Кому невигідна вільний продаж зброї
У нашій країні ставлення населення до вільного продажу зброї було і залишається скептичним. Експерти пояснюють це стереотипами мислення: мовляв, вільний обіг вогнепалів спровокує тотальний сплеск насильства, особливо з урахуванням того, що на руках у громадян безліч нелегальних стволів, вивезених із зони АТО. І навіть якщо їх легалізувати, то за дозволом підуть чесні люди, а більшість документувати наявну зброю не буде. Тому що у свідомості українців міцно укорінився інший міф: з державою чесно грати не можна, все одно обдурить.
За різними соціологічними дослідженнями, проведеними протягом останніх десяти років, кількість категоричних противників вільного продажу зброї знаходилося в межах 65-82%. Одне з останніх організували в липні минулого року соціологи з фонду "Демократичні ініціативи". Їх опитування показало, що 81,5% українців не підтримують вільний продаж зброї, "за" висловилися лише 11,5%. У регіональному розрізі на заході країни прихильників вільного продажу зброї більше, ніж у центрі, на півдні і сході. Це можна пояснити не стільки ментальними відмінностями, скільки великою кількістю українців, що пройшли через АТО. За даними того ж опитування, можливість існування недержавних організацій збройних допускає 11% населення, а 78% висловилися проти. Цю ініціативу також найбільше підтримують на заході (18%), менше в центрі (13%) і ще менше на південно-сході (7%).
Між тим символічно, що саме петиція про вільне володіння зброєю в Україні першою набрала 25 тис. підписів на сайті президента. Її автор, голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін, пропонував закріпити в Конституції україни право громадянина на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя, житла і власності, життя і здоров'я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади, а також прийняти окремий закон про цивільну зброю та боєприпаси. На ініціативу відреагував Петро Порошенко, зазначивши, що підтримує позицію більшості, виступає проти, а ті, хто "хоче використати зброю", повинні йти добровольцями у військкомат. Також президент звернувся до голови Верховної Ради з пропозицією ініціювати скликання засідання робочої групи конституційної комісії по правам, свободам і обов'язкам людини і громадянина із залученням до цієї роботи автора електронної петиції, представників різних політичних сил, державних органів, інститутів громадянського суспільства, науковців-правознавців, експертів. На цьому, власне, історія з петицією і закінчилася.
Між тим експертне середовище продукує прямо протилежні прогнози на тему, що буде, якщо озброїти українців.
Можна спробувати дозволити застосування травматичної зброї і подивитися, що буде, - пропонують треті. Їм опонують четверті: тільки нарізну вогнепальну, а не травматична, володіння ним вчить відповідальності, людина не має жодних ілюзій щодо наслідків його використання. А "травматика" буде пускатися в хід набагато частіше, хоча нанести нею смертельну рану нітрохи не складніше. Крім того, її не можна ідентифікувати на відміну від вогнепальної зброї, що пройшов процедуру відстрілу і перебуває на жорсткому контролі.
Інтерес правників до цієї теми виникає від випадку до випадку. Наприклад, проект закону "Про цивільну зброю та боєприпаси", підготовлений авторським колективом з депутатів фракції Олега Ляшка, "свободівців" і декількох "фронтовиків", був внесений 10 грудня 2014 р., отримав позитивний висновок від комітету з питань правової політики і правосуддя, але в сесійний зал так і не потрапив. З минулого липня припадає пилом у парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони законопроект "Про територіальну оборону України", націлений в тому числі на підвищення культури поводження зі зброєю. Його головний автор, нинішній голова Верховної Ради Андрій Парубій, пояснював необхідність прийняття закону наступним чином: "Українці, які бажають приєднатися до захисту держави, але з різних причин не можуть піти в Збройні сили України, тепер будуть мати можливість набути сили резерву територіальної оборони, пройти відповідний вишкіл та бойове злагодження за місцем проживання. Таким чином, по всій території України буде сформовано бойовий ефективний масовий резерв, який у разі необхідності буде оперативно озброєний і розгорнуто в бойові порядки". Звучало красиво, але, схоже, без збройового лобі, здатного диктувати суспільний попит (як, наприклад, Національна стрілецька асоціація в США), тема власне легалізації зброї, а також суміжні з нею напрямки будуть з'являтися в порядку денному тільки тоді, коли на них хтось вирішить в черговий раз попіаритися.
Міф про зброю і зростання злочинності
Широко поширена точка зору, що вільний продаж зброї обов'язково спричинить за собою сплеск злочинності. Між тим є ряд підтверджені офіційною статистикою прикладів зворотного - легалізація права володіти зброєю знижує рівень злочинності. Скажімо, у США він значно нижче в штатах, де дозволено приховане носіння зброї. Приміром, найменшу кількість вбивств (0,16 на 10 тис. населення в 2014 р.) було скоєно в штаті Вермонт - в ньому взагалі не потрібен дозвіл на носіння зброї. А в штатах Каліфорнія і Іллінойс, де маса обмежень і заборон, коефіцієнти становлять відповідно 0,43 і 0,33.
В Угорщині, Болгарії, Латвії та Литві влади відзначали зниження рівня злочинів із застосуванням зброї після лібералізації відповідного законодавства. Навпаки, Великобританія, Австралія та Канада зіткнулися зі зростанням злочинності, заборонивши громадянам вільно використовувати вогнепальну зброю.
Про те, чому в Україні різко зросла кількість нерозкритих кримінальних правопорушень, читайте тут
