Новий рік & день Сільвестр. Що робити після карнавальної ночі

Обожнюваний більшістю наших співгромадян Новий рік – свято, безумовно, особливе. У тому числі через складне переплетення причин, що його зробили саме таким, яким ми його сьогодні знаємо.

Але якщо до думки про відносно недовгу історію місцевої новорічної ночі (першим офіційно зустрінутим у нашій країні, як і всіх інших частинах колишнього СРСР, став 1935 рік) і культурного зв'язку даної урочистості з Різдвом (яке піддані Російській корони згідно з григоріанським календарем, офіційно прийнятим останнім царем Московії та першим Всеросійським імператором Петром I наприкінці 1699 року, понад 200 років відзначали 25 грудня), багато українців вже звикли, то про другу "накладку" більшість з них навіть не підозрювали. А тим часом чи не повсюдною атмосферою карнавалу, яка і створює новорічний настрій, ми завдячуємо дню, присвяченому пам'яті святого Сильвестра.

Про святого Сильвестра I

Про "земне" життя Папи Сильвестра I, який займав святий престол з 31 січня 314 року по 31 грудня 335 року, достеменно відомо небагато. Зокрема, він прославився як великий дипломат, який зумів переконати римського імператора Костянтина Великого (правив у 306 — 337 рр.) визнати християнську церкву й прийняти хрещення, після чого християнство стало панівною у Римі релігією з низкою важливих преференцій. Після смерті був канонізований і зарахований до святих проповідників.

Проте нечисленність підтверджених історичних фактів біографії святого Сильвестра викупається рукописом "Дії Сильвестра" (інший переклад — "Акти Сільвестра"). У цьому творі, орієнтовно складеному наприкінці IV – початку V століття, описані неймовірні подвиги колишнього римського єпископа. Найдивовижніша з легенд розповідає про те, як у 314 році йому вдалося вистежити, приманити і знешкодити старозавітного морського змія Левіафана, який, згідно з біблійним пророцтвом, у 1000 році повинен був вирватися з безодень і влаштувати кінець світу.

Коли ж у 999-1003 рр. (тобто в тому самому "пророчо-кінецьсвітлівському" періоді) черговим римським Папою став Сильвестр II, також прославлений як переможець темних сил, це було сприйнято як знак, що диктує започаткування особливих заходів у день поминання святителя Сильвестра. А чим же найкраще віддячити тому, хто скасував кінець світу? Звичайно, тематичними уявленнями, піснями, танцями, вогнями, смачними частуваннями та іншими символами життя. Так у християнські традиції увійшов єдиний у своєму роді карнавал, який зробив Селіверстерів день (як його по-свійськи називали наші предки) по-справжньому унікальним.

Чарівність святкувань "на Сільвестрі" не скасував навіть церковний розкол, який у 1054 році розділив християн на православних та католиків. Проте, після захоплення Константинополя в 1453 році турецький султан Мехмед II подбав про те, щоб місце православного патріарха зайняв той, хто через свою непримиренну ворожість до католиків не допустить нового об'єднання християн для виступу єдиним протиосманським фронтом. Оскільки для цього потрібно додати міжконфесійних відмінностей, то серед усіх інших рішень у цьому ключі були пересунуті і православні вшанування святого Сильвестра – спочатку першого, а потім другого дня січня.

Коли ж через багато років повернення до "патріархально-православного" юліанського календаря перемістило усі християнські свята відразу на 13 днів уперед (сьогодні цієї застарілої системи літочислення ще дотримуються 6 з наявних 15 автокефальних православних церков), уявлення їх парафіян про те, як слід святкувати святого Сильвестра, перестало збігатися з колишніми традиціями. Адже генеральне чищення курників, щоб уникнути появи яйця чорного півня, в якому сидить жахливе чудовисько Василиск, як і змови проти злих сестер-лихоманок – не найадекватніша заміна загальнонародним веселощам. Втім, в Україні програма потішних гулянь із театралізованим "упокоренням чудовиськ" стала частиною улюблених на заході нашої країни святкувань Маланки та Василя (відзначаються 13 та 14 січня).

Ну а карнавальна ніч "з грудня на січень" чудово повернулася на своє законне місце. Адже так старанно продуманий більшовиками "антиріздвяний" Новий рік, що природно наклався на збережені безліччю християнських країн традиції веселого свята на Сильвестра, згодом став дуже схожим саме на це позитивне і радісне свято.

Чим пригощають на Сільвестра

На відміну від Різдва, яке не тільки має кулінарну символіку, що давно устала, але й шанується як сімейне свято, день Сильвестра, як всякий карнавал, вимагає публіки. Тому центральні площі багатьох європейських міст 31 грудня пожвавлені як ніколи. Цього дня там розігруються костюмовані сценки та цілі вистави, проходять веселі вікторини, проводяться забавні розіграші. Веселощі не припиняється і вночі, хоча в цей час багато хто вже віддає перевагу вужчому колу "співсвяткуючих" з друзів або знайомих.

Що ж до застільної програми святкових заходів, то вона рідко має обов'язкову складову. Хіба що в Чехії та Італії на Сільвестра намагаються пригоститися стравою з сочевицею, причому бажано червоною, оскільки після варіння вона набуває кольору "монетного золота". За повір'ям, це приносить фінансову удачу наступного року. Крім того, на батьківщині переможця Левіафана до цієї "грошової" страви прийнято додавати нарізані кружальцями (знову-таки з натяком на монету) сарделькоподібні ковбаски котекіно (іт. cotechino) або фаршировані свинячі ніжки дзампоне (іт. zampone).

Незмінно вітаються також різдвяні панеттоні – бездріжджові солодкі паски з родзинками та зацукрованими фруктами.

