Як їсти айву? Чим корисний "північний лимон" і до чого тут мармелад
Айва, тверді та кислі плоди якої зовні нагадують чи то яблука, чи то груші, в Україні не може похвалитися популярністю. Однак жителям низки інших країн такого ставлення до цього унікального дару природи ніколи не зрозуміти
Айва відома людству щонайменше 4000 тисяч років. Колискою цієї рослини є Кавказ, звідки вона через Малу Азію та Стародавню Грецію проникла до Європи. І була там сприйнята настільки добре, що після "завоювання" всього Середземноморського узбережжя поступово зуміла просунутися вже до Шотландії та Норвегії – найпівнічніших країн, де її сьогодні культивують. Більше того, багато вказує на те, що відоме нам за давньогрецькими міфами золоте яблуко з написом "Найпрекраснійшій", яке юний Парис колись вручив богині кохання Афродіті, насправді було плодом айви.
Цікавою є айва і тим, що є єдиним представником однойменного ботанічного роду. До речі, її повна наукова назва – Айва довгаста (лат. Cydonia oblonga) або Айва звичайна.
Інше питання, що до її родичів помилково зараховують так звану японську айву — невисокий чагарник з яскраво-червоними квітами і плодами, що на вигляд і смак дійсно нагадують айву, тільки дуже маленьку. Насправді це не айва, а айвочка або хеномелес японський (лат. Chaenomеles japоnica).
Хоча використовуватися плоди одного та іншого можуть практично однаково.
Айва: користь "північного лимона"
Айва – один із небагатьох цінних фруктів, які майже не вживають у свіжому вигляді. Адже її ароматні "яблука" тверді, як дерево, та кислі, як лимон. Тому дослідники були щиро здивовані, з'ясувавши, що насправді стигла айва на 7,6% складається з цукрів, левову частку яких посідає фруктоза. Не відчувається ж насолода через органічні кислоти, вміст яких наближається до 1%.
Ще майже 2% вуглеводів у складі айви припадає на пектини і камедь, завдяки яким вона демонструє не тільки видатні желюючі властивості, а й здатності надавати виражену детоксикаційну дію. А якщо врахувати, що "північний лимон" також дуже багатий на протизапальні дубильні речовини, бактерицидну ефірну олію та антиоксидантні флавоноїди, то не дивно, що запашні плоди швидко прославилися як ліки від багатьох хвороб.
У наш час підтверджено, що айва має жовчогінну, сечогінну, в'яжучу, противиразкову, протиблювотну, антиінфекційну, кровотворну та загальнозміцнюючу дію, сприяє нормалізації обміну речовин та маси тіла, зменшує ризик розвитку атеросклерозу та появи новоутворень.
Причому цілющими є як найпростіші аналоги лимонаду, приготовані зі шматочків свіжої айви, залитих холодною водою, так і класичні компоти, та й взагалі будь-які страви, в рецептурі яких використана айва.
Що приготувати з айви
Подібно до ще одного "короля осені", гарбуза, тверда айва зовсім змінюється під впливом високих температур, починаючи нагадувати схожим чином приготовані яблука. Єдине, що при цьому зберігає жорсткість — так звані кам'янисті клітини, аналогічні до тих, що є в грушах. Хоча так само, як ці "мікрозерна" не применшують користь груш, вони не зменшують і цінних властивостей героїні сьогоднішньої розповіді.
Виражені кислота та терпкість айви, помножені на її неповторний аромат, дозволяють цьому плоду ставати компонентом маси гарячих та холодних страв. З нею можна тушкувати та запікати м'ясо, птицю та овочі, робити гарніри та соуси і, звичайно ж, готувати солодощі. Адже айва – справжня дружина мармеладу.
Marmelada – саме так у Португалії називали майже тверду, пружну, трохи в'яжучу кисло-солодку масу, на яку перетворювалася уварена з цукром marmelo, тобто айва.
Дуже швидко цей готовий продукт тривалого зберігання оцінили і в Іспанії. Трохи згодом він потрапив у ще одну країну, що славилася майстерними мореплавцями — Англію. А після того, як іспанці, португальці та англійці колонізували Америку, сподобався і там. І нехай сьогодні айву в різних країнах звуть по-своєму, а мармелад готують із різних фруктів, його "айвину" назву знає та використовує чи не весь світ.
Що ж до безпосередньо "першопродукту", який сучасні іспаномовні народи невигадливо називають dulce de membrillo (буквально "солодкість з айви"), то сьогодні його вважають національним спеціалітетом не тільки в Португалії, Іспанії та їхніх колишніх колоніях. Наприклад, у французькій провінції Прованс pâte de coing (перекладається як "айвова паста") – один із тринадцяти традиційних та обов'язкових різдвяних десертів. А ще він "свій" в Угорщині, де його називають айвовим сиром (угор. birsalmasajt), Хорватії, Сербії та Румунії. Хоча, зрозуміло, у кожній країні існують свої тонкощі технології та рецептури.
У домашніх умовах зробити ці ласощі в спрощеному вигляді може будь-хто. Достатньо лише очистити айву від шкірки та кісточок, подрібнити, з'єднати з цукром у пропорції від 2:1 до 1:1 та уварити до однорідності. Потім перекласти в покриту пергаментним папером потрібну тару і помістити в прохолодне місце.
Готовий мармелад, витриманий кілька днів для остаточного "дозрівання", можна використовувати як намазку на бутерброди, пікантну добавку до сиру та холодного м'яса, начинку для солодкої випічки і т.д.
Як їсти айву, щоб уникнути складнощів
Як відомо, найкорисніший продукт має свої протипоказання. І айва тут не виняток, хоча в її випадку частину небажаних ефектів можна оминути.
Так, наприклад, через присутність кам'янистих клітин "північний лимон", як і груші, протипоказаний при таких захворюваннях шлунково-кишкового тракту як гастрит, ентерит, коліт і, звичайно, виразкова хвороба будь-якої локалізації. Причому не лише у свіжому, а й у приготованому вигляді. Однак це не означає, що використовувати його протизапальні та загоєні таланти неможливо.
Адже, по-перше, як класичні, так і "живі" компоти з айви для позбавлення будь-яких небажаних включень достатньо процідити. А по-друге, з неї можна приготувати виключно корисний сироп, придатний для збереження про запас.
Для цього добре вимиті, витерті та звільнені від кісточок плоди дрібно ріжуть і засипають цукром у пропорції 1:1. Робити це краще в чистих скляних банках, де кожен шар айвових кубиків присипається цукром. А далі залишається лише почекати, доки вони випустять максимум соку. Коли кількість цілющої субстанції перестане збільшуватися, готовий сироп зливають, проціджують, переливають у відповідну тару і ставлять у холодильник. Або якщо для зберігання в холоді немає умов, швидко доводять до кипіння і закривають, як звичайний сік.
Цей запашний еліксир влітку дозволить за лічені хвилини зробити ароматний освіжаючий лимонад, а взимку — протизастудний чай, що зігріває.
А заразом підтримати всі органи та системи, на які позитивно діє айва. Єдине "але": при алергії на цей фрукт навіть ці "універсальні ліки" пробувати не варто.