Користь ананасу. Що лікує ананас, корисні властивості та деякі секрети найвідомішого з тропічних фруктів

Ананас, як і помідори, кукурудза, соняшник, картопля, гарбуз і т.д. – уродженець Південної Америки. Вперше ця чудова рослина була одомашнена близько 4 тисяч років тому індіанцями тупі-гуарані. Причому плоди становили не єдину цінність даної культури – з її колючого листя отримували міцне волокно для виготовлення тканин, мотузок і навіть плетіння тятиви для луків.

Не дивно, що до моменту приходу в Америку експедиції Колумба (1493) ананас знали, любили і вирощували не тільки по всій тропічній зоні материка, але і на таких островах як Ямайка, Гваделупа, Гаїті. Ну а будучи доставленим до Іспанії, цей "ботанічний трофей" справив незабутнє враження на місцеву знать, включаючи короля Фердинанда II Арагонського (Фердинанда Католика). Згідно з записами придворного історика П'єтро Мартіре д'Анг'єра, монарх заявив: "Його смак перевершує всі інші фрукти".

Захоплення, яке викликав смак ананасної "шишки" (іспанською, до речі, вони з сосновою досі називаються однаково — piña, а англійське Pineapple буквально означає "соснове яблуко") призвело до того, що ананаси стали активно завозити у всі іспанські та португальські колонії з відповідним кліматом. А потім, як кажуть, далі скрізь.

Сьогодні немає жодного тропічного регіону, де не вирощували б ці дивовижні фрукти.

Ананас: калорійність та склад

Хоча серед європейських споживачів супліддя ананаса (так "по-ботанічному" правильно називати ананасну "шишку") насамперед славляться чудовими смаком та ароматом, науковий світ насамперед бачить у них цінний продукт харчування.

Калорійність ананасу — 52-58 ккал на 100 г. Це досить багато, оскільки навіть такий ситний садовий дар як типова для України черешня в середньому містить 50-56 ккал/100 г. Даний феномен пояснюється тим, що в кожних 100 г їстівної ананасової м'якоті присутні близько 11,5 г простих цукрів, здебільшого представлених сахарозою. На цьому тлі поживністю білків (0,3 г/100 г) та жирів (0,1 г/100 г) можна знехтувати.

При цьому важливою особливістю плодів колючого "вихованця" індіанців гуарані є широкий вітамінно-мінеральний склад. Особливо ананас багатий на марганець (100 г продукту покривають 66% добової потреби в даному мікроелементі) і вітамін С (за різними даними, від 53% до 80% добової потреби в тій же порції). Тому саме з цих показників розраховують рекомендовану на день кількість ананасу. Шляхом нескладних обчислень отримуємо, що для дорослої людини вона становить 150-200 гр.

Щедрі духмяні супліддя і на антиоксиданти, представлені флавоноїдами, фенольними сполуками та ін.

Однак справжньою сенсацією стало відкриття того, що білкова частина "соснового яблука" чи не повністю представлена протеолітичними (тобто ферментами, що розщеплюють білки). А це означає, що з'їдений на десерт шматочок ананаса працює подібно до найактивніших компонентів травного соку підшлункової залози. Прийнята поза їжею, м'якоть ананасної "шишки" здатна впливати на багато процесів, в яких задіяна білкова компонента.

Дивовижна речовина отримала назву бромелайн (через відмінності у транскрипції англ. bromelain можливий варіант "бромелаїн") – на честь сімейства Бромелієвих, до якого належить герой цієї розповіді. У наші дні ананасний бромелайн широко використовується як у фармацевтичній, так і харчовій промисловості.

Ананас: користь екзотичного супліддя або Що лікує ананас

Чим довше люди вивчають властивості ананасу, тим більше хорошого готові про нього сказати.

Так, як джерело марганцю ананаси сприяють нормалізації обміну речовин, імунітету, репродуктивного здоров'я, утворення хрящової та кісткової тканини. А, крім того, підтримують гомеостаз, регулюють механізми згортання крові та допомагають виробленню колагену, необхідного для загоєння ран та запобігають появі зморшок.

Як "постачальники" антиоксидантних сполук, зменшують окислювальний стрес, уповільнюють процеси старіння, запобігають розвитку онкологічних захворювань.

За рахунок бромелайну перешкоджають "укоріненню" в організмі бактеріальних і паразитарних інфекцій (у плодах ананаса навіть комахи-шкідники не живуть), стимулюють вироблення лейкоцитів, покращують перетравлення і засвоєння білкової складової їжі, мають протизапальну та протиспайкову дію. Ось чому включення ананаса в меню рекомендується як при ферментній недостатності, інфекційних захворюваннях та "поломках" імунітету, так і при артритах та остеохондрозі.

