Як Норвегія уникла шоку

За прогнозом МВФ, до 2016 р. ВВП Норвегії в доларовому обчисленні скоротиться на 29,8% порівняно з рівнем 2013 р., середній курс норвезької крони по відношенню до долара США знизиться на 32,2% в порівнянні з тим, що був у 2013-м. Для прикладу: у Росії обидва ці показника падіння майже вдвічі гірше. Як прогнозує МВФ, до 2016 р. порівняно з 2013-му ВВП РФ в доларах скоротиться на 49,2%, а середній курс російського рубля по відношенню до долара впаде на 57,6%.

Якщо ж подивитися на рівень життя людей, то Норвегія раніше відрізняється дуже високою навіть за західноєвропейськими мірками купівельною спроможністю населення та дуже низьким рівнем безробіття (4,7% у травні 2016 р., тоді як в ЄС - 8,6%). Як свідчить Eurostat, за розміром чистого річного доходу одного працівника (після вирахування внесків соціального страхування та податку на прибуток, без урахування посібників на дітей) норвежці в 2015 р. зберегли друге місце в Європі (44,2 тис. євро), поступаючись тільки швейцарцям (69,9 тис. євро). За цим показником Норвегія помітно випереджає найбільші економічно розвинені країни світу - Великобританії (38 тис. євро), США (34,2 тис. євро), Японію (29,1 тис. євро), Німеччину (28,4 тис. євро), Франції (26,9 тис. євро), Італію (20,7 тис. євро).

Таким чином, у той час як росіяни в останні три роки все тугіше затягують паски, норвежці майже не відчули на своїх гаманцях більш ніж дворазового падіння цін на нафту. Розгадка в тому, що вже майже півстоліття (з 1967 р.) Норвегія відкладає частину своїх нафтових доходів у суверенний фонд добробуту SPU (Statens pensjonsfond utland). Долари надходять у фонд і потім йдуть на купівлю акцій і облігацій в іноземних валютах. Коли ціни на нафту падають, уряд використовує нафтові гроші на збільшення витрат. Тобто купує крони, тим самим зміцнюючи національну валюту. Нещодавно норвезький уряд скористалося своїм фондом і тимчасово відправляє туди менше грошей, ніж зазвичай. Це означає, що SPU виконує функцію "подушки безпеки", пом'якшувальної наслідки коливань цін на нафту.

У Росії є навіть не один, а два подібних фонду - Фонд національного добробуту і Резервний фонд РФ. Але вони з норвезьким мірками малі, не кажучи вже про ефективність їх використання. За даними SWFI (Sovereign Wealth Fund Institute), у червні 2016 р. сумарний обсяг цих двох російських фондів становив $139,2 млрд, тобто менш ніж за $1 тис. на одного жителя.

Максимального значення обсяг SPU досяг у червні 2015 р. - $873 млрд. За наступні 12 місяців він скоротився на $25,4 млрд або на 2,9%. Але і ці гроші пішли не на проїдання, а на стимулювання економіки. Кошти з фонду Норвегія використовує для відшкодування збитку від скорочення податків. Податок на прибуток підприємств в 2016 р. зменшено з 27 до 25%, в 2018 р. належить зниження до 22%.

При цьому SPU сам активно заробляє гроші. У 2014 р. його прибутковість склала 7,6%, проте в 2015-му вона скоротилася до 2,7%. За минулий рік інвестиції фонду в акції принесли дохід 3,8%, в облігації - 0,3%, а в нерухомість - 10%. Найбільш прибутковими акціями фонду в 2015 р. стали цінні папери Alphabet (головної компанії Google, Amazon і Microsoft. Найгіршу дохідність продемонстрували акції Royal Dutch Shell, Glenmore і банку Santander.

У травні 2015 р. в Норвегії був прийнятий закон, що зобов'язує SPU позбутися активів, пов'язаних з видобутком або використанням вугілля. Як уточнює Bloomberg, за цим законом фонду доведеться продати активів на $6,7 млрд 120 компаніях. У квітні 2016 р. SPU представив перший список компаній, які він виключить у поточному році зі свого портфеля в рамках скорочення підтримки вугільної промисловості. У список увійшли 52 компанії, в тому числі American Electric Power, China Shenhua Energy, Whitehaven Coal, Tata Power Co і Peabody Energy Corp. На виручені гроші фонд придбає акції більш прибуткових компаній, наприклад тієї ж Alphabet.

До речі, вкладаючи в Google, норвежці за великим рахунком інвестують власну економіку. Нещодавно Google домовився з норвезької Norsk Vind Energi про 12-річних постачання електроенергії, яка вироблятиметься на 50-турбінної вітряної станції, що будується на південь від Ставангера, нафтової столиці Норвегії. Як заявив Reuters представник Google Марк Оман, це найбільша угода компанії в Європі. Вітряна станція Tellenes повинна бути введена в експлуатацію в кінці 2017 р. Вона стане найпотужнішою в Норвегії (160 МВт) і забезпечить енергією європейські дата-центри Google.

Взагалі Норвегія серед всіх експортерів нафти і газу з найбільшим толком скористалася надприбутками в епоху дорогої нафти і зуміла повністю забезпечити свої внутрішні потреби в електроенергії за рахунок альтернативних джерел. У нинішній ситуації норвежці теж намагаються знайти вигоду. Агентство Bloomberg розрахував, що річні втрати Норвегії від падіння цін на нафту і природний газ склали $53 млрд проте в цих цифрах не враховано зміну обсягів експорту. У той час як Росія втрачає свої обсяги, Норвегія активно нарощує постачання в Європу, старанно витісняючи "Газпром" з таких країн, як Литва і Польща. Варшава вже заявила, що після 2022 р. не буде продовжувати довгостроковий контракт з російським "Газпромом" на поставку 10,2 млрд куб. м газу в рік. З метою ліквідації залежності від російських поставок Польща в минулому році побудувала перший термінал для зрідженого природного газу і планує будувати трубопровід через Північне море. Цей маршрут дозволить їй через Данію і Балтійське море отримувати ресурси з Норвегії.

Реалізацією проекту займається польська державна нафтогазова компанія PGNiG. Завершити його вона планує до 2022 р. - якраз до часу закінчення контракту з "Газпромом". Проектна потужність трубопроводу - до 10 млрд куб. м на рік, тобто практично стільки, скільки йшло з Росії. Якщо врахувати, що Польща буде отримувати ще й СПГ через термінали, то частина норвезького газу вона зможе постачати Україні.