Мед манука – що це за диво природи? Про цінні властивості солодкого скарбу маорі
Мед манука – це словосполучення для багатьох наших співгромадян звучить як назва якогось вигаданого, казкового продукту. Проте цей мед реально існує. Хоча його властивості часом справді здаються вигадкою, а ціна - казково висока
Мед манука — це мед, зібраний з квітів рослини з науковою ботанічною назвою Лептоспермум (лат. Leptospermum scoparium) із сімейства Миртових. При цьому на батьківщині, в Новій Зеландії, корінні мешканці цих місць, маорі, вже багато сотень років називають його манукою (mānuka).
Тож якби вироблявся цей мед не на іншому кінці земної кулі, а в нас, в Україні, його б іменували мануковим (за аналогією з липовим, акацієвим, гречаним, соняшниковим і т.д.) або лептоспермумовим. Або хоч би медом мануки.
Але в тому-то і фокус, що рости і цвісти манука погоджується лише на землях Нової Зеландії та в деяких місцях південного сходу Австралії (включаючи острів Тасманія), де завжди тепло, волого, і при цьому немає тіні, бо останню лептоспермум зовсім не переносить. Тому весь світ називає його не інакше, як на новозеландський манер.
А ще розуміє, що, яких би зусиль не докладала людина, її можливості збільшити площу манукових насаджень (і, відповідно, обсяги отримання чудового меду) незмінно залишатимуться дуже обмеженими. Хоча усвідомлення цього факту не заважає селекціонерам виводити нові сорти безцінної рослини з яскравими і навіть махровими квітками.
Мед манука: чим відрізняється від звичайного, зібраного з інших рослин
Той факт, що натуральний мед позитивно впливає на безліч органів і систем настільки загальновідомий, що його давно не піддають сумніву. Як, втім, і те, що будучи монофлерним (тобто зібраним з квітів одного виду рослин), він несе в собі деякі риси, властиві конкретній "ботаніці", хоча за такими параметрами, як калорійність, вуглеводний склад, загальний вміст білків та жирів різницю між різними видами меду можна вважати несуттєвою.
Саме особливості нектару тих чи інших кольорів призводять до того, що, скажімо, липовий мед відрізняється від акацієвого, гречаного або соняшникового за кольором, запахом, смаком, величиною зерен кристалізації і т.д.
Так ось, за органолептичними показниками чистий мед манука незвичайний тим, що має підвищену густоту і в'язкість — якщо більшість сортів свіжовідкачаного "бджолопродукту" нагадують сироп, то лептоспермумовий порівнюють з варенням. Колір у нього теж видатний — темно-коричневий, що нагадує здавна цінний у нас мед гречки. Присмак описують як трав'янисто-землистий і трохи гіркуватий.
Ще більше відмінностей можна знайти при глибокому хімічному аналізі. Справа в тому, що лептоспермум споріднений з рослинами виду Мелалеука (лат. Melaleuca), з яких отримують знамениту олію чайного дерева. Тому в меді мануки є антибактеріальні компоненти, якими не можуть похвалитися його колеги.
Насамперед це з'єднання метилгліоксаль (зазвичай позначається як MGO), відкрите у 2006 році професором Технічного університету Дрездена Томасом Хенле (Thomas Henle). Ця речовина згубно діє більшість хвороботворних бактерій (зокрема антибіотикостійких), безліч грибків і навіть деякі клітини раку.
У меді манука його в десятки (а подекуди й сотні) разів більше, ніж у будь-якому іншому, тому саме вміст MGO став головним критерієм цілющості цього продукту. Більше того, на кількісній оцінці його присутності започатковано рейтинг унікального фактора мануки (Unique Manuka Factor, UMF), розроблений новозеландськими виробниками меду. Згідно з їхніми розрахунками, клінічно значущі антибактеріальні властивості має тільки мед лептоспермума з показником UMF від 10 і вище (що відповідає вмісту MGO від 263 мг/кг).
Крім того, в меді манука присутні також дігідроксіацетон і лептосперин, що володіють антибактеріальною дією, але їхній вплив поки не так добре вивчено.
Мед манука: користь унікальних компонентів
При тому, що новозеландці-маорі лікувалися медом мануки століттями, у поле зору класичної науки цей продукт потрапив лише у 1982 році. Старт дослідженням дав новозеландський біохімік Пітер Молан (Peter Molan), викладач Університету Вайкато (University of Waikato).
