Кому потрібна альтернатива Мінську-2

Критика Мінських угод залишається одним з найпопулярніших приводів для нападок "демократичної" опозиції на президентську команду. По версії противників угод, їх виконання призведе до легітимації бандформувань ДНР/ЛНР, а Києву доведеться утримувати території, де-факто підконтрольні Росії. В якості альтернативи опоненти влади пропонують ізолювати окуповані землі до тих пір, поки Україна не зміцнить економіку і армію. Реалізація такого підходу на практиці може коштувати нашій державі набагато дорожче, ніж слідування мінським планом.

Відповідний законопроект - "Про тимчасово окупованій території України" був зареєстрований соратниками Андрія Садового ще в грудні минулого року і включено до порядку денного нинішньої сесії парламенту. У партії "Самопоміч" підкреслюють, що мова йде лише про тимчасові заходи: визначення строку початку окупації і меж відповідних територій, врегулювання питань соціального та пенсійного забезпечення, запровадження заборони на проведення виборів в зоні АТО, а також впровадження нових обмежень економічного характеру на додаток до нині діючих.

Окремої уваги заслуговує така норма законопроекту: "Обов'язок щодо соціального і пенсійного забезпечення осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, покладено на Російську Федерацію як держава-окупанта відповідно з нормами і принципами міжнародного права".

З іншого боку, пропонована альтернатива Мінськими угодами багато в чому повторює вже діючі закони - "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (від 15 квітня 2014 р.) і "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" (від 16 вересня 2014 р.). Це стосується і визначення статусу відповідних територій, та спеціального режиму, який діє в їх межах, та особливостей діяльності органів влади та підприємств. Відзначили в запропонованому законопроекті дублювання вже діючих норм і фахівці Головного науково-експертного управління Верховної Ради. До речі, окремо розкритикована експертами одна з ключових пропозицій "Самопомочі" - заборона на проведення виборів. Адже якщо керівництво держави не зможе в повному обсязі реалізувати свої повноваження у процесі підготовки виборів на Донбасі, то, згідно чинної Конституції та законів України, такі вибори мають відбутися не зможуть. Тобто знову-таки основною причиною появи цієї норми є банальний самопіар. Тим більше, що в рамках переговорів щодо реалізації Мінських угод мова йде про те, що вибори можуть бути проведені виключно за українським законодавством.
Зрозуміло, що бездоганним цей процес не може бути в принципі і російська сторона зробить все можливе, щоб мінімізувати вплив Києва у цьому проекті. Тим не менш запуск виборчої кампанії, а вона, безумовно, буде проходити під пильним і масовим наглядом західних спостерігачів, відкриє перед українською владою можливості для проникнення на окуповані території. Що, в свою чергу, відкриє дорогу до встановлення контролю над кордоном.

Цей процес може зайняти довгі місяці і роки, але якщо він дає надію на повне припинення вогню і встановлення адміністративних зв'язків з окремими районами Донецької і Луганської областей (а не "центральними" фейковими "владою" ДНР і ЛНР), то немає ніяких причин добровільно відмовлятися від такої перспективи. Не кажучи вже про те, що запущена таким чином повзуча деоккупация дозволить зберегти багато життів і стане позитивним сигналом для наших західних партнерів і потенційних інвесторів. Тому основне питання дискусії, яку хочуть нав'язати суспільству "Самопоміч" та інші опозиціонери, можна сформулювати так: навіщо Україні перетворювати ОРДЛО в Придністров'ї, поки зберігається можливість прибрати звідти окупаційну армію і взяти під свій контроль кордон, нехай навіть після лжевыборов.