"Пустельний хліб". Чому потрібно їсти фініки

Користь фініків відома людям мало не з моменту зародження перших цивілізацій. Адже археологи встановили, що на Стародавньому Сході (точніше, у Месопотамії) культурні насадження фінікової пальми існували вже за 4 тисячі років до н.е.

Для багатьох народів вони протягом багатьох століть були одним з основних продуктів харчування. Причому настільки важливим, що колись одержали шанобливе прізвисько "пустельний хліб" і навіть залишили слід у Біблії. А в наші дні є серйозною статтею доходу для багатьох країн Африки та Азії.

Калорійність фініків: рівняємось на солодощі

Як більшість перевірених часом продуктів харчування, фініки увійшли до раціону людини в ті часи, коли їхня користь оцінювалася не за вмістом якихось окремих речовин, а за здатністю вгамувати голод, бажано – із задоволенням.

І в цьому сенсі фініки одразу опинилися у виграшному становищі, тому що кістянки "класичної" фінікової пальми дуже багаті на так звані прості вуглеводи — тобто моно- і дисахариди, що мають виразно солодкий смак.

Вчені навіть висувають теорію, що любов до солодкого закладена генетично, тому що через це наші далекі предки інстинктивно тяглися до найбагатших вуглеводів, а отже, і поживних плодів.

Непрямим чином цю теорію підтверджує той факт, що до винаходу цукру можливість побалувати себе солодким сприймалася як велика удача. Тому слово "солодко" нерідко використовувалося як синонім "добре, смачно, приємно". Ми й досі говоримо "солодке життя", "солодкий сон", "солодкі спогади" тощо.

Солодкі фініки дійсно забезпечували їдокам рекордне для свого часу надходження калорій: свіжі фрукти – близько 220 кКал/100г, а в'ялені – 275-280 кКал/100г.

Більше того, ці плоди буквально самі підказали людям, що їх краще їсти не свіжими, а у вигляді сухофруктів. Справа в тому, що в сприятливих умовах навіть стиглі фініки не поспішають опадати з грона, на якому виросли, і тому нерідко прямо на ньому і зав'ялюються.

При цьому вони стають не тільки смачнішими, а й набагато ніжнішими, що, безумовно, було швидко оцінено першими збирачами.

Користь та шкода фініків

Хоча, як ми вже з'ясували, любов перших споживачів фініки заслужили за цукровий смак і високу поживність, їхні переваги на цьому не вичерпуються.

І справа не тільки в тому, що у в'яленому вигляді, як більшість сухофруктів, вони можуть зберігатися роками, завдяки чому до появи консервів і холодильників були одним із найважливіших "стратегічних продуктів" не тільки у народів "фінікового поясу", а й у мандрівників, торговців, воїнів тощо.

Фініки також славляться високим вмістом корисних речовин. Наприклад, мають несподівано багатий амінокислотний склад, і зокрема допомагають поповнити запас незамінного триптофану, необхідного для синтезу "гормону щастя" серотоніну. А, крім того, ці солодкі плоди – рекордсмени світу сухофруктів за вмістом калію та магнію, завдяки чому однаково корисні як для серцево-судинної, так і для нервової системи, а також можуть застосовуватися для зменшення печії та лікування кашлю.

Втім, оскільки й інших мікроелементів у фініках — чи не повна таблиця Менделєєва, вони допомагають упоратися з багатьма складними ситуаціями: від анемії до зайвої крихкості кісток та від продовження роду до "хвороб старості". Тим більше, що і з вітамінами у цих солодких дарів природи все теж добре.

Що ж до шкоди фініків, то вона, по суті, є зворотним боком їхніх базових переваг. Адже високий вміст цукру робить їх не найбажанішими ласощами для хворих на діабет або при карієсі, а порівняна з шоколадом калорійність – не найкращий вибір для тих, хто бореться із зайвою вагою.

З іншого боку, якщо до фініків ставитися, як до цукерок (тобто вживати в розумній кількості і не дуже часто), то "пустельний хліб" однозначно корисніший за будь-які з рукотворних солодощів.

Скільки можна їсти фініків

Чому потрібно їсти фініки – загалом зрозуміло. Це природний енергетик та імуномодулятор, що володіє відмінним вітамінно-мінеральним складом, високим вмістом біологічно активних речовин та заодно типовими перевагами більшості сухофруктів. Тому вони чудово підходять для харчування як ослаблених якоюсь хворобою людей, так і спортсменів.

Складніше відповісти на запитання, скільки їх потрібно їсти. З одного боку, оскільки це не ліки, то здорова людина може дозволити собі наїстися фініків буквально до відвалу.

З іншого, регулярне вживання оптимальної дози "корисностей" діє на організм незрівнянно краще ніж разові гастрономічні надмірності. Тому дослідники сходяться на думці, що найбільшу користь принесе щоденний прийом до 100 г (а, простіше, 10 штук) фініків. Справа в тому, що така порція покриває середньодобову потребу дорослої людини в магнії, міді та сірці, а надлишкове надходження будь-яких мікроелементів (особливо у постійному режимі) організму ні до чого.

Дітям буде достатньо і меншої кількості цих дивовижних сухофруктів. Тим більше що фініки можуть "працювати" не тільки самостійним десертом і замінником цукерок, а й натуральним підсолоджувачем чи не всіх відомих страв. Адже у них майже відсутній власний аромат, що дозволяє їм гармонійно поєднуватися з будь-якими продуктами.

Хіба що в якості самостійної страви фініки краще вживати під час сніданку, ланчу або обіду — тобто тоді, коли краще їсти фрукти в принципі. Так організм зможе як максимально повно використовувати їхні корисні властивості, так і встигне витратити калорії " пустельного хліба ". Ну а якщо використовувати їх як смакову добавку, таких обмежень немає.

Фініки: користь негайно чи кашлю – бій

У холодну пору року мало кому вдається уберегтися від таких сезонних неприємностей як ГРВІ чи застуда. І в цей час фінік буде корисним не тільки як джерело необхідних організму речовин та енергії для одужання, а і як натуральний засіб від кашлю.

Для його отримання 100 грамів (10 штук) вимитих фініків потрібно залити двома склянками води (500 мл) і довести до кипіння, а потім ще півгодини поварити на мінімальному вогні. Отриманий компот стане натуральною пом'якшувальною мікстурою, яку, остудивши до безпечної температури, слід приймати після кожного сильного нападу кашлю. Дозування залежно від віку – чайна, десертна або столова ложка. Курс лікування – за потребою.

Фініки, що залишилися, за бажанням, можна з'їсти "як є" або додати в кашу, перетворити на солодку намазку на бутерброд або соус для оладок і т.д.

Існує варіант приготування аналогічного засобу на молоці. Тільки в цьому випадку майбутню мікстуру після закипання краще томити не на відкритому вогні, а на водяній бані – щоб не тільки не тікала, а й не пригорала.

Пити фінікове молоко рекомендують по півсклянки – у теплому вигляді, 3 рази на день, за 30 хвилин до їжі. А "молочні" фініки з'їсти безпосередньо перед сном. Курс лікування – 5 днів.