Щури з е-корабля. Справжня люстрація починається тільки зараз
Два роки тому Україна отримала закон "Про очищення влади", званий також законом про люстрацію. Він був прийнятий Верховною Радою 16 вересня 2014 р. і через місяць набрав чинності. По суті, то була декларація про наміри очистити владу від всіх співучасників режиму Януковича. І в такій якості це був, безсумнівно, правильний і потрібний закон, тому що суспільство потребувало правильних словах.
Але ефективність цього закону як юридичного інструменту виявилася невисокою. Якщо зазирнути у Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовані положення закону про очищення влади, то побачимо там список, що налічує всього лише 931 рядок. Це до смішного мало, порівняно з очікуваннями, панували в суспільстві. І навіть той невеликий позитивний ефект, який все ж був отриманий, значною мірою нівелювався іміджевими втратами України в ході тривалих сперечань з Венеціанською комісією, яка знайшла в законі про люстрацію купу невідповідностей з європейськими нормами.
Ще раніше, 4 квітня 2014 р. був прийнятий закон "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", який теж викликав велике незадоволення Венеціанської комісії. У відповідності з цим законом протягом року працювала Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Відповідно до фінального звіту комісії (за станом на 25 серпня 2015 р.), вона направила до Вищої ради юстиції (ВРЮ) висновки про 46 суддів, Вищу кваліфікаційну комісію суддів - про 12 суддів, в Генпрокуратуру - жодного висновку про жодного судді.
І все ж не можна стверджувати, що люстрація в Україні провалилася. Наприклад, ті ж судді в останні півроку масово тікають зі своїх насиджених дохідних місць. 8 вересня Верховна Рада за поданням ВРЮ прийняла відразу шість постанов про звільнення суддів. Один суддя був звільнений у зв'язку з набранням законної сили обвинувального вироку щодо нього, 12 - за порушення присяги, а ще понад 500 суддів (у т. ч. сім суддів Верховного суду) - за загальними обставинами, тобто на підставі подання заяв про відставку, про звільнення за власним бажанням, у зв'язку з досягненням 65 років і з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я. В той же день ВСЕ на черговому засіданні прийняв рішення внести до парламенту подання на звільнення за загальними обставинами ще 80 суддів, а далі прискорилися темпи. До порядку денного ВСЮ 14 вересня увійшов список на звільнення 183 суддів, 16 вересня - ще 209 суддів до них на додачу.
Масово писати заяви про відставку спонукав суддів прийнятий 15 березня закон, яким було запроваджено електронне декларування майна та доходів чиновників. Про труднощі, які довелося долати в процесі впровадження e-декларування, ЗМІ розповідали багато і докладно, створюючи тим самим враження (мимоволі або ж спеціально), ніби цей закон взагалі ніколи нормально не запрацює. Тим не менш, система e-декларування вже діє - та ще до запуску встигла налякати тисячу суддів, а також ряд інших чиновників.
Більш того, хвиля відставок ще не завершилася. Для суддів додатковим спонукальним мотивом є нова редакція закону "Про судоустрій і статус суддів", яка набуде чинності 30 вересня. У вересні-жовтні можна чекати звільнень також і ряду прокурорів, керівників центральних і місцевих органів влади. Багато чиновники поки ще роздумують, оскільки крайній термін подачі декларацій про майно та доходи - 60 календарних днів після початку роботи системи.
Звичайно, Україні важливо очистити владу від співучасників режиму Януковича, але ще важливіше, щоб подібний режим став неможливий надалі. Для цього потрібно встановити чиновникам нові нетерпимості до корупції правила гри, і саме в цьому суть e-декларування. Раніше держслужба була фактично різновидом бізнесу, і високопоставлений чиновник міг хвалитися (а зазвичай і хвалився) такими ж доходами, як у великого бізнесмена. Зараз, напевно, не все одразу зміниться, будуть ще спроби обдурити систему, приховати частину майна і доходів, але якраз це і добре. Тому що саме на таких добровольцях система і буде обкатуватися, доводитися до досконалості.
Правила гри - не в системі, а в людях. Коли 90% крадуть, то правило - злодійство. Коли хоча б 60-70% чиновників не матимуть "лівих" доходів, квартир, машин, заощаджень, не внесених у декларацію, то вони знайдуть способи спростити дорогу у в'язницю своїм злодійкуватим колегам. Перш за все - з числа вищого начальства, щоб полегшити власний кар'єрний ріст.
Тут немає жодної фантастики, тому що гроші будуть зекономлені колосальні, і половину цієї економії чиновники, які грають за новими правилами, вимагатимуть собі у вигляді підвищення зарплат. Суспільству доведеться на це погодитися - іншими словами, в цьому і буде полягати новий суспільний договір між народом і владою.