бойового злагодження в групах. При цьому ми використовуємо досвід підготовки, накопичений добровільними силами оборони своєї землі в балтійських і скандинавських країнах.

Набір проводиться щомісяця, дізнатися подробиці і заповнити онлайн-форму можна на нашому сайті та фейсбук-сторінці.

— Скільки резервістів ви підготували?

—Початковий курс минуло понад 3 тис. киян і мешканців передмість столиці, базовий курс - понад 600 громадян. Але близько половини з цих 600 потім були мобілізовані, пішли добровольцями або за контрактом. Для територіальної оборони вони втрачені.

Крім самого навчання важливий ще і той факт, що ти знаєш людей, з якими можна зв'язатися в разі війни або іншої надзвичайної ситуації. Якою б ідеальною ні була твоя індивідуальна підготовка, але без групи твої можливості близькі до нульових. Будь-які бойові дії, як і збройний опір окупаційному режиму, можливі тільки в складі навчених і злагоджених підрозділів.

Тому ми запрошуємо на навчання всіх киян. У будь-якому випадку корисно знати, як діяти у критичних ситуаціях, і знати людей, які разом з тобою захистять твою сім'ю.