Чи всі червоні вина є корисними? Про реальну цінність найдавніших виноградних "консервів"

Вино – один із найдавніших продуктів, придуманих людиною. У всякому разі, на території сучасних Ірану та Грузії його виробництво існувало вже за 6000 – 5000 років до н.е. При цьому дослідники впевнені, що від початку п'янка дія напою стала для винахідників вина справжнім сюрпризом і сприймалася не інакше як побічний ефект, з яким люди були готові миритися заради тієї користі, яку обіцяло регулярне і таке, що не залежить від пори року, вживання кращої частини плодів виноградної лози.

Понад те, ефекти, властиві винному алкоголю, служили своєрідним природним обмежувачем кількості випитого. Адже протягом тисяч років помітний сторонньому оку стан "під хмільком" міг бути виправданий виключно участю в деяких святах і ритуалах, тоді як решта часу викликав стійке соціальне несхвалення. Відповідно, якими б цінні властивості не мало вино, пити його доводилося рівно в тій кількості, яка не позначалася на якості роботи ані тіла, ані голови.

Червоне вино: користь винограду цілий рік

Як стверджують історики, виноград став однією з перших плодових культур, одомашнених людиною. Більш того, його багаті на цукор поживні ягоди (60 – 78 кКал в 100 г, залежно від сорту), швидко стали одним із найважливих компонентів харчування. Про користь винограду в цьому аспекті можна судити хоча б тому, що в наші дні ампелотерапія, тобто лікування "живим" виноградом та його соком, є одним із визнаних методів дієтології.

Власне, у спробі продовжити час зберігання виноградного соку було отримано перше вино. А вже в міру вивчення цього продукту було виявлено, що ті його зразки, які ми сьогодні класифікуємо як червоні, мають низку додаткових цінних властивостей.

Зокрема, завдяки тому, що червоні вина бродять безпосередньо на меззі, тобто суміші виноградної м'якоті, насіння і шкірок, у їх складі опиняються сполуки, не властиві чистому виноградному соку або присутні в ньому у значно меншій кількості.

Адже, скажімо, з усієї маси антиоксидантних пігментів-флавоноїдів, що містяться в чорній виноградині, протизапальних дубильних речовин і бактерицидних ароматичних комплексів на м'якоть припадає лише 5%. У процесі винного бродіння левова частка всього перерахованого встигає екстрагуватися і рівномірно розподілиться в рідині.

Ну і, зрозуміло, у вино "за замовчанням" переходять такі типові для виноградного соку сполуки як органічні кислоти та складні вуглеводи, мінеральні сполуки та вітаміни, ензими, пектини тощо. Загалом у готовому алкогольному напої з "винних ягід" присутні понад 600 різних органічних і неорганічних сполук.

Наскільки цінним був такий концентрат виноградних корисностей у дофармацевтичному минулому, уявити неважко. А вже те, що він міг спокійно зберігатися до нового врожаю, робило користь червоного вина не тільки безперечною, але й такою, що не має аналогів.

Червоне вино: калорійність та "сухість"

Як відомо, у перетворенні виноградного соку на вино "винні" виноградні ж дріжджі, які "сплять" на шкірці плодів. Для розвитку їм необхідні прості цукри, які ці мікроорганізми перетворюють на вуглекислий газ та етиловий спирт. У сприятливих умовах робота такої живої лабораторії може припинитися рівно з двох причин: дріжджові грибки переробили весь доступний цукор і їм більше нема чого їсти або концентрація спирту в розчині зросла до 8-10%, тобто стала для "мікролаборантів" згубною.

У дужках зауважимо, що в наш час знання цих законів "дріжджового життя" дозволяє виноробам змінювати властивості напою, додаючи до нього цукор або, навпаки, спирт.

Однак у пору, коли вино пили в буквальному сенсі для здоров'я, цих продуктів у чистому вигляді або ще не існувало, або вони були надзвичайно дорогими. Тому виноградні дріжджі "працювали" виключно з тими цукрами, що були присутніми в рідному винограді, і в переважній більшості випадків виробляли їх практично досуха. Так виник термін "сухе вино". Він використовується і в наші дні. Для європейських виробників це означає, що залишкова кількість цукру у вині не перевищує 9 г/л.

При цьому, як не дивно, калорійність такого вина не поступається калорійності виноградного соку або винограду і становить в середньому 65-70 кКал/100 г.

Вино з більшою цукристістю є ще калорійнішим. Так, напівсухі вина (залишкова цукрова частина в діапазоні 9 — 18 г/л) містять не менше 78 кКал/100 г, напівсолодкі (18-45 г/л) — не менше 90 кКал/100, а солодкі (понад 45 г/л) "стартують" від 105 г/л.

Червоне сухе вино: користь особливого призначення

Ще за часів Гіппократа було помічено, що деякі люди, яким стає погано від винограду чи свіжого виноградного соку, не мають схожих проблем при вживанні сухого вина. І лише набагато пізніше прийшло розуміння, що йшлося про хворих на діабет.

