Як їсти ківі? За що тезку новозеландської пташки, що не вміє літати, цінують дієтологи

Ківі, користь якого досі є предметом пильної уваги вчених, може вважатися по праву продуктом ХХ століття. Адже якби в 1904 році кілька "плюшевих" ягідок рослини з гарною назвою Actinidia deliciosa (варіант Actinidia chinensis) не потрапили до новозеландського садівника-аматора Олександра Еллісона, то люди, знайомі з різними актинідіями багато тисяч років, навіть не здогадувалися б, що їхні смачні плоди можна "розгодувати" до таких вражаючих розмірів.

У результаті в 1959 році, коли Нова Зеландія вже стала помітним експортером досі небаченої "породи" актинідієвих дарів, їхньою комерційною назвою стало ім'я легендарного національного символу країни — птаха ківі, що не літає. Адже обриси пухнастого бурого ківі-плоду чимось скидалися на його вкрите волосоподібним пір'ям тільце. Детально про це, як і інші аспекти історії їстівного ківі, можна почитати в більш ранньому матеріалі "ДС" — "Зроблено ентузіастом".

Ківі – калорійність, вітаміни, мінерали та загальна користь

Оскільки з ботанічної точки зору ківі, як і плоди будь-яких інших актинідій, є ягодами, їхню енергетичну цінність можна вважати стандартною для цього виду їстівних плодів. Калорійність ківі становить 48 кКал/100 г. А якщо врахувати, що середня маса одного ківі коливається в діапазоні 75-100 г, то при формуванні меню для схуднення цілком надійно виходити з розрахунку 1 ківі — 45 кКал.

Однак основну користь ківі приносить не за рахунок скромного вмісту калорій, а завдяки складу. Так, наприклад, це – один із чемпіонів із вмісту вітаміну С: 180 мг/100 г при середній фізіологічній потребі 90 мг на добу. Іншими словами, один плід ківі містить 175 – 200% його денної норми. Звідси і слава "фрукта в шубці" як відмінного засобу від застуди, оскільки одним з найпоширеніших способів профілактики цієї недуги вважається своєчасний прийом ударної дози "аскорбінки".

Крім того, ківі багатий на вітаміни К, Е, А, РР і повну "обойму" вітамінів групи В. Не менш цікавий і мінеральний склад волохатих важких ягідок, що дозволяє заповнювати дефіцит таких цінних елементів як кремній, молібден, мідь, калій і кобальт. Як наслідок, плоди делікатесної актинідії сприяють збереженню зубів і кісток, стимулюють кровотворення, нормалізують обмін речовин, знижують рівень холестерину та цукру, допомагають позбутися надлишку сечової кислоти, а також нормалізують тканинне дихання, артеріальний тиск, та масу тіла. А також покращують стан нервової системи, шкіри, нігтів та волосся та в цілому діють як "еліксир молодості".

Скільки можна їсти ківі на день

Крім багатого вітамінно-мінерального складу, ківі можуть похвалитися ще й наявністю каротиноїдів-антиоксидантів, найбільш відомими з яких є лютеїн та зеаксантин. Їхня захисна дія на тканині настільки потужна, що свого часу була окремо відзначена офтальмологами. Сьогодні добавки з названими речовинами широко застосовуються для профілактики цілого ряду вікових змін очей – від макулодистрофії до катаракти.

І, нарешті, найдивовижніший компонент ківі — фермент актинідин, який, подібно до "колег", виділених з ананаса і папайї, вміє розщеплювати білки. Саме завдяки йому ківі з рівним успіхом здатний допомагати травленню, так і розріджувати слизові секрети. І навіть повертати назад деякі процеси, що ведуть до утворення рубців та спайок. Не дивно, що ці властивості актинідину, як і інших рослинних ферментів, зараз продовжують активно цікавити дослідників. Адже якщо сили цих сполук можна буде використати спрямовано, людство здійснить прорив у лікуванні багатьох хвороб.

Але поки що строго дозовані ліки з ківі – справа майбутнього, безпечну порцію корисного ботанічного дива доводиться "обчислювати" у зв'язку з його наявними властивостями.

Так, оскільки за вмістом вітаміну С та інших біологічно активних речовин цінність одного плода ківі можна порівняти з користю помело, то теоретично безпечна кількість їстівної м'якоті першого гарантовано не повинна перевищувати масу другого. Оскільки в середньому вага чистого вмісту цитруса-гіганта становить близько 250 г, то більше трьох ківі на добу їсти не варто. При регулярному вживанні бажано обмежитися 1-2 плодами.

І так, про всяк випадок корисно взяти до уваги, що "внутрішній світ" незвичайної ягоди може бути не лише зеленим, а й жовтим (так звані ківі Голд).

І, хоча "золоті" ківі, як рідкісні, нерідко мають вищу ціну, на кулінарних і лікарських властивостях "волохатих" плодів різниця кольору загалом не позначається.

Кому не можна ківі

На жаль, у світі немає жодного продукту чи ліків, однаково корисних для всіх. Ківі – не виняток. Причому, як завжди, протипоказання до його вживання є зворотним боком найцінніших властивостей "плюшевих" плодів.

Так, наприклад, білковий фермент актинідин часто виявляє властивості алергену. Тому, зокрема, ківі не дають маленьким дітям (щонайменше до року, але безпечніше до 3 років). А особам, які вже стикалися з будь-якими алергічними реакціями, рекомендують пробувати його з обережністю.

Ну а як вмістище аскорбінової та інших органічних кислот, ківі може нашкодити при гіперацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки і т.д. Не показані цінні плоди і при гострих запаленнях кишечника – хоча б тому, що містять рослинну клітковину та інші харчові волокна, що підсилюють перистальтику.

У деяких джерелах також є попередження, що зловживати ківі не повинні люди, які приймають спеціальні препарати для розрідження крові.

Як їсти ківі

Ківі, як будь-які безумовно їстівні ягоди, можна не тільки їсти "живцем", а й перетворювати на джеми, варення, мармелад, напої, сухофрукти тощо. Однак максимальну користь для здоров'я приносять свіжі плоди актинідій. Адже не лише безцінний вітамін С, а й актинідин, що має білкову природу, при температурній обробці руйнується.

На щастя, свіжі ківі, які присутні у продажу ледь не цілий рік, можна використовувати і як самостійний десерт, і як цікаву добавку до м'ясного, рибного, молочного та солодкого. Тому з ними роблять мюслі та салати, тортики та коктейлі, сирні маси, складені чепурні бутерброди і т.д.

Єдине "але": на відміну від більшості фруктів, ківі зазвичай їдять без шкірки. Справа в тому, що волосинки, що покривають її, неїстівні, а відчищати їх довго і клопітно.

Що ж до методів звільнення ківі від шкірки, багато залежить від того, яким чином планується його подальше використання. Якщо нарізка на дрібні шматочки, перетворення на смузі, соус або просто негайне з'їдання, найзручніше розрізати плід навпіл і витягти з "обкладинки" ложкою.

Існує також "ложкова" методика відокремлення від шкірки цілого ківі, для чого видаляють "попки", після чого ложкою, вставленою між м'якоттю і шкіркою, акуратно від'єднують одне від одного. Хоча часом найпростіше очистити волохатий плід ножем, як картоплю.

Словом, для того, щоб насолодитися "фруктом у шубці", не потрібно жодних спеціальних умов, окрім відсутності протипоказань. Решта – справа особистого смаку та кулінарної фантазії.