Коли розпочнеться перша арктична війна
Інституціональною формою ексклюзивності доступу до територій, поступово вивільнюваним від крижаних кайданів, є Арктичний рада - формально створений в 1996 р. з природоохоронними цілями, цей постійно діючий форум високого рівня у нинішньому десятилітті перетворився на майданчик для довгострокових політичних і економічних ігор так званих пріарктіческіх держав - Данії, Ісландії, Канади, Норвегії, Росії, США, Фінляндії та Швеції. П'ять з них, крім Ісландії, Фінляндії та Швеції, відповідно до сучасного міжнародного права, мають переважні юридичні підстави для економічного освоєння прилеглої арктичного шельфу. При цьому особливий статус з правом участі у прийнятті рішень мають представники шести корінних народів Арктики, об'єднані організаційно, - це алеути, саами, кучины, атабаски, інуїти (ескімоси) і Російська асоціація корінних народів Крайньої Півночі. Неважко помітити, що несуверенні учасники не можуть, хоча б частково, не служити додатковим інструментом впливу на баланс сил в Арктиці з боку держав, на території яких мешкають. Втім, не виключене й зворотне - примітно, що організація інуїтів називає себе кругополярной (circumpolar), а це передбачає як мінімум широкі контакти з народами Півночі, нині проживають на території РФ.
Очевидно, що поточне зниження статусу Росії в системі міжнародних відносин у зв'язку з випаданням з системи міжнародного права впливає і на її роль в арктичній політиці. У тому числі і тому, що складу Арктичної ради не обмежений приарктическими державами. На правах спостерігачів у цю перспективну організацію входить група країн Євросоюзу - Німеччина, Франція, Нідерланди, Італія, Польща, Іспанія і Великобританія. А також група розвинених і швидко розвиваються держав Південно-Східної Азії і Далекого Сходу - Китай, Південна Корея, Сінгапур, Японія та Індія. Розглядається статус спостерігача для Європейського Союзу, а також Туреччини. Таким чином, інституціональна надбудова реалізації арктичних стратегій має складну структуру. Більше того, її складність буде тільки наростати в світлі конфліктів, в яких учасники всіх рівнів причетності до арктичних справах ведуть між собою за межами регіону.
