Коломойський легалізує четвертий паспорт

Близькі до олігарха компанії наполегливо борються за статус підприємств з іноземними (з Кіпру) інвестиціями
Фото: Укрінформ

23 грудня минулого року на розширеному засіданні Кабміну голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко розповів про "майже півмільярда доларів іноземних інвестицій, зареєстрованих в області в 2015 р. На тому ж засіданні він отримав грамоту уряду як зайняв перше місце в рейтингу керівників ОДА за версією КМУ. А в лютому нинішнього року облстат оприлюднив офіційну інформацію, згідно з якою регіон отримав в 2015-му всього $109,9 млн ПІІ і при цьому було вилучено $29,9 млн (без урахування курсової різниці). Звернувши увагу на таке гігантське розбіжність, "ДС" звернулася за роз'ясненнями до Дніпропетровської ОДА. З'ясувалося, що Резніченко оприлюднив на Кабміні показник ПІІ на підставі інформаційних повідомлень про внесення нерезидентами інвестицій на суму $484,5 млн (такий порядок держреєстрації іноземних інвестицій передбачений постановою КМУ від 6 березня 2013 р.). Між тим Держстат має свою методологію обліку ПІІ, згідно з якою не враховуються інвестиції в підприємства, які не ведуть господарську діяльність. Так от, згадані $484,5 млн були в основному сформовані за рахунок двох доданків: $244 млн в ТОВ "Магнум-Прогрес" від кіпрської компанії "Максонера Інвестменс ЛІМІТЕД" і $231 млн в ТОВ "Сититорг" від кіпрської ж "Варестио Истейтс ЛТД". Внески були зроблені у вигляді простих іменних акцій підприємств "НПК "Галичина", "Нафтохімік Прикарпаття", "Дніпроазот" і інших, підконтрольних групі "Приват", так що можна припустити, що мова йде про схемах, цікавих для Ігоря Коломойського.

Цікавий нюанс: процес держреєстрації ПІІ є процедурою, не обмеженої в часі. В даному випадку внески простих іменних акцій в статутний капітал "Магнум-Прогресу" і "Сититорга" були зроблені в далекому 2007 р. Тоді департамент економічного розвитку Дніпропетровської ОДА відмовив названим вище кіпрським компаніям держреєстрації інвестицій. Після чого були довгі розгляду, та в базі судових рішень можна знайти дві постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2014 р. та від 13 травня 2015 р., зобов'язують провести держреєстрацію інвестицій відповідно від "Максонера" і "Варестио". Особливу пікантність ситуації надає той факт, що ТОВ "Магнум-Прогрес" було визнано банкрутом і закрито 9 серпня 2011 р., а ТОВ "Сититорг" не веде господарської діяльності з моменту заснування.

Навіщо ж витрачати дорогий час юристів і боротися в судах за право "пустушок" називатися підприємствами з ПІІ? Відповідь можна знайти в Законі "Про режим іноземного інвестування", що діє з 1996 р. До прикладу, в розділі "Державні гарантії захисту іноземних інвестицій" є норма про те, що в разі зміни законодавства на вимогу іноземного інвестора впродовж 10 років використовується законодавство, яке діяло на момент здійснення інвестицій. У зв'язку з цим керуючий партнер адвокатського об'єднання "Летрадо" Андрій Свінціцький запропонував згадати аферу з фірмою "Лівела", яка в 2010-2011 рр. імпортував паливо без сплати ПДВ та акцизного збору, прикриваючись цією нормою закону (до 2003 р. в Україні не було законів про ПДВ та акцизний збір). За словами Свінціцького, ще однією причиною судитися за статус підприємств з ПІІ може бути бажання скористатися іншими статтями цього закону, забезпечують перерахування за кордон прибутків та інших коштів, одержаних у результаті здійснення ПІІ, в обхід нині діючих обмежень НБУ.