Хоча, звичайно, національна різдвяна випічка, що традиційно "доживає" до Сільвестру, скрізь має великий успіх.

В цілому ж цього незвичайного дня в меню може бути буквально що завгодно — від тушкованої квасолі до фондю і від "варварського" смаженого м'яса до дивовижних і витончених закусочних тортів. Але, мабуть, особливо потрібні страви, що за форматом нагадують вуличну їжу. Інакше кажучи, такі, які при необхідності можна їсти на ходу, принагідно залучаючись до чергової святкової "движухи". А тому у фаворі – невеликі ковбаски, які зручно помістити у відповідного розміру надрізану булочку, піта (або інші тонкі коржики) з довільним вмістом, "похідні" варіанти піци (наприклад, нагадує вареник кальцоне, згорнута рулетом стромболі або просто "классика" ), а також різноманітні бутерброди, канапе, тарталетки та пиріжки з різною начинкою.

Ну а з солодощів – пряники, пончики, булочки з корицею та інші ласощі, без яких у тих чи інших країнах не мисляться зимові урочистості.

Щоб ранок був добрим

Зрозуміло, на веселих гуляннях у сильвестрів день не обходиться і без алкогольних напоїв. І нехай у північній і південній півкулі вони не однакові (якщо "північні" на Сільвестрі випивають рекордні обсяги гарячих глінтвейну, грогу, пуншу і т.д., то "південці", у яких зима є найспекотнішим часом року, віддають перевагу холодним пиву, кульці та коктейлям "а ля сангрія", хоча, безумовно, і там і тут не проти скуштувати і різних сортів справжньої "вогненної води"), але помилитися з оптимальною кількістю випитого можуть усі.

Тому в усіх куточках світу кулінарну програму святкуючих Сільвестра можна умовно поділити на звичайну та спеціалізовану. Причому якщо першу обмежує лише фантазія, то у виборі гастрономічних засобів, здатних повернути нормальне самопочуття постраждалим у боротьбі із "зеленим змієм", мешканці різних країн зазвичай досить консервативні.

Так, наприклад, "наша людина" (зокрема абсолютно непитущий), співчуваючи ближньому, очевидно, згадає про розсіл (на плутати з маринадом) і кефір. При цьому наші найближчі західні сусіди поляки, у кухні яких також величезне місце займають квашені овочі, з найбільшою ймовірністю порекомендують легкий курячий бульйон (який, до речі, по-польськи називається rosół, через що деякі автори роблять помилкові висновки про тамтешнє " антипохмільне") і сік — підсолений томатний або вуглеводно-вітамінний апельсиновий. Коли ж стомлений організм погодиться прийняти щось істотніше, "пропишуть" найпростішу яєчню (або яйце некруто) і білий хліб з маслом.

Ця соко-яєчна "терапія" в цілому перегукується і з практикою США, де в хід пускають коктейль спеціального призначення з яєчного жовтка та томатного соку, приправленого солонувато-пікантним соусом вустерським і кислувато-гострим соусом табаско.

У свою чергу, в Німеччині, що знаходиться ще трохи на захід від Польщі, головними ліками в описаній ситуації вважають рибу. У чомусь із німцями солідарні не тільки сусіди по континенту на кшталт мешканців Швеції та Нідерландів, а й жителі Південної Америки. Тільки якщо на батьківщині Баха, Бетховена і братів Грімм ставку зроблять на мариновані оселедеці у вигляді рольмопсів (рулетиків з оселедцевого філе з маринованими ж огірками), то суворі скандинави і господарі Амстердама і Гааги віддадуть перевагу гравлаксу — підсоленому лососю.

На протилежному ж кінці світу рятуватимуться севичі (інший варіант – себичі) – всесвітньо відомим блюдом із найсвіжішої (і найдоступнішої) морської риби, яку в глибоко доколумбовські часи винайшли на півночі Перу. Нарізана на тонкі скибки і змішана з сіллю, цибулею, часником, гострим перцем і лаймовим соком (плюс, за бажанням, пряними травами на кшталт селери та кінзи), будь-яка рибка доходить до готовності вже через 15 хвилин, забезпечуючи їдоків дивовижною комбінацією білка, електролітів та вітамінів.

Ну а якщо "сільвестровий" ранок почався так, що думати про їжу абсолютно неможливо, страждальцю дадуть не цілу страву, а лише злитий з неї цілющий сок. Ну чи хоча б просто пригостять готовим маринадом на севиче, відомим як "Молоко тигра" (ісп. Leche de tigre).

Вистачає у списку "новорічних протипохмелинів" та м'ясних страв. В основному, звичайно, це різноманітні густі та наваристі супи – де з кращого м'яса, де з багатих на сполучну тканину "ніжок і ріжок", де з потрухів. Але в ходу і добре протушковані м'ясні рагу. І те, й інше – щедро заправлене гострими та запашними спеціями.

І так, власне, на батьківщині святого Сильвестра ритуал самовідновлення проводять без гострої та солоної їжі, а за допомогою кави, бананів та (трохи рідше) морозива. При цьому останній інгредієнт цієї дієти змушує згадати про норвезький звичай проводити аналогічний "рятівний обряд" за допомогою свіжих вершків або хоча б молока.

Словом, якщо перший день рідного Нового року виявився затьмареним наслідками його бурхливої зустрічі, а розсолу та кефіру в будинку не сталося, цілком логічно звернутися до досвіду інших народів. Адже кожен із них перевірений досвідом десятків поколінь. Ну а чим більше співвітчизників, що злегка "переторжествували", зможуть швидко "повернутися до життя", тим світлішою стане загальна атмосфера улюбленого свята.