Він першим переконався, що солодкий скарб маорі дійсно сприяє загоєнню різних ран і позбавленню шкідливої бактерії Helicobacter pylori, яка відіграє вирішальну роль у патогенезі багатьох запальних захворювань органів травлення, включаючи виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки. А потім експериментально довів, що, на відміну від інших видів меду, лептоспермумовий не втрачає своїх антибактеріальних властивостей при кип'ятінні, опроміненні та інших видах стерилізації.
Це дозволило використовувати його в клінічній хірургії – зокрема, для лікування ран та опіків, інфікованих антибіотикостійкими мікроорганізмами, а також "важких" ушкоджень слизових оболонок та шкіри, що виникають як ускладнення хіміо- та/або променевої терапії онкологічних захворювань.
У 2013 році співробітники Університету Об'єднаних Арабських Еміратів (United Arab Emirates University) провели і зовсім перспективне дослідження. Вони з'ясували, що додавання внутрішньовенного введення меду мануки до стандартної терапії раку сприяє уповільненню росту пухлин. Щоправда, досліди проводилися ще тільки на мишах, тому говорити про медову революцію в лікуванні онкології поки що передчасно.
А ось "дрібніші" хвороби на кшталт інфекційних запалень ротової порожнини, носоглотки, шлунка, кишківника та шкіри лікуванню медом манука піддаються без питань, хоча й у цьому напрямі дослідження продовжуються.
Ну і, звичайно, користь меду як такого лептоспермумовому теж притаманна. Тим більше, що від сортів з невеликим вмістом MGO специфічного ефекту зовсім не чекають. Хоча за їхньої вартості ідея полити мануковим медом, скажімо, млинці здається досить блюзнірською.
Чому мед манука такий дорогий?
Висока ціна меду манука обумовлена кількома факторами.
Насамперед це, зрозуміло, те, що манука – практично ендемік Нової Зеландії (якщо не брати до уваги обмеженого поширення в Австралії), а тому здатна дати лише обмежену кількість нектару.
По-друге – складнощі, пов'язані з логістикою. Адже через географічне розташування Нової Зеландії будь-яке транспортне сполучення з нею потребує великих витрат.
І, нарешті, обов'язковий контроль, який проходить мед, зібраний із квітів лептоспермума. Адже якщо навіть на "чистопородному" з них не зазначено вміст MGO або індекс UMF (як варіант — відсутня затверджена позначка Австралійської асоціації меду манука, AMHA), то в очах споживача він залишиться не дорогим продуктом, гідним ціни від 2200 $ за 1 кг, а звичайнісіньким медом.
Як наслідок, навіть пасічники, у чиїх угіддях манука порівняно з іншими медоносними рослинами є у незначній кількості, кожну партію меду вважають за краще перевіряти на концентрацію MGO. Адже вже рівень 83 мг/кг дає підставу отримати відмітку UMF 5, а значить, сертифікувати свій товар саме як мед манука, нехай і нижню цінову категорію. До речі, такий мед цілком може не мати специфічного "манукового" забарвлення, а хизуватися різними (і звичнішими споживачеві) відтінками бурштину.
Мед манука – чим замінити новозеландський антибактеріальний мед
Незважаючи на специфічні особливості меду манука, у переважній більшості випадків із проблемами, які він вирішує, можуть упоратися й інші сорти меду. Адже всі вони без винятку мають протизапальні та бактерицидні властивості. І не тільки.
Так, наприклад, згідно з дослідженнями, проведеними австралійськими вченими в 2018 році, темний мед мануки виявив помітно більше антиоксидантних властивостей, ніж решта 6 популярних сортів меду, що тестуються паралельно. Однак серед них не було гречаного, який також відрізняється темним забарвленням, має легку чи то гіркуватість, чи то кислинку, чи то просто гострину у смаку, має особливий, добре впізнаваний запах і здавна славиться як високо цілющий продукт.
Та й у принципі темнозабарвлені сорти меду містять більше антиоксидантів, ніж світлі.
До того ж треба мати на увазі, що, як усі дорогі продукти, мед мануки, на жаль, підробляють. Спеціальний моніторинг, проведений у 2014 році, показав, що у різних куточках світу свого покупця знайшли 10 тисяч тонн іменитого продукту. І це незважаючи на те, що Нова Зеландія виробила лише 1700 тонн свого солодкого скарбу.
Тому, замість того, щоб ризикувати купити дорогу підробку, краще вибрати добре відомий український мед. Користь здоров'ю та гаманцю при цьому гарантована.