Не менш корисне "соснове яблуко" і для тих, хто відновлюється після травм або виснажливих тренувань: поки біологічно активні компоненти запашних суплідь усувають пошкодження і відновлюють нормальний потік крові, легко засвоювана цукрова частина забезпечує пряме надходження енергії. Ну а клітковина, якої удосталь в ананасній м'якоті, стимулює роботу кишківника і страхує від запорів.

Крім того, не слід забувати про "протизастудний", імуностимулюючий, колагено-, ліпідо-і протеїноутворюючий, а заодно судинозміцнюючий і такий, що покращує всмоктування заліза, вітамін С. Тим більше, що в синергії з іншими цінними складовими ананаса його позитивна дія ще посилюється.

Словом, ананас загалом може бути прикладом "універсального плоду", корисного як у екстремальній ситуації (тобто, при хворобах, травмах, стресах), і у повсякденності.

Консервований ананас та інші "ананасності" — що з них віддати перевагу

Хоча ананас найкориснішим є свіжим, це не завжди можливо. Тому з моменту освоєння процесу консервації, "соснове яблуко" стало одним із перших фруктів, переведених у ранг готових продуктів тривалого зберігання.

І в цьому, безумовно, є раціональне зерно, тому що при природному для ананасу вмісті природної сахарози невелика добавка чистого цукру не має принципового значення. Хіба що калорійність підростає до 64-65 ккал на 100 г. Завдяки цьому можна сказати, що основний склад консервованого ананаса мало відрізняється від свіжого. Точніше сказати, білків, жирів та мікроелементів у "баночній" ананасній м'якоті залишається стільки ж, скільки і у свіжій, тому навіть рекомендовані дозування одного та іншого збігаються.

А ось у чому ананасні консерви безнадійно програють, це у вмісті вітаміну С та бромелайну. Причому якщо перший при супутній термообробці в певній кількості все ж таки зберігається, то чудовий ананасний фермент деактивується повністю. Тому, до речі, консервовані ананаси можна починати давати вже трирічним дітям, тоді як зі свіжими радять почекати щонайменше до 5 років.

Відповідно, тим, хто хотів би використовувати можливості ананасу по максимуму, але не може купувати свіжі "шишки", рекомендується звернути увагу не на консервовану, а на свіжоморожену "ананасопродукцію".

Зовсім трішки цінності "живого" ананаса поступається і свіжий ананасовий сік.

Причому він добрий не тільки в чистому вигляді, а й у поєднанні з гранатовим фрешем. Справа в тому, що користь граната та "соснового яблука" багато в чому доповнюють один одного. До того ж, обидва фрукти мають приблизно однаковий вихід соку (в середньому 30-40% від маси цільного плоду), який можна порівняти за насиченістю як цукрами, так і антиоксидантами. Отже, подібний "коктейль" не завдасть клопоту ні за необхідності підрахунку калорій (калорійність обох соків становить 53-54 кКал/100 г), ні при оцінці загальнооздоровчої дії.

Кому не можна ананаси

Необхідно пам'ятати, що з деяких станах цінні властивості ананаса можуть бути небажаними. Так, наприклад, його багаті магнієм "шишки" точно не показані при гіпермагніємії і не повинні "перетинатися" з прийомом фармацевтичних магнійвмісних препаратів (наприклад, деякими засобами від печії).

Через присутність бромелайну (а заразом і грубої клітковини) свіжі та морожені ананаси виключають з меню при виразкових та ерозивних ураженнях шлунка та кишківника, а також безпосередньо після лікування цих захворювань.

Справа в тому, що здатність ананасного ферменту гідролізувати білки проявляється навіть у тому, що людина, яка поласувала "сосновим яблуком", відчуває специфічні "голочки" на губах. І так реагують здорові непошкоджені тканини! Травмованим же хворобою, як і не до кінця зміцнілим слизовим оболонкам, подібна "хімічна атака" тим більше не подобається. Тому і в дитяче меню свіжий ананас рекомендують вводити лише після 5, а краще навіть 6 років — тобто після завершення "дозрівання" травної системи.

Дар ананасових "шишок" сприятиме розрідженню крові — привід відмовитися від них при схильності до кровотеч. Ну а високий вміст сахарози вимагає дуже акуратної взаємодії із "сосновим яблуком" при діабеті.