Що лікує зелений чай? Про силу і слабкість неферментованого чайного листка

Чай, вірніше, рослина з гарною назвою Камелія китайська (Camellia sinensis) відома людству як "батько" напою, з популярністю якого може зрівнятися тільки кава. Згідно з середніми розрахунками, у сучасному світі щорічно випивається близько 700 млрд склянок світло-, трав'янисто- або темно-бурштинового еліксиру бадьорості та здоров'я.

Не останню роль у цьому відіграє той факт, що, в залежності від технології приготування, з одного і того ж чайного листа можна зробити зелений, червоний (улун), чорний і суперчорний чай, що має власну назву пуер. Різниця між ними полягає у ступені ферментації: від повної відсутності до максимально глибокої та тривалої.

Українцям досить легко уявити цей процес за аналогією з квашенням огірків, що так само є процесом ферментації. У цьому порівнянні зелений чай стоятиме на позиції свіжих овочів, напівферментований улун (англ. Oolong, ступінь окислення 30-70%) – малосольних, а чорний та пуер – солоних та переквашених. Тому будь-яка суперечка шанувальників зеленого та чорного чаю про те, який же з них смачніший і корисніший, так само продуктивна, як гаряче з'ясування питання, які огірки кращі – свіжі чи солоні.

Варто просто прийняти за аксіому, що і той, і інший продукт має свої плюси і тому заслуговує на регулярне включення в раціон.

Користь зеленого чаю: трохи про ферментацію

Користь зеленого чаю визначають природні властивості чайного листа чи верхівок молодих пагонів, використаних під час виробництва різних сортів відповідної заварки. А вони можуть пишатися колосальним вмістом дубильних речовин (до 35%), значним – алкалоїдів (до 5%), помітним – вітамінів (водорозчинних С, Р, РР, В1 та В2, та жиророзчинного К), а також флавоноїдів, мінералів та ефірних олій.

Для загального розвитку додамо, що разюча відмінність чорного і зеленого чаю багато в чому зумовлена саме насиченістю свіжого чайного листя дубильними речовинами. У процесі ферментації левова частка їхніх довголанцюгових молекул розпадається на дрібніші, що утворюють інші сполуки. У результаті, як не парадоксально, хімічний склад чорного чаю набагато багатший у порівнянні із зеленим.

Хоча, безумовно, змін зазнають не тільки вони, через що, наприклад, у запаху чорного чаю зовсім не простежуються ноти риб'ячого жиру, властиві зеленому. Власне, саме через цю особливість у Європі та Америці мікси зеленого чаю з ароматним жасмином, анною колючою (у нас відома як саусеп), манго тощо чи не популярніші за чистий зелений чай.

Одночасно – на жаль! — втрачається С-вітамінна активність. У чорному чаї "аскорбінки" немає, тоді як у зеленому її частка сягає 250 мг%. Це, до речі, пояснює практику заварювання зеленого чаю не окропом, а інтенсивно гарячою водою (70-90 ° C): занадто високі температури для вітаміну С згубні.

Добре, що навіть на "убитому" чаї можна вирощувати знаменитий чайний гриб, здатний збагатити напій не лише вітамінами, а й низкою корисних ферментів, пробіотиків та інших біологічно активних речовин.

Що лікує зелений чай

Як свідчать легенди, перші дегустатори настою зеленого чайного листа високо оцінили його здатність надавати підбадьорливу та стимулюючу дію. Сьогодні відомо, що за це слід дякувати алкалоїдам китайської камелії, зокрема "чайний кофеїн" – теїн. Завдяки цим сполукам улюблений напій може бути рятівним навіть при отруєнні речовинами, що пригнічують роботу нервової, дихальної та серцево-судинної систем (як, наприклад, алкоголь або деякі наркотики).

