Обліпиха на зиму або смачна інвестиція у здоров'я. Що може "верботерен" і як його заготовляти

Дрібні жовто-жовтогарячі ягідки, що щільно обліплюють колючі гілки – така картина негайно пояснює, чому за однією з найцінніших рослин нашої смуги закріпилася назва "обліпиха". Хоча, безумовно, своя логіка є і в тих, хто свого часу іменував її верботерном (через форму листя "а ля верба" і колючок на заздрість терну) або розмаринівцем – через сивий колір листя вона дійсно нагадує неабияк збільшений кущ розмарину.

Фантастично життєстійка і здатна рости буквально на голому піску або камені, обліпиха ще з давніх-давен зарекомендувала себе як надійний помічник ледь не при будь-яких скаргах на здоров'я. Сучасні дослідження лише підтверджують, що хвалебні оди їй складають недаремно: непоказні плоди скромної "колючки" містять понад 190 корисних сполук. Так, наприклад, з 22 необхідних людині амінокислот у обліписі є 18. При цьому половина з них незамінні — тобто ті, які наш організм не здатний синтезувати сам, а отримує тільки з їжею.

Обліпиха: користь у найвищому ступені

Обліпиха належить до рослин, всі частини яких корисні. До того ж як живий кущ або деревце вона представляє самостійну цінність з точки зору бджільництва, фітомеліорації та ландшафтного дизайну. Але, безумовно, головний скарб – це плоди "верботерену", які сьогодні максимально широко та успішно використовують у харчовій, фармацевтичній та косметичній промисловості.

У складі ягід обліпихи є цінні білки, жири і вуглеводи, найважливіші вітаміни і мікроелементи, а також ряд біологічно активних сполук з унікальними властивостями. Завдяки цьому, зокрема, з її допомогою можна впоратися навіть із радіаційним ушкодженням тканин.

Особливо пильну увагу приділяють обліпиховому маслу. Вперше воно було виділено століття тому, коли в ємності з на час відставленою перетертою обліпихою позначилися калюжі прозорої, інтенсивно помаранчевої жирної субстанції. А в наші дні це знаменита загоювальна речовина, яка вважається "основою основ" дії обліпихи.

Сучасні дослідження підтвердили, що плоди "верботерену" мають жарознижувальну, протизапальну, антибактеріальну, репаративну та антидепресивну дію, оптимізують метаболізм, перешкоджають оксидативному стресу, стабілізують гормональний фон, сприяють зміцненню імунітету та перешкоджають старінню.

Заготівля обліпихи на зиму – як найкраще зберегти "вітаміни"

У традиційно "обліпихових" місцях практика її заготівлі на зиму склалася сама собою. По-перше, тому, що рясне осіннє плодоношення "верботерня" було чи не останнім їстівним подарунком року, що минає. А по-друге, через те, що найпростіше врожай з колючих гілок знімався з настанням морозів. Тоді навіть легкий дотик змушував замерзлі ягідки самостійно осипатися з колючих гілок на підстелену рогожу.

А далі цей заморожений скарб просто зберігався надворі до настання тепла. У будинок забирали тільки ту його частину, яку мали намір негайно пустити у вжиток — тобто перетворити на чай, компот, начинку для пирогів, підливу до каші або млинців і т.д. Тим більше що спостережливий народ незабаром помітив, що обліпихова добавка до повсякденного меню допомагає пройти зиму без типових для цієї пори року недуг – від авітамінозів до простуд, що довго не проходять, і від "зимової туги" до обморожень, що важко гояться.

Заморожування і сьогодні є оптимальним способом збереження обліпихи на зиму. Адже після "хрещення холодом" цінна ягода не тільки не втрачає корисних властивостей, а й, подібно до горобини, стає солодшою. Ось тільки, на жаль, через зміну клімату надійно зберегти подібний запас можна лише у морозильнику.

З іншого боку, майже так само бездоганно цілющі властивості обліпихи зберігаються в присутності такого консерванту як цукор. Добре, що сьогодні він перестав бути "продуктом для багатих". Тому обліпиха, перетерта з цукром (зазвичай у пропорції 1:2), також може бути рекомендована як чудових і невибагливих до спеціальних умов зберігання ліків при різних хворобах осінньо-весняного періоду.

Ще краще "працює" приготована в тій самій пропорції суміш протертої обліпихи з медом. Ця комбінація в помірній кількості може використовуватись навіть при діабеті.

Кому не можна обліпиху

Як будь-який сильнодіючий засіб (нехай навіть природного походження), обліпиха має деякі протипоказання. Насамперед, це, зрозуміло, алергія.

Крім того, як будь-яку сиру клітковину, термічно необроблену обліпиху не варто вживати при будь-яких гострих запаленнях органів травлення, а чисту олію обліпихи — при панкреатиті і холециститі.

При деяких формах сечокам'яної хвороби обліпиха як щедре джерело органічних кислот також виключається з дієти.

Чай з обліпихи – користь від задоволення

Хоча обліпиху в першу чергу прийнято розглядати як ліки, це не позбавляє її суто гастрономічних переваг. Адже крім виразно ягідного смаку вона, завдяки вмісту ефірних олій, має ще й дивовижний аромат.

Це дозволяє сміливо зарахувати її до засобів ароматерапії, визнаної одним із перспективних напрямів сучасної медицини. Адже приємні запахи активізують так звані гормони задоволення, які, своєю чергою, підвищують настрій і життєвий тонус, вирівнюють дихання, гармонізують роботу внутрішніх органів та тканин тощо.

Саме тому одним із найуніверсальніших "обліпихових продуктів" є обліпиховий чай, для отримання якого достатньо буквально кількох ягід, доданих до чайної заварки або навіть просто в склянку окропу.

Такий напій, безумовно, матиме надто слабку концентрацію, щоб по-справжньому лікувати, проте автоматично не матиме і більшості "обліпихових" протипоказань. Чиста користь від задоволення!

Хоча, звичайно, якщо здоров'я дозволяє, вітається і чай з щедрішою добавкою ягід, а заразом цукром або медом до смаку. А якщо до того ж врахувати, що запах обліпихи чудово поєднується з ароматом розмарину, кориці, цитрусових і т.д., то можна організувати цілу "фіточайну програму", що підходить кожній конкретній людині і рятує від осінньої нудьги. Чим не план?