Як запустити кредитування в Україні
Вивести українську економіку з рецесії неможливо без відновлення кредитування. Очевидно, що нинішнє правління Нацбанку цим займатися не збирається, а тому зміна його керівництва - питання життя і смерті для бізнесу. За час перебування Валерії Гонтарєвої біля керма НБУ система впритул підійшла до повного колапсу: відтік гривневих депозитів населення склав близько 28 млрд грн., валютних - близько $8 млрд. Вклади українців в збанкрутілих банках відшкодовувати довелося багато в чому за рахунок коштів бюджету, розганяючи інфляцію, - тільки в 2016 р. виплати Фонду гарантування вже перевищили 78 млрд грн. Але самий важкий удар припав по юрособах. У червні поточного року Український банківсько-кредитна спілка підрахував, що за тотальних банкрутств фінустанов бізнес втратив близько 82 млрд грн. У результаті проблема неплатежів між юрособами різко загострилася, багато компаній збанкрутували. Зрозуміло, що в такій ситуації бізнес не міг акуратно обслуговувати борги, і зростання частки проблемних кредитів набрав катастрофічні темпи. Офіційний показник частки прострочення в портфелях банків зріс з початку 2014 р. в три рази - з 7,7 до 24,1% (на 1 липня 2016 р.). Експерти кажуть, що реальна цифра майже вдвічі більше.
Щоб вийти з патової ситуації, діяти потрібно невідкладно. У поточному році НБУ вже кілька разів знижував облікову ставку, в останній раз - в липні 2016 р. до 15,5%. Але цього недостатньо, щоб знизити кредитні ставки. Щоб позики подешевшали, регулятор повинен зменшити ставку хоча б до рівня інфляції, який він прогнозує на кінець року, тобто до 12%.
Ще одна першочергове завдання - тотальна реструктуризація кредитів юросіб на максимально лояльних умовах. У червні нинішнього року парламент прийняв Закон "Про фінансової реструктуризації", який нібито переслідує ті ж цілі. Однак цей документ спрацює не для всіх. В НБУ підрахували, що завдяки закону банки зможуть реструктуризувати (якщо захочуть!) заборгованість на 200 млрд грн. - це чверть від загальної суми позик корпоративного сектора країни. Аналітики вважають і цей прогноз завищеними.
Щоб полегшити долю позичальників і дати рестарт кредитування, Україна могла б запозичити досвід Аргентини. В свій час там була проведена реструктуризація боргових зобов'язань позичальників на 10-20 років, при цьому знижені процентні ставки по кредитах і введено обмеження процентних ставок за депозитами. Запровадивши такий підхід і знизивши ставки за реструктуризованими позиками до 8-10%, можна створити реальний стимул для кредитування бізнесу. Такий сценарій вигідний кредиторам лише на перший погляд. Де-факто ситуація покращиться - навантаження на бізнес знизиться, добросовісні позичальники почнуть обслуговувати борги. Ну а підприємства, які продовжать ігнорувати свої зобов'язання, доведеться банкрутувати.
Звичайно, без допомоги регулятора в цій справі не обійтися. Щоб банки не "лягли" після реструктуризації, НБУ необхідно послабити норми резервування і, можливо, вимоги до капіталу банків. А для кредитів, ставка за якими буде завищеною (наприклад, 15% і більше), потрібно, навпаки, ввести додаткове резервування. Таким чином регулятор підштовхне до реструктуризації норовливих підопічних, які відмовляться це робити з доброї волі.
Ще один важливий крок - оздоровлення найбільших кредиторів економіки (Ощадбанку, Укрексімбанку та Приватбанку). Почасти це станеться само собою, за рахунок запущеної реструктуризації кредитів, але знадобляться додаткові фінансові вливання від їх власників. Зокрема, уряду доведеться витратитися на докапіталізацію держбанків, щоб ті з часом змогли взяти на себе роль локомотива економічного зростання.