Що таке хумус? Чому пюре з нута стало легендою
Хумус – це страва на основі пюре із насіння зернобобової культури під назвою нут. Вона існує так давно, що суперечки про місце її появи визнані безглуздими. Чого не скажеш про прагнення цілих народів стати кращими з "хумусолюбів"
Є думка, що нут (лат. Cicer arietinum) може бути найдавнішою з бобових рослин, одомашнених людиною. Імовірно, це сталося десь між річками Тигр і Євфрат. Сьогодні "найстаріші" ознаки його вживання виявлені при розкопках неолітичних поселень, що існували на заході сучасної Сирії за 9500 років до н.е.
Дещо молодші нутові горошини з докерамічного шару всесвітньо відомого міста Єрихон, стоянки Чайоню (Туреччина) тощо. Ну а в так званому бронзовому віці (орієнтовно 2800 – 1300 рр. до н. е.) нут вже вирощували не лише у всіх країнах Родючого півмісяця, Єгипту та Греції, а й в Індії з Пакистаном.
З такою географією поширення рослина встигла приміряти безліч імен. Тільки у нас він відомий як нут, нохут, баранячий горох, турецький горох. Ну а народи, які говорили арабською та івритом, називали його хуммус. Так що хумус-страва — просто тезка головного зі своїх складників.
З чого роблять хумус
Як ми уже згадували, страва хумус з'явилася давно і начебто сама собою. Так, наприклад, зварений з нуту пульс (давньоримська каша), традиційно заправлений оливковою олією, схожий на недороблений хумус. Як і дуже подібна страва в тих регіонах, де основною олійною культурою була не олива, а кунжут (сезам).
Проте, остаточного вигляду хумус набув тоді, коли обов'язковими його інгредієнтами, окрім перетвореного на пюре баранячого гороху, стали оливкова олія, сезамова паста та лимонний сік. Все інше, включаючи навіть "незамінну класику" на кшталт солі та часнику, – виключно справа смаку. Хоча, безумовно, саме додатки дозволяють хумусу бути різним, залишаючись собою. У цьому він схожий на знаменитий український борщ, який, як відомо, у кожного кулінара свій.
Більше того — зі зростанням популярності хумусу, гастрономічні експерименти з його складом стали нормою. Завдяки цьому чудова страва набуває не тільки нових смакових нот, але й нетипового кольору.
Так, щедре додавання зелені (включаючи броколі, як у киргизькому варіанті хумусу – хімизі), робить його зеленим, буряк – бордовим, а гарбуз, морква чи куркума надають різних відтінків золота.
Популярними додатками до хумуса також вважаються смажені цибуля та помідори, смажена та копчена паприка, подрібнені горішки (особливо кедрові), сири типу фети тощо.
Хумус – користь, калорійність, можливості
Хумус насамперед відомий як високобілкова страва. І це справедливо, оскільки, залежно від сорту, нут містить 20-30% рослинного білка. А, крім того, у його складі присутні близько 50% вуглеводів і до 7% цінних жирів (здебільшого поліненасичених). Завдяки цьому страви з нуту з давніх-давен були основою раціону цілих народів, обмежених у продуктах тваринного походження.
Якщо ж врахувати, що в хумусі також є кунжутна паста (паста тахіні) з оливковою олією, його можна сміливо називати ще й чудовим джерелом незамінних аміно- та жирних кислот, а також основних мікроелементів та вітамінів. І, до того ж, багатим на так звану харчову клітковину, що регулює роботу кишківника.
Калорійність хумусу, щоправда, величина змінна, залежить від пропорції основних компонентів страви. Але якщо вона близька до класичної (на 200-250 г сухого турецького гороху — по 3-4 столові ложки оливкової олії та пасти тахіні), то в 100 г готового продукту буде близько 170 ккал.
Таким чином, цей неповторний нутовий паштет однаково корисний дорослим і малим, тим, хто худне, і хто набирає вагу, вегетаріанцям і м'ясоїдам, жінкам і чоловікам.
З чим їсти хумус
На додаток до всіх інших переваг, хумус прекрасний тим, що його можна їсти буквально з чим завгодно. Адже він може бути як самостійною закускою, так і намазкою чи гарніром.
Так, величезна кількість споживачів надають перевагу хумусу з різними хлібобулочними виробами – від звичайного хліба до прісних коржів на зразок піти. Однак люди, які потребують безглютенової дієти, можуть використовувати його як топінг до картопляних або кукурудзяних чіпсів. Зі свіжими огірками, салатом, соковитими стеблами зеленої селери та рядом інших овочів хумус теж чудово поєднується.
Ну і, звичайно, пюре-паштет із нуту може бути абсолютно самостійною стравою. Або супроводжувати морепродукти. Або відтіняти сир. Словом, як жартують поціновувачі, головне – щоб був хумус. А як його з'їсти, точно придумається.
