Коли Британія попроситься назад в ЄС
Слово "брекзит" (Brexit), в якому злилися англійські слова "Британія" (Britain) і "вихід" (exit), було придумано для позначення референдуму про вихід Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії з Європейського Союзу. Цей неологізм швидко став інтернаціональним. А після референдуму він знайшов ще й додатковий смисл — всіх тих наслідків, які матиме вибір британців для Сполученого Королівства, Євросоюзу і Європи в цілому.
Ці наслідки тільки починають усвідомлюватися, адже подібних випадків в історії ЄС ще не було. Але, крім юридичних, політичних, економічних ефектів, є ще й психологічні — як для самих британців, так і для всіх європейців, включаючи і українців.
Наприклад, чутки про фатальні наслідки Брекзита для безвізового режиму між Україною та ЄС, очевидно, перебільшені. Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що ця подія не вплине на введення безвізового режиму з Україною, а всі затримки викликані бажанням ЄС удосконалити своє законодавство. У той же час українці отримали можливість повчитися на помилках британців. Виявляється, навіть багатовікові демократичні традиції не гарантують відповідальної поведінки політиків і виборців. Політики можуть гратися з членством в ЄС, сподіваючись використати євроскептичні настрої електорату, і, врешті-решт, залишитися в дурнях, перегравши самих себе. А виборці здивовано дивляться на обвалений фунт стерлінгів, паніку на фондовому ринку, втеча капіталу, внутрішня криза в найбільших партіях, поглиблення тріщини між Англією та Шотландією, жорстке намір ЄС закрити свій ринок для британських товарів. І, бачачи все це, з дитячим простодушністю дивуються, чому їх ніхто ні про що такому не попереджав.
Британці разом з жителями інших західноєвропейських країн ЄС звикли сприймати Євросоюз як даність. Як щось потрібне не їм, а горезвісним європейським бюрократам. Одним з уроків Брекзита має стати те, що ЄС — це все-таки цінність, і не тільки для населення порівняно бідних східноєвропейських країн, так званої нової Європи, але і для жителів старої Європи. Чотири свободи, тобто вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу, можуть здаватися нічого не вартими, поки вони є, але виявитися дуже дорогими після їх втрати.