Ще один опитаний "ДС" експерт, керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз вважає, що підприємства, статутний капітал яких сформовано на значні суми завдяки іноземним інвестиціям, можуть на більш вигідних умовах отримувати позикові кошти (у тому числі банків) і брати участь у різних конкурсах і аукціонах з придбання державних та комунальних підприємств. "Інтерес формування підприємства з ПІІ полягає в тому, що підконтрольна українському бізнесу іноземне підприємство, зареєстроване на Кіпрі, Британських Віргінських островах або в будь-якій іншій офшорній юрисдикції, здійснює інвестиції не в реальних грошах, а у вигляді акцій інших підприємств. Далі іноземний інвестор виходить з українського підприємства, але долю свою не забирає. Тобто виходить, що без будь-яких додаткових витрат можна створити підприємство зі статутним капіталом в мільйони і навіть мільярди доларів, що з точки зору українського ринку є привабливим інвестором. Тому і цікаво накачувати підприємства інвестиціями і судитися за збереження за ними статусу підприємств з ПІІ", - роз'яснив експерт.

Зрозуміло, що в даному випадку справа, звичайно, не в Коломийському, а в загальній практиці.

Дніпропетровський "інвестиційний прорив" - це лише вдало трапилася ілюстрація того, як в Україні вітчизняний бізнес плодить фіктивних іноземних інвесторів для "сірих" схем, а чиновники в цей час піаряться на свої "досягнення" по поліпшенню інвестиційного клімату.

Напевно, було б доцільно провести інвентаризацію ПІІ за всі роки і розібратися, яка їх частина реально працювала на користь українській економіці. Як мінімум це допомогло б будувати реалістичні прогнози на основі правдивої інвестиційної (не) привабливості країни.

Як Держстат допомагає Медведчуку

Щоквартально Держстат оприлюднює інформацію про прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в українську економіку. Цими даними регулярно користується "Український вибір" Віктора Медведчука, щоб брехати про "втечу європейського капіталу з України". Приміром, у листопаді минулого року Медведчук виступив зі статтею, в якій навів цифри Держстату про скорочення з 1 жовтня 2014-го по 1 жовтня 2015-го обсягів ПІІ з Німеччини, Австрії, Великобританії, Британських Віргінських островів, Франції, Швейцарії та Італії. "Ось вам і підтримка Європи! Як бачимо, європейський капітал іде з України, причому більшість з тих країн, які раніше входили в першу десятку інвесторів, виводять капітал. Однозначність і незворотність цього процесу очевидні. Ті інвестори, які пішли з України, мабуть, вже не повернуться, а ось чи вдасться залучити нових — велике питання", - продемонстрував рівень інтелекту Медведчук.

Насправді основною причиною падіння обсягів ПІІ було банальне скорочення вартості акціонерного капіталу за рахунок курсової різниці, але ніяк не виведення капіталу з України. В експрес-випуску Держстату "Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2015 році" констатується: в економіку країни іноземними інвесторами вкладено $3763,7 млн та виведено $891,3 млн прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Тобто вкладено в чотири рази більше, ніж виведено. У той же час зменшення вартості акціонерного капіталу за рахунок переоцінки, втрат і перекласифікації склало $5245,8 млн, у тому числі за рахунок курсової різниці $5024,3 млн. В результаті загальний обсяг ПІІ скоротився з $54 041,9 до $51 195,6 млн, у тому числі акціонерного капіталу - з $45 744,8 до $43 371,4 млн.

На жаль, повідомляючи про обсяги ПІІ з країн, Держстат не призводить обсяги чистого припливу акціонерного капіталу (різниці між припливом і відтоком). Зазначені тільки результати з урахуванням курсової різниці (суцільні мінуси), та й то без пояснення, чим зумовлений "відтік". Тобто в умовах інформаційної війни українське статведомство озброює аргументами Медведчука і йому подібних, а опонентам можна спертися лише на загальні міркування: раз вкладено в чотири рази більше, ніж виведено, причому основним інвестором виступає Євросоюз, то і країнами ЄС про "втечу інвестицій" мова не йде. Але на зміну форми звітності (із зазначенням чистого припливу інвестицій по країнах) не вистачає чи то вільних рук, чи то грошей, чи то рівня мислення, а швидше - всього відразу.