Кого поховає "справа Petrobras"

До початку падіння світових цін на нафту Бразилія вважався дуже успішним нафтовидобувним державою: завдяки високим доходам державної нафтової компанії Petrobras цій країні вдалося закріпитися у другій десятці виробників нафти з рівнем 131 млн т в 2015 р. Разом з США, Норвегією, Канадою та Великобританією Бразилія вважається представником неформального клубу держав - противаг нафтового картелю ОРЕС. Члени цього клубу виступають проти монопольного квотування видобутку, прагнуть грати по суверенному принципом "кожен сам за себе" і працювати проти негласних домовленостей картелю з країнами-спостерігачами ОРЕС, які не входять в картель з егоїзму (таких, як колишній член ОРЕС Індонезія, а також Росія, Мексика, Оман, Єгипет і кілька інших більш дрібних експортерів нафти).

У 2006-му Бразилія почала активно грати в геополітику, увійшовши до числа засновників "найбільш швидко розвиваються великих країн БРІКС - разом з РФ, Індією, Китаєм і ПАР. Наступні сім років Бразилія стрімко піднімала свою економіку, чому в чималому ступені сприяли перспективи нафтовидобутку. На тлі щорічного зростання обсягів видобутку Petrobras також вдалося зробити кілька дуже великих відкриттів на глибокому шельфі Атлантичного океану. Для країни, до 90% електроенергії якій дають ГЕС, а 20% автомобілів заправляються біопаливом, ці відкриття обіцяли лавиноподібне зростання експорту нафти й нові казкові перспективи економічного зростання. Зокрема, були розвідані морське родовище Лула (Тупі) з 2 млрд т запасів і комплекс родовищ Каріока з 11 млрд т так званої підсолевій нафти. Її поклади зосереджені під глибокими сольовими пластами і порівнянні за складності і тривалості освоєння родовищ сланцевих порід, завдяки яким США кілька десятиліть готували нині широко відому сланцеву революцію. До відкриттів підсольових пластів основою видобутку Petrobras був відкритий в 1980-е комплекс "класичних" морських родовищ Марлін з запасами 4,3 млрд т, де видобувається за 22-23 млн т нафти в рік.

На перших порах, поки нафта вважалася дорогим товаром, перед Бразилією не стояло ніяких бар'єрів для збільшення видобутку - Petrobras є піонером і світовим лідером реалізації морських технологій "якірних" глибоководних бурових платформ. Замовлення на виробництво цієї техніки для Бразилії були основою розвитку нафтового суднобудування Норвегії та Сінгапуру; для розуміння масштабів можна відзначити, що в 2015-му Petrobras заморозив закупівлю платформ на суму понад $10 млрд. якби ціни на нафту зберігалися на попередньому рівні, в коридорі $90-110/бар., тоді геологічні відкриття в Бразилії могли б втілитися у видобутку. За більшістю прогнозів, які спеціалізована преса публікувала до 2014 р., у неї були всі шанси увійти в першу п'ятірку світових нафтових виробників, випередивши КНР, Іран та Ірак, а за підтвердженими загальними запасами вийти на рівень Кувейт і ОАЕ.

Проте бразильська економіка з її розбалансованою системою соціальних виплат виявилася абсолютно не готова реагувати на цінові виклики. До 2015 р. дешева нафта потягнула вниз ціни на всі товари бразильського експорту, в країні вперше з світової кризи 1998-го був зафіксований зовнішньоторговельний дефіцит. У 2014-му
ВВП виріс всього на 0,1%, в 2015-му впав на 3%, в нинішньому, за прогнозами, падіння складе 3,5%.

Ускладнила ситуацію корупційний скандал, що отримав назву "справа Petrobras". В результаті розслідування, розпочатого у 2014 р., з'ясувалося, що після приходу до влади президента Бразилії Лула да Сілва була організована корупційна схема, в рамках якої будівельні компанії отримували підряди на великі проекти для Petrobras, сплачуючи відкати її топ-менеджерам і перераховуючи гроші правлячої Партії трудящих на фінансування кампаній і особисто політикам. Скандал торкнувся і чинного президента Ділму Руссефф, що займала в 2003-2010 рр. посаду голови ради директорів Petrobras. Розкриті прокурорами факти корупції не дозволили компанії публікувати звітність c третього кварталу 2014 р. до квітня 2015-го, оскільки аудитор PricewaterhouseCoopers відмовився її посвідчувати. Згідно з першою аудованої звітності за вісім місяців, оприлюдненій у квітні 2015-го, компанія списала $2,1 млрд у зв'язку з виявленими фактами корупції і $14,8 млрд в результаті переоцінки завищеної вартості активів, включаючи нафтопереробні заводи. Хоча корупція для Бразилії - явище не менш звичне, ніж для України, в поєднанні з глибокою економічною кризою "справа Petrobras" спровокувало багатотисячні акції протесту, а щодо Ділми Руссефф була розпочата процедура імпічменту.

Втім, чим би не закінчилися політичний та інституційний кризи в Бразилії, Petrobras з активами на суму $298 млрд - занадто важлива для економіки країни компанія, щоб дозволити їй потонути у дешевій нафті. Але і зберегти колишню структуру управління навряд чи вдасться. Вона вже згорнула операції в Чилі, продала свої нафтохімічні активи і завершує розпродаж мережі газопроводів і автозаправок. Якщо ці антикризові заходи не допоможуть, бразильському державі рано чи пізно доведеться зменшити свою частку (64%) у статутному капіталі компанії, поступившись кермо правління приватним інвесторам. Яким доведеться вкласти чимало часу і ресурсів в освоєння запасів нафти підсольових пластів. Зрештою, США, перед тим як повернути собі статус лідера з експорту нафти і зрідженого газу, витратили на підготовку сланцевої революції багато десятиліть. У Бразилії не вийшло швидко пройти американський шлях, але ніхто не заважає їй зробити це в більш зручному для себе темпі. Платформи Petrobras продовжать роботу і в епоху дешевої нафти.