Хто і навіщо гальмує децентралізацію

ККД реформи знижують конфлікти між різними владними, політичними, громадськими структурами, які не поділили важелі впливу
Фото: cheline.com.ua

Термін "децентралізація" в українських умовах об'єднує два поняття: власне децентралізацію системи влади і добровільне об'єднання дрібних сільських громад. Перше неможливо без другого: передавати владу з центру можна лише тоді, коли на місцях, в тому числі і на селі, є кому перейняти цю владу разом з повноваженнями, компетенцією і фінансами.
І перше, і друге об'єктивно необхідні, причому вже давно. Ця необхідність посилилася за роки правління Януковича та "регіоналів", які прийшли до влади саме під гаслом децентралізації, але замість цього зайнялися цементуванням власного режиму. Створена ними модель дозволяла по-крупному наживатися на фінансових потоках, що йдуть з регіонів до центру (у вигляді податків і зборів) і назад з центру в регіони (у вигляді субвенцій і дотацій). Після революції демонтаж цієї системи був неминучий, але залишалося перешкода: слабкість сільських громад.
За роки незалежності чисельність сільського населення України зменшилася на 2,5 млн осіб, а кількість сільських населених пунктів - на 348. Разом з тим кількість сільських рад збільшилась на 1067, тобто йшов процес дроблення громад. До початку 2015 р. в Україні налічувалося близько 12 тис. територіальних громад, з них більше половини (понад 6 тис.) мали менш ніж за 3 тис. жителів, в 4809 громадах чисельність населення становила менше 1 тис. чол., а в 1129 громадах - менше 500 чол. не Дивно, що в більшості сільських громад не створені виконавчі органи сільрад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства і т. п.

У березні минулого року стартував процес добровільного об'єднання дрібних сільських громад, підкріплений відповідними фінансовими стимулами. Це дозволило паралельно почати власне децентралізацію системи влади. Обидва ці процесу вже подолали підготовчі етапи і зараз увійшли у вирішальну фазу. У обох є свої, так би мовити, "прискорювачі" (включаючи і західних донорів) і "гальма". Причому функцію "гальм" виконують не тільки інерційність чиновницьких традицій і сільського менталітету, але й організаційні прорахунки, що знижують ККД реформи, а також конфлікти між різними владними, політичними, громадськими структурами, які не поділили важелі впливу.