Хоча зовсім не виключено, що насправді перший позитивний досвід застосування зеленого чаю був пов'язаний із його "дубильністю". Адже завдяки цьому чайний настій має антимікробну та антиоксидантну дію, а також знижує вразливість стінки кишечника перед різними несприятливими факторами. Тому напій міг миттєво прославитись, просто зупинивши діарею, причини якої вдома були загадкою. Сьогодні його усвідомлено включають дієту під час лікування шигельозів, ентероколітів, диспепсій тощо.

Ну а присутність у зеленому чаї низки вітамінів та антиоксдантів-флавоноїдів робить його безумовно корисним для системи крові. Світлий настій із трав'янистим запахом посилює кровотворення та стимулює синтез протромбіну печінкою.

Для серцево-судинної системи зелений чай теж знахідка. Він зміцнює стінки судин (особливо капілярів), роблячи їх більш еластичними і при цьому менш проникними, підвищує тонус серцевого м'яза, стримує розвиток атеросклерозу та через сечогінні властивості сприяє усуненню набряків. А ще – нормалізує водно-сольовий обмін, сприяє зниженню рівня холестерину, покращує самопочуття при ревматизмі та має радіопротекторну дію.

Кому не можна пити зелений чай

Як будь-який лікувальний продукт, зелений чай може нашкодити в тому випадку, коли дія його компонентів посилює симптоми вже присутніх хвороб.

Наприклад, стимулююча дія теїну (кофеїну) сприяє підвищенню артеріального тиску. Тому міцний чай, особливо у великих обсягах, не показаний при гіпертонії. Втім, надлишок кофеїну та його "клонів" навіть у здорових людей може викликати нудоту, прискорене серцебиття, підвищену тривожність та порушення засинання.

Протромбіна активність робить зелений чай небажаним продуктом для осіб, які приймають препарати для розрідження крові.

Певної уваги вимагають також сечогінні властивості напою. Так, його вживання в другій половині дня особами, які страждають на енурез або ніктурію (так називають нагальну потребу перервати нічний сон, щоб сходити в туалет), здатне загострити проблему. Крім того, додаткова стимуляція діурезу може бути небажаною при деяких захворюваннях нирок.

Що буде, якщо щодня пити зелений чай

Як запевняють дієтологи, щоденний прийом розумної кількості зеленого чаю (1-3 склянки напою комфортної насиченості на день) сприяє тривалому збереженню корисної активності тіла та розуму.

Причому на розум настій чайного листа діє з різних боків. З одного – підтримує фізичне здоров'я мозку, з другого – стимулює нервові процеси подібно до кави, хоча "чайний вплив" за часом позначається трохи пізніше, а триває довше.

Більш того, згідно з результатами недавніх досліджень вчених з Інституту молекулярної вірусології Медичного центру при Ульмському університеті (Німеччина), настій зеленого чаю на 99% знижує активність вміщеної в нього культури вірусу грипу, і на 74% – SARS-CoV-2, збудника сумнозвісного Covid-19. Так що не виключено, що за перших ознак ГРВІ не ферментований чай варто не тільки пити, а й використовувати для полоскання горла та промивання носа. Хоча, звичайно, до появи офіційних підтверджень та рекомендацій це припущення залишається виключно приватним судженням.

Але найбільшу користь зелений чай приносить у спеку. Його вплив на капіляри дозволяє їм краще впоратися із завданням максимального розширення, необхідного для адекватного регулювання температури тіла. А м'який тонізуючий ефект та підтримання водно-мінерального балансу додатково запобігає небажаним реакціям на перегрів.

І, нарешті, зелений чай чи не краще за чорний підходити для вживання в холодному вигляді. Причому як "живцем", так і з додаванням сезонних ягід і фруктів, що особливо корисно тим, хто скаржиться на повну нездатність, коли навколо під 30°C.

Потрібно тільки пам'ятати, що для отримання оптимального антиспекотного ефекту зелений чай з льодом (або з холодильника) слід пити не залпом, а, навпаки, найменшими ковтками. Тим більше, що цей прийом ще й страхує від небажаного "застуджування горла", яке лікувати в зеніті літа, напевно, не хочеться нікому.