Смачна аптека. Від чого допомагає малина і чому вона "прабабуся" аспірину

Так уже вийшло, що більшість наших співвітчизників малині назавжди відвели роль джерела для варення, що допомагає швидше позбавитися тяжких симптомів сезонних вірусів. Тому заготівля цілющої насолоди з її ароматних плодів у багатьох сім'ях перетворилася чи не на обов'язковий щорічний ритуал. А ось у свіжій ягоді "наші люди" звикли бачити винятково гастрономічні пустощі. Тим часом саме в такому вигляді малина має лікарський потенціал, який надихає дослідників.

Недарма в Україні, як і в інших країнах Європи, величезною популярністю стала користуватися так звана ремонтантна малина. У неї - на відміну від звичайної – є здатність зав'язувати плоди не тільки на дворічних, а й на однорічних пагонах. Це забезпечує як звичайний урожай у "малинову пору" (тобто у червні-липні), так і "бонусне" плодоносіння з серпня до початку стійких заморозків, які у нашій смузі зазвичай настають у жовтні — листопаді.

Таким чином сезон продажу свіжої малини триває майже півроку. Серед ягід це результат, що поступається тільки лохині. Хоча, звичайно, порівнювати користь лохини та "малинових розвалів", як і всіх інших дарів літа – справа невдячна.

Малина – користь у гармонії

За стародавньою легендою, "на зорі часів" малина була білою. Саме за нею одного разу пішла німфа Іда, щоб солодкими ягодами вгамувати громовий плач немовляти Зевса. Однак гострі шипи подряпали її руки, і кров, що бризнула, назавжди зробила прекрасні плоди червоними. Ця історія подарувала малині наукову назву Rubus idaeus, автором якої став упорядник знаменитої "Природної історії" (близько 77 року н.е.), давньоримський письменник-енциклопедист Пліній Старший. Вона ж породила уявлення про те, що "рослина Іди" дуже цілюща, яке через багато століть отримало вже наукове обґрунтування.

Справа в тому, що малина, незалежно від кольору ягід, має незвичайний склад. Крім типового ягідного набору поживних речовин, вітамінів та мікроелементів, в ній міститься кілька так званих фітонутрієнтів. Інакше кажучи, речовин, які сама рослина використовує для порятунку від особистих ботанічних проблем. Для людини вони цінні насамперед тим, що всі "корисності" збирають в єдину діючу систему, багаторазово збільшуючи їхні можливості.

Наприклад, візьмемо антизастудні таланти малини. Формально їх можна пояснити присутністю саліцилової кислоти, похідною якої є протизапальний "жарознижувач" аспірин (ацетилсаліцилова кислота). Однак насправді неможливо не визнати, що в 100 грамах запашних ягід цієї безумовно лікарської речовини міститься всього 5 мг. Проте малиновий чай працює! Та так, що за потогінною і протилихоманковою дією може посперечатися з тим самим "правнуком" аспірином.

Аналогічна картина з "кровотворними" елементами — залізом (0, 71 мг на 100 г), міддю (90 мкг), вітаміном К (7,9 мкг) та ін. У чистому вигляді — крихти, набагато менше денної норми. А насправді малина століттями успішно допомагала нашим предкам боротися з анеміями, що виникають у дорослих та малих внаслідок хвороб чи травм.

Що лікує малина

Що лікує малина, кількома словами і не розповіси. Адже одним із її фітонутрієнтів є еллагава кислота (3, 39 мг на 1 кг сухої речовини). Вона здатна блокувати вільні радикали, перешкоджати окисленню ліпідів та пригнічувати так званий хімічний канцерогенез, запобігаючи виникненню різних злоякісних змін.

В цілому ж, крім інфекцій, лихоманки та недокрів'я, за допомогою малини здавна лікують серце та судини, очні хвороби, жіночі недуги, запалення рота та горла, виразкову хворобу та проблеми зі шкірою. І так само загадково: адресно діючої речовини кіт наплакав, а ефект очевидний.

І це поки що йшлося тільки про ягоди. Адже в народній медицині, крім них, активно використовується листя, гілки, квіти і навіть коріння малини. Зокрема, настій листя, квітів і молодих гілочок давали людям, що страждають на печію та болі в шлунку, старі гілки заварювали при кашлі, а в суміші з корінням використовували для протидії неврозам.

Листя малини – лікувальні властивості та чайні традиції

Не можна також не згадати, що малинове листя – основа напою, який наші предки поколіннями пили до настання "чайної ери". Таким чином, малиновий чай у літературі першої половини ХІХ століття – це зовсім не ягідний "компотик" або розбавлене малинове варення, а саме листовий фіточай.

Тому не виключено, що сучасна практика промивання запалених очей міцною свіжою заваркою зародилася як калька старовинних традицій використання малинового чаю не тільки з гастрономічною, але і з лікувальною метою.

А ось для лікування бешихових запалень, гнійничкових інфекцій та вугрового висипу класичний чай листу малини вже незамінний. Малиновим фіточаєм не тільки напували, але використовували його як зовнішній засіб для вмивань, примочок і висихаючих компресів. Не менш успішно настоєм малинового листа лікували запальні захворювання рота та горла (включаючи ангіни), використовуючи його як полоскання.

Хіба що для задоволення малиновий чай цілком могли заварити із щойно зібраної сировини, а для лікування завжди використовували лише сушене.

Малина на зиму

На щастя, ягоди малини, як і чорниці, добре зберігають цілющі властивості при висушуванні. Тому довгий час основним "народним" способом її заготівлі на зиму було саме сушіння. Сьогодні, при появі електросушарок для продуктів, зробити відповідний запас легко навіть у звичайній міській квартирі.

Плюс сушеної малини перед варенням – можливість використання за будь-яких дієтичних обмежень, включаючи жорсткий контроль калорійності їжі або цукровий діабет. Для приготування протизастудних ліків столову ложку таких "сухариків" потрібно залити склянкою окропу і 10 хвилин настояти (краще в термосі). Або 5 хвилин потримати на водяній бані. За бажання та відсутності протипоказань, можна підсолодити, в ідеалі – медом. І пам'ятати про те, що, як і стандартні аптечні препарати, малиновий антивірус найкраще працює, якщо прийнятий при перших симптомах хвороби.

Втім, анітрохи не гірше за сушену заморожена малина. Тільки брати її потрібно не одну, а 2 столові ложки на склянку "ліків". До того ж заморозка зберігає чудовий смак та запах ягід, з яких можна приготувати не лише цілюще "зілля", а й кулінарний шедевр.

Єдине, що варто пам'ятати, це протипоказання для вживання малини. Крім індивідуальної чутливості (алергія, харчова непереносимість), до них належать захворювання, зумовлені порушенням пуринового обміну та підвищеним вмістом у крові сечової кислоти. Малина ж, подібно до інжиру та винограду, багата пуринами (22 мг на 100 г свіжих ягід), тому може становити певну небезпеку при подагрі або схильності до утворення уратних каменів у нирках.