Раціональне харчування та з чим його їдять. Вчимося розрізняти дієти та спосіб життя

Як каже нам Вікіпедія, "раціональність (від лат. ratio — Розум) — термін, який в найширшому сенсі означає розумність, свідомість". А, згідно зі словником синонімів, слово "раціональний" можна замінити на здоровий, логічний, конструктивний, доказовий.

Таким чином, розмірковуючи про раціональне харчування, ми спочатку погоджуємося з тим, що в його основі лежить щось зрозуміле, розумне і має безперечну достовірність. А чи відомо, чим є це "щось"? Так. Це харчові традиції так званих народів-довгожителів з високим індексом здоров'я та активного довголіття.

Серйозне вивчення цього культурного феномену, розпочате в середині ХХ століття, показало, що найбільша концентрація людей з такими показниками зосереджена в країнах Середземномор'я. Конкретніше – у Греції, Хорватії, Італії, Іспанії та півдні Франції. Так виникло перше уявлення про якусь загальну середземноморську дієту – від грецького δίαιτα, тобто спосіб життя та/або режим харчування.

Збалансоване харчування, лікувальні дієти та "продукти для краси" – у чому різниця

На жаль, присутність слова "дієта" у характеристиці середземноморських традицій харчування зіграла злий жарт. Адже протягом тривалого часу воно використовувалося у значенні "лікувальний стіл". Так, дієта №1 є невід'ємною частиною лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, дієта №5 – печінки та жовчних шляхів, дієта №7 – нирок, тощо. І нехай кожна з них призначається за своїми показниками, вони мають важливу загальну особливість: обмеженість у часі. Інакше кажучи, жодна з лікувальних дієт не повинна бути довічною. Навпаки, на них сидять саме для того, щоб потім забути про обмеження.

Тому не дивно, що і до середземноморської дієти багато хто ставився так само. Тобто почали шукати регіональну "екзотику", яку треба з'їсти, щоби поздоровішати. Так, наприклад, у різні часи "на щит" підносилися то оливкова олія, то морепродукти, то йогурт. Більше того, оскільки перехід на будь-який різко обмежений набір продуктів зазвичай веде до втрати ваги, то в якийсь момент мова взагалі пішла не так про добре налагоджений раціон харчування, як "їжу для краси" із середземноморським колоритом.

Жаль тільки, що екстремальне схуднення на оливково-йогуртово-устричних дієтах і, головне, "відкат" після відмови від них ніхто не порівнював з таким же процесом на лікувальному столі №8, призначеному для боротьби з ожирінням. Інакше б виявилося, що "нудний", але збалансований раціон із загальним обмеженням калорійності та "апетитогенних" продуктів куди здоровіший і надійніший, ніж б'юті-меню а-ля середземномор'я.

На жаль, нерозуміння принципів формування класичної середземноморської дієти незмінно веде до дискредитації в очах можливих послідовників. А це прикро вже тому, що йдеться зовсім не про аналог будь-яких лікувальних столів (тобто тимчасових схем прийому певної їжі), а про цілу систему харчування. До того ж настільки важливу, що у 2010 році вона була внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Принципи раціонального харчування або як розумно налагодити свій раціон

Середземноморська система раціонального харчування прекрасна тим, що суперечить безлічі дієтичних віянь, заснованих на жорстких обмеженнях. Чого варта лише пропаганда відмовитися від будь-яких борошняних виробів, якщо меню народів середземномор'я немислиме без різноманітної свіжої випічки і легендарної пасти. Немає там і практики принципової відмови від м'яса, солодощів та інших смаколиків. Інше питання, у яких поєднаннях та пропорціях це все використовується.

Виявилося, що оптимальним є взаємини білків, жирів і вуглеводів у пропорції 1:1:4. Простіше кажучи, якщо весь денний раціон поділити на 3 рівні частини, то 2 з них повинні зайняти вуглеводи, а решту розділити між собою навпіл жири і білки. Саме вихід на ці пропорції ріднить кухні "середземноморців" з японцями, кавказькими горцями та іншими народами-довгожителями.

Другий загальний принцип раціонального харчування – різноманітність. Адже найкорисніші продукти стають упоперек горла, якщо їсти їх щодня. Тому в меню в довільних поєднаннях повинні бути молочні продукти та крупи, м'ясо та овочі, птах і зелень, риба та бобові, борошняні вироби та фрукти, горіхи та ягоди. Звичайно, по-різному приготовані.

При формуванні традиційних дієт довголіття, як легко здогадатися, мова про підрахунок калорій йти не могла. Проте було розуміння того, що їжа поповнює сили. Звідси кілька повноцінних прийомів їжі та стільки ж перекусів. Проте все – не "під зав'язку", інакше і робота буде важка, і сон не спокійний. Тому, до речі, у багатьох країнах такий популярний обідній посуд об'ємом у дві складені долоні. Саме для середньої міри.

Отже, можна сказати, сучасні ідеї дробового харчування (тобто невеликими порціями 5-6 разів на день) мають стародавнє коріння. І, до речі, ті ж перекуси природним чином зрушили "довгожительське" споживання білків від м'ясних до молочних. Адже прихоплений із собою в полі чи на пасовищі шматок сиру (до хліба) дозволяв підкріпитися будь-якої миті, тоді як готове м'ясо стрімко псувалося. Воно, як і риба, каші та супи, було "родзинкою" домашніх трапез. І хоча у наші дні робота на свіжому повітрі вже давно не диктує правил, відсоток м'яса в меню народів середземномор'я традиційно не дуже великий.

Примітно також, що серед способів приготування перевага віддається не смаженню, а варінню, тушкуванню, запіканню. Можливо тому, що класична оливкова олія (як і інші прямого віджиму) – поганий жир для фритюру. А поки придумали рафінацію, звикли до корисного.

Що ж до фруктів, свіжих овочів і зелені, то вони за умовчанням як були, так і залишаються бажаною частиною будь-якого прийому їжі і вживаються за принципом "їж скільки хочеться".

Що буде, якщо їсти шкідливу їжу чи слово на захист слабкостей

Зі сказаного випливає, що без особливих зусиль налагодити раціон, наближений до ідеалу, можна не тільки на березі Середземного моря. Варто лише зрозуміти його логіку, творчо поставитися до "підручних" продуктів харчування та навчитися прислухатися до своїх бажань.

І так, якщо тістечка, крекери чи чіпси розглядати не як частину повсякденного меню, а як рідкісний каприз, вони теж не заборонені. Адже принципи раціонального харчування – це про життя, а у ньому є місце навіть для слабкостей.

Головне – підходити до харчування усвідомлено та із задоволенням.