У наші дні "взаємини" діабетиків із сухим вином остаточно прояснили ізраїльські вчені з Університету Бен-Гуріона. Згідно з результатами їх дворічного дослідження, опублікованими у 2015 році в журналі "Annals of Internal Medicine", при діабеті II типу вживання червоного сухого вина в дозі 150 мл на добу достовірно покращує ліпідний профіль та сприяє зниженню кардіометаболічних ризиків. Біле ж вино подібними "талантами" похвалитися не може, тож про користь алкоголю як такого не йдеться.

Побічно результати ізраїльських експериментаторів підтверджують висновки ранніх досліджень так званого "французького парадоксу". Останній полягає в тому, що жителі тих регіонів Франції, де традиційно люблять сухе червоне вино, демонструють найменший відсоток захворювань серцево-судинної системи, хоча,настрашивши дієтологів, вживають багато таких "небезпечних" продуктів як м'ясо, сири і білі булки.

Тому зараз дослідники намагаються з'ясувати, який із компонентів червоного вина є особливо цілющим. Основні "підозрювані" — речовини з різними антиоксидантними властивостями на чолі з ресвератролом, здатність якого протистояти вільним радикалам в 50 разів перевершує можливості вітаміну Е (він же вітамін молодості та продовження роду), і в 20 разів — вітаміну С, який додаткового представлення не потребує.

Користь червоного вина на ніч

У вищезгаданому ізраїльському дослідженні несподівано пролунала й інформація щодо взаємозв'язку вина зі сном.

Річ у тім, що всі напої, вплив яких вивчався в ході експерименту, піддослідні брали під час вечері. При цьому в учасників із груп червоного та білого вина було відзначено полегшення засинання та покращення якості сну.

У результаті дослідники зробили висновок, що цей ефект не має відношення до специфічних винних компонентів, а зумовлений легкою розслаблюючою дією алкоголю, який в обох напоях був присутній в рівній (і, що важливо відзначити, дуже помірній) кількості.

Зате неалкогольна складова червоного вина, безумовно, позитивно впливає на мікробіом кишечника. Згідно з результатами аналізів, найздоровіший "внутрішній світ" опинився у тих, у добовому раціоне якого регулярно присутній 50 — 150 мл червоного "сухарика".

Як червоне вино впливає на кров

Про те, що сухе червоне вино корисне для крові, багато наших співвітчизників почули після чорнобильської аварії 1986 року.

Однак пізніше з'ясувалося, що безпосередньо на кровотворення цей продукт, на жаль, не впливає. Як, втім, не здатний на це і живий виноград.

Тим не менш, феноли, якими незмінно багате червоне вино, позитивно впливають на плинність крові, тому що перешкоджають "злипанню" тромбоцитів і зменшують ризик утворення тромбів. Ну а все той же ресвератрол корисний як антиоксидант, нейро-і онкопротектор і взагалі затримує старіння.

Та й легкий судинорозширювальний ефект терапевтичних доз алкоголю ніхто не скасовував.

Шкода червоного вина

У наші дні, коли найкорисніші компоненти винограду можна знайти не тільки в натурпродуктах, а й у складі аптечних препаратів, вино з лікувальною метою повинно застосовуватися після обов'язкової оцінки не тільки потенційної користі, а й можливих ризиків.

Так, наприклад, через вміст етанолу навіть найкорисніше червоне сухе вино не використовують при лікуванні дітей та вагітних. Виключається воно також при гепатитах та жировій дистрофії печінки, клінічно значущому порушенні функції нирок, душевних та деяких нервових хворобах, прийомі низки ліків, схильності до алкогольної залежності тощо.

Присутність значної кількості органічних кислот обмежує можливості винотерапії при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гастриті та інших захворюваннях, пов'язаних із підвищеною кислотністю шлункового соку.

Крім того, червоне вино становить небезпеку для алергіків – так само, як чорний виноград. Адже всі високоактивні пігменти-антиоксиданти нерідко є алергенами. Не варто також забувати про таке явище як "винна астма", хоча в цьому сенсі фабричне червоне вино не небезпечніше за біле: найчастіші провокатори проблеми, а саме натуральні виноградні саліцилати і сульфіти, що стабілізують консерванти, присутні в будь-якому.

А ще червоне вино, як і біле, двічі (як похідне винограду і як алкогольний напій) заборонено при подагрі. Адже воно поєднує у собі можливості джерела пуринів та каталізатора синтезу сечової кислоти, а тому навіть пара ковтків цього шляхетного напою може спровокувати напад.

Словом, вино – це продукт, який є ідеальною ілюстрацією до знаменитого висловлювання Парацельса: "Все є отрута і всі є ліки". Нехай усім нам вистачає мудрості, щоб використовувати його тільки собі на благо.