Який на смак фейхоа? Чим скромний субтропічний плід підкуповує поціновувачів
Коли сезон фейхоа? Якщо з цим питанням не схаменутися вчасно, можливість щорічної зустрічі з найбільш "йодистим" з усіх відомих плодів легко втратити. А це прикро, бо йод – саме той мікроелемент, якого більшості українців якраз і не вистачає
Хоча для українського споживача фейхоа вже не є невідомим дивом, його поява на фруктових "розвалах" зазвичай проходить скромно. Можливо, тому, що сезон фейхоа на нашому ринку традиційно посідає листопад-грудень, коли підсвідомо всі вже попрощалися з "живими вітамінами" до передноворічної появи мандаринів з апельсинами.
А, може, нашу людину, яка звикла до досить яскравих і великих осінніх дарів (від місцевих яблук і груш до привізних гранатів та корисної хурми), не дуже вражають трав'яно-зелені плоди розміром зі звичайну сливу — тільки дорогу.
Тим не менш, цей непоказний на вигляд субтропічний фрукт — справжня скарбниця вітамінів, мікроелементів та біологічно активних речовин, яка здатна допомогти в різних ситуаціях.
Фейхоа – користь для всіх
Сьогодні фейхоа вирощують практично у всіх країнах із субтропічним кліматом, тому загалом "світовим сезоном" його збору та заготівлі вважається досить тривалий період – з вересня до грудня.
Завдяки чарівності вічнозеленого листя та фантастичним кольорам, фейхоа цінується і в декоративному садівництві, але, безумовно, головним його багатством є плоди.
Адже смак їхньої запашної м'якоті настільки яскравий і багатогранний, що його порівнюють із поєднаннями ківі та суниці, лимона та айви, ананасу та груші, аґрусу та полуниці тощо. Тому у низці країн фейхоа мають цілком своєрідні назви – на кшталт "ананасова гуава" (гуава чи гуайява – маловідомий у нас тропічний плід) чи "новозеландський банан".
При цьому, як стверджують фахівці, при всій своїй смачності та ароматності, плоди фейхоа практично ніколи не викликають алергії, що робить їх абсолютно безцінними у дитячому та лікувальному раціоні. Адже "ананасова гуава" не тільки постачає організм цінними сполуками, але й завдяки рясному вмісту ніжної клітковини та пектинів виводить з організму шкідливі речовини (від токсичних продуктів метаболізму до пестицидів та іонів важких металів), не порушуючи при цьому баланс корисних і не шкодячи мікрофлорі.
Які вітаміни у фейхоа?
Так повелося, що у нашій культурі будь-який фрукт насамперед асоціюється з вітамінами. Швидше за все, тому, що у певному контексті поняття "вітамінний" та "корисний" тривалий час використовувалися як тотожні.
Однак найяскравішою особливістю фейхоа все-таки є вміст йоду: в середньому 1-8 мг на 100 г свіжих плодів, хоча зустрічаються і "рекордсмени" з показником 35 мг/100 г. Це означає, що здоровій дорослій людині для покриття добової норми у цьому мікроелементі (0, 15 мг або 150 мкг) потрібно не більше 20 г субтропічних ласощів. Таким чином, за цим параметром з фейхоа не можуть конкурувати навіть морепродукти.
І, головне, цей мікроелемент у скромному фрукті присутній в органічній формі, яка, з одного боку, добре засвоюється, а з іншого, за жодних обставин не стає токсичною. Тому фейхоа напівжартома називають улюбленим плодом ендокринологів: лікарі цього профілю дійсно регулярно рекомендують його своїм пацієнтам, особливо при підтвердженому йододефіциті та проблемах із щитовидною залозою.
Що ж стосується безпосередньо вітамінів, то у фейхоа наявна практично вся лінійка В, а за змістом легендарного С він нітрохи не поступається цитрусовим.
Загалом у "новозеландському банані" міститься понад 90 корисних сполук, що дозволяє з успіхом використовувати його буквально при всіх недугах – від застуди до хвороби Альцгеймера.
Калорійність фейхоа та кому з ним бути обережним
Калорійність фейхоа, залежно від сорту та ступеня стиглості, становить 49 – 55 ккал на 100 г. Це приблизно дорівнює характеристикам черешні та абрикосу.
Від стиглості залежить смак плоду. Тому частина шанувальників фейхоа свято переконані, що це фрукт безумовно солодкий (через що його навіть обмежують при діабеті), тоді як інші (а саме ті, хто живе далеко від місць зростання фейхоа) говорять про нього як про терпкувато-кислий. Адже, щоб "новозеландський банан" міг витримати транспортування, його збирають недозрілим.
На жаль, у таких плодах міститься велика кількість дубильних речовин, тому їх, на відміну від зовсім стиглих, варто вживати з обережністю. Так, зокрема, при нездоров'ї органів ШКТ (шлунково-кишкового тракту) у свіжому вигляді рекомендують їсти лише внутрішню напівпрозору м'якоть, залишаючи решту для приготування джемів, варень, фруктових начинок або пускаючи на сушіння.
Знавці стверджують, що висушені "кірочки" фейхоа можуть бути чудовим ароматизатором чаїв або компотів.
Не слід об'єднувати фейхоа зі свіжим молоком або давати його немовлятам до року. Ну і, безумовно, при надлишку йоду в організмі ласувати ним теж не варто
Як вживати фейхоа
Здоровій людині найбільшу користь принесуть цілісні стиглі свіжі плоди фейхоа в кількості до 5 штук на добу. Адже найбільшу кількість цінного йоду плід концентрує в щільній в'язкій шкірці.
Але оскільки з урахуванням особливостей "наших" фейхоа їхня шкірка може стати "каменем спотикання", переважна більшість авторів рекомендує перетворювати цінні плоди на сирий джем.
Для цього свіжі "новозеландські банани" пропускають через м'ясорубку та змішують із медом чи цукром у пропорції 1:1.
Готова суміш чудово зберігається в холодильнику і "працює" анітрохи не гірше за свіжі стиглі фрукти. Вживають її по 1-3 столові ложки на день. Варто лише мати на увазі, що через високий вміст пектинів вона желюється, так що чай з такою корисною насолодою краще вживати вприкуску.