Куди зникли 12,5 млрд грн. борги населення за ЖКП

Давньою і загальновідомою проблемою є борги населення за ЖКП. Традиційно вони досягають максимуму взимку, в розпал опалювального сезону, потім-до літа трохи зменшуються, щоб ще більше зрости нової взимку. Але за останні 12 місяців все чудесним чином змінилося (див. графіки).

У першому півріччі 2015 р. все йшло як завжди: початок січня ознаменувався черговим рекордом - борги досягли 14,71 млрд грн. (без урахування електроенергії), після чого до початку червня вони скоротилися до 12,55 млрд грн. А потім пішли дива: у другому півріччі заборгованість населення продовжила падіння навіть після початку опалювального сезону і до нового року знизилася до 8,83 млрд грн. Навесні 2016 р. падіння стало ще більш стрімким. Вже до 1 травня заборгованість населення виявилася негативною, склавши -0,34 млрд грн., а до 1 червня вона досягла -1,34 млрд грн. Таким чином, за 12 місяців, з 1 червня 2015-го по 1 червня 2016-го, населення повністю погасило 12,55 млрд грн. боргу і ще переплатило 1,34 млрд грн. Щоб домогтися такого ефекту, протягом 12 місяців населення повинно було додатково сплатити (окрім регулярних щомісячних платежів за ЖКП) 13,89 млрд грн., або приблизно по 300 грн. з кожного жителя. Звичайно, цього не було.

Картина виглядає ще більш абсурдною, якщо поглянути на заборгованість по одному виду ЖКП - газопостачання. На
1 червня 2015 р. борг населення за газопостачання становив 2,75 млрд грн., на 1 грудня він скоротився до 0,16 млрд грн., потім став від'ємним і на 1 червня 2016 р. досяг -11,37 млрд грн.
Розгадка в тому, що колись давно, як кажуть, "ще за царя Гороха", чиновники винайшли нехитрий спосіб занижувати показник заборгованості населення. А саме: до живих грошей, що надійшли від домогосподарств за ЖКП, у статистичній звітності додаються бюджетні кошти, нараховані для покриття субсидій. Цей факт підтверджується офіційним поясненням Держстату: "Від'ємна величина заборгованості характеризує 100-відсоткову оплату нарахувань поточного періоду, часткове погашення боргу попередніх періодів та попередню оплату послуг і перевищення нарахованих бюджетних коштів (призначені субсидії) організаціям, що надають домогосподарствам житлово-комунальні послуги, над вартістю фактично спожитих послуг. Нараховані протягом січня-травня 2016 р. бюджетні кошти (субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг) організаціям, що надають домогосподарствам послуги газопостачання, істотно перевищували вартість фактично спожитих послуг (на 11,4 млрд грн.)".
Завдяки цій давно усталеній практиці відбувається подвійне окозамилювання. По-перше, виглядає меншим обсяг заборгованості населення, а отже, і масштаб проблем, що випробовуються організаціями, що надають ЖКП домогосподарствам. По-друге, нараховані бюджетні кошти для покриття субсидій - це ще не живі гроші, а лише обіцянка. Зазвичай вони надходять на рахунки організацій ЖКГ з затримкою і не в повному обсязі.

Раніше бюджетна заборгованість була не дуже великою порівняно із заборгованістю населення, накопиченої за багато років. Так, на 1 червня 2015 р. бюджетні борги становили 0,88 млрд грн., тобто були в 14 разів менше боргів населення, а за наступний місяць скоротилися майже вдвічі, до 0,48 млрд грн.
Але восени минулого року почалася велика субсидіарна програма у зв'язку з підвищенням тарифів на газ. І вже до кінця листопада було нараховано субсидій на суму, яка майже перекрила всю заборгованість населення за газ. А протягом наступних п'яти місяців обсяг нарахованих субсидій зріс настільки, що повністю, навіть з запасом, перекрив всю заборгованість населення за всіма видами ЖКП (крім електроенергії).

Як вже було сказано, нараховані зовсім не означає реально перераховані.

Щоправда, ці величезні суми входять ті 11,4 млрд грн., які були нараховані наперед на ще не надані послуги. А якщо їх відняти, то отримаємо сумарну заборгованість у розмірі 12,45 млрд грн., тобто на рівні нижче торішнього.

Щоб не морочити людям голову, не смішити фіктивної негативною заборгованістю населення і не лякати фіктивним зростанням бюджетних боргів, уряд має раз і назавжди відмовитися від старої практики приписування нарахованих субсидій до послуг, сплачених домогосподарствами. Необхідно чітко розмежувати, по‑перше, борги населення (а в тому, що вони як і раніше становлять багатомільярдну суму, немає сумнівів) і бюджетні борги, по‑друге, в межах бюджетних боргів - реальні борги по субсидіях на вже надані послуги та фіктивні борги по субсидіях, нарахованих наперед на послуги, ще не спожиті. Нинішня статистика у сфері ЖКП фактично не інформує, а дезінформує. Таке спотворення реальної картини, звичайно, анітрохи не допомагає вирішувати проблеми ЖКГ, а лише поглиблює їх.

Як зламався кабмінівський рейтинг губернаторів

13 червня в "ДС" вийшла стаття з критичними зауваженнями щодо рейтингу губернаторів, який обчислюється Мінрегіонбудом згідно з постановою КМУ №856 від 21 жовтня 2015 р. "Про затвердження Порядку і Методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики". У статті, зокрема, зазначалося: "найсмішніший кабмінівський критерій - темп зростання боргів населення за ЖКП у відсотках до початку року".

17 червня Мінрегіонбуд розмістив на своєму сайті рейтингову оцінку регіонів за січень-березень 2016 р., а 21 червня - аналіз соціально-економічного розвитку регіонів за результатами рейтингової оцінки. У цьому рейтингу в стовпцях, де повинні бути показники і місця регіонів за критерієм "темп зростання (зниження) заборгованості населення з оплати ЖКП", стоять прочерки. Тобто Мінрегіонбуд відмовився від цього критерію. Як зазначається в аналітичній записці, він зробив це "на підставі листа Держстату від 13.06.2016 р.".

Це був вимушений крок: за станом на 1 січня в 12 областях сума заборгованості формально (із-за подвійної бухгалтерії з газовими субсидіями) була негативною, а урядова постанова вимагало підрахувати темп зростання (зниження) у відсотках до початку року. Якщо провести підрахунок, то найвищий темп зростання заборгованості виходить на Волині: її населення на 1 січня мала негативну заборгованість у розмірі -18 млн грн., а на 1 квітня - негативну заборгованість у розмірі -336 млн грн., що становить 1852,5% від рівня 1 січня. Записати таку нісенітницю в офіційний документ Держстат побоявся.

Отже, самі автори кабмінівського рейтингу були змушені самовільно (без якого-небудь рішення Кабміну) змінити правила при підведенні квартальних підсумків, тому що отримали явно безглузді результати. Хоча можна було з самого початку, при підготовці постанови №856, не включати в рейтинг критерії, що суперечать логіці і здоровому глузду.