Чай матча – користь чи мода? Чим зелений чай тонкого помелу підкорив світ
Чай матча — це не новий конкурент кави, як його намагаються подати в деяких кафе, і не похідна маловідомої рослини. Матча – це справді чай, тобто лист чайного куща. Тільки приготований особливим чином
Чайний кущ або камелія китайська (лат. Camellia sinensis) – одна з найвідоміших рослин світу, що подарувала людству чай. У дикому вигляді її виявили на території Індії (у Верхньому Ассамі) та китайському острові Хайнань, тому її батьківщиною вважається Індокитай. Китайською ж чайна камелія стала тому, що саме у Піднебесній її листок вперше почали використовувати спершу як ліки (у період з 206 року до н.е. до 220 року н.е.), а згодом і як напій.
Оскільки люди знайомі з чайним листом вже так довго, вдалось відкрити чимало його секретів. Зокрема, дивовижну здатність змінювати властивості при ферментації — тобто процесі, що нагадує сквашування огірків. Саме завдяки його регулюванню ми можемо насолоджуватися зовсім "малосольним" зеленим і білим, трохи більш "проквашеним" червоним, повністю ферментованим чорним і зовсім переферментованим чаєм пуер.
Сучасні дослідження допомогли встановити, що під час бродіння соків чайного листа довгі молекулярні ланцюжки його дубильних речовин (танінів) розщеплюються на більш короткі блоки інших сполук. Тому, як не парадоксально, склад повністю ферментованого чорного чаю набагато багатший за зелений, а тому напій з нього яскравіший і цікавіший. З іншого боку, цей "гурманський" чай втрачає низку цілющих властивостей, які є в ідеально зеленого чайного листа.
Матча – користь ручної обробки або чому так дорого
Матча (від англ. matcha з японського 抹茶, що вимовляється близько до маччя або маття) – це якраз і є порошок ідеально зеленого чайного листа, отримати який виявилося надскладним завданням. Адже для старту ферментативних змін у чаї досить трохи прим'яти зірваний листок або дозволити йому зів'янути. Єдиний спосіб цього уникнути – обробити абсолютно неушкоджену листову пластинку парою, і лише потім сушити, до того ж не допускаючи потемніння. Як складно виконати ці умови, можна лише уявити.
Тому використовувати отриманий таким чином чай як звичайну заварку було би справжнім блюзнірством. Тож його стали перетворювати на найтоншу пудру для приготування рівномірної суспензії у воді — "перлини" японської чайної церемонії.
Ще пізніше, через прагнення отримати якомога ніжнішу чайну "бовтанку", у справу стали пускати тільки наймолодші листочки з додатково видаленими жилками.
Втім, аби описати всю історію створення сучасного чаю матча, потрібна не стаття, а книга. Достатньо сказати, що сьогодні для виробництва кращих його сортів використовується зібране вручну юне листя чаю, що миттєво йде в обробку, і це листя спеціально затінюють за кілька тижнів до зняття з куща. Останнє потрібне для максимально активного накопичення основного пігменту фотосинтезу хлорофілу, а також амінокислот, що надають матчі солодкуватого присмаку.
Збережено також процедури ручного видалення всіх грубих частин та спеціального помелу. Тільки так вдається отримати насичено-зелений "чайний тальк", який не залишає на язику поціновувача матчі відчуття дрібних крупинок. Відповідно, ціна товару виходить високою.
Як чай матча діє на організм
Завдяки особливостям вирощування, обробки та заварювання, чай матча має набір властивостей, якими не може похвалитися як жоден з його "тезок", так і чай каркаде, ройбуш, фруктово-трав'яні чайні збори тощо.
Так, матча абсолютна рекордсменка за вмістом поліфенольних сполук – катехінів, флавоноїдів та інших. Саме тому з її допомогою можна протидіяти ряду токсинів та бактеріальних інфекцій, приборкувати діарею, протистояти хворобам судин, регулювати жировий обмін та стимулювати обмін речовин. Та й в антиоксидантній активності матчі теж немає рівних, тому її сміливо можна назвати і еліксиром молодості, і напоєм краси.
Крім того, матча багата на кофеїн (теїн). У стандартній порції смарагдового напою його міститься більше, ніж у аналогічній чашці кави. Звідси виражена підбадьорлива та психостимулююча дія чаю. Але оскільки в ньому міститься ще й амінокислота L-теанін, він не стільки збуджує, скільки підвищує концентрацію уваги, настрій та зменшує втому, оскільки сприяє розслабленню м'язів.
Тому на батьківщині дорогоцінного зеленого порошку його не лише перетворюють на напій, а й додають до різноманітних страв, особливо десертів.
Чай матча – як заварювати легендарний напій
Отже, матча – це дивовижний чай, який п'ють разом із заваркою. Тому головне завдання – подбати про те, щоб чайна пудра рівномірно розподілилася у воді.
Для цього потрібен відповідний посуд, мірна ложка та вінчик для збивання. За давньою японською традицією все це виготовлялося з бамбука, але в сучасних умовах таке правило не догма. Головне, щоб предмети, які торкаються матчі, не окислювались, інакше вона не збереже всіх корисних властивостей. З тієї ж причини заварюють матчу не окропом, а водою, нагрітою (або остудженою) до 70-80°C.
Спершу підготовлений порошок (зазвичай з розрахунку 2 г на 50-70 мл готового чаю) заливають невеликою кількістю води і ретельно збивають вінчиком, а потім, не припиняючи помішування, додають воду, що залишилася. П'ють напій відразу після приготування, щоб чайна пудра не встигла осісти.
Проте замість останньої порції рідини можна використовувати не воду, а молоко – натуральне або рослинне. У цьому випадку виходить матча-латте або матча-капучино. Згідно з дослідженнями, саме цьому формату зазвичай надають перевагу не дуже звичні до смаку матчі європейці.
Необхідно лише пам'ятати, що навіть пом'якшена молоком матча – це "кофеїнова бомба", тому пити її менше ніж за 6 годин до сну не рекомендується.