Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька про реєстр педофілів, хімічну кастрацію і "теорію забуття"
У 2020 році Мін'юст почав створювати так званий реєстр педофілів. "ДС" поговорила з заступницею міністра юстиції Оленою Висоцькою про те, чому так повільно наповнюється цей реєстр, адже наразі в реєстрі 175 осіб, а засуджених за цей злочин більше 500, та хто матиме до нього доступ
"ДС" В Україні вже півтора роки у тестовому режимі працює Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (ЄРЗСН). Ним можна користуватися?
О.В. Тут є певні юридичні нюанси. Ви ж розумієте, що він не може запрацювати відразу після того, як 16 січня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи". Спочатку Мін'юст розробив порядок ведення цього реєстру, ІТ-служба створила програмне забезпечення. Та головне, що люди, які наповнюють цю базу, повинні мати юридичні підстави для внесення туди осіб. Звичайно, всі ці процеси відбувалися паралельно, і почалися відразу після змінення законодавства і посилення санкцій за статями про статеву недоторканість дітей.
"ДС" Тобто, реєстр наразі не працює?
О.В. Працює, та лише в тестовому режимі. Ми не можемо ввести його в так звану промислову експлуатацію, тому що якщо навіть однієї особи, яка має бути туди внесена, там не буде, то він не є дійсним. І ми як юристи не можемо на нього посилатися.
Наразі доступ до цієї бази дуже жорсткий і обмежений. Більш того, кожен спеціаліст, який підключається до цього реєстру, проходить спеціальне навчання. Всі люди, які нещодавно були засуджені за статтями, які стосуються статевої недоторканості малолітньої особи і отримали вироки, в яких зазначено, що їхні дані необхідно внести в цей реєстр, там є. Але якщо суд з якоїсь причини пропустив пункт про те, що дані потрібно внести до реєстру, то ми маємо додаткову роботу, яка займає певний час. Прокуратура повинна написати клопотання до суду, отримувати ухвалу, яка дозволяє вносити дані тієї чи іншої людини до реєстру. А це час. Як тільки ця робота буде завершена, Мін'юст дозволить промислову експлуатацію ЄРЗСН. Поки інформація не точна і не повна, то через її недостовірність може статися помилка, і людину, яка була засуджена за цими статтями, візьмуть працювати в один із дитячих закладів. І це найстрашніше.
"ДС" За півтора року роботи до нього внесено тільки 171 особу, а за статисткою тільки у 2020 році в Україні від сексуального насильства постраждало 410 дітей. Чому так мало прізвищ в реєстрі?
ОВ. Наразі їх вже 175. Не можна порівнювати статистику порушення кримінальних справ із винесенням вироків. Повторюся, в Законі передбачено, що у вироку суду має бути окремо прописано, що особа повинна бути внесена в реєстр педофілів. І це певне обмеження, яке сповільнює наповнення цієї бази. Наразі в установах Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС), відбувають покарання понад 500 осіб, які засудженні за статтями, що стосуються статевої недоторканості малолітньої особи. Треба розуміти, що Україна в цьому напрямку робить тільки перші кроки. Потім, коли ми досить прискіпливо і обережно наповнимо реєстр, можна буде говорити про вдосконалення відповідальності.
Безумовно, злочини, скоєні за цими статтями, страшні, але ми не можемо провокувати людей на інші злодіяння – проти тих, хто звинувачений і отримав вирок суду. Дуже важливо витримати цей баланс. Педофілія – це психічна хвороба, і з таким засудженим потрібно працювати, надаючи їм психологічну підтримку і регулярно перевіряти їх на адекватність навіть після відбуття покарання. Деякі країни до таких засуджених застосовують хімічну кастрацію або інше медикаментозне лікування.
"ДС" В 2019 році в Раді проголосували одразу за два законопроекти, які стосувалися посилення відповідальності за педофілію. Один – авторства "Радикальної партії" на чолі з Олегом Ляшком. Над другим протягом двох років працювала група депутатів із залученням експертів. Зрештою, який варіант законопроєкту був прийнятий ВР і потрапив на підпис до президента?
ОВ. Я не можу прокоментувати це, ми працюємо з чинною редакцією. Але можу сказати, що Закон дуже виважений. Зараз ми працюємо в декількох напрямках, наповнюючи реєстр. Перший – просимо Державну судову адміністрацію надавати роз’яснення судам, нагадувати суддям, що якщо слухається справа проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, то в обвинувальному вироку має бути пункт, який стосується реєстру педофілів. Щоб в майбутньому ми не мали цієї досить непростої процедури пошуку людини, яка засуджена за цими статями. Другий – засуджені за педофілію, які вже перебувають у тюрмах. Стосовно них набагато легше працювати, у нас є їхні кримінальні справи, і ми знаємо їхнє місце знаходження. Прокуратура надсилає клопотання — і суд дозволяє вносити їхні прізвища до реєстру. І є третя категорія – ті, хто були засуджені за радянським кодексом і відбули своє покарання. Цих людей уже немає в нашій системі, і де вони зараз знаходяться і ким працюють — невідомо. Це складна історія, яка в основному передбачає роботу з архівами, бо, як правило, такі справи не відцифровані. Таких людей небагато і вони вже досить похилого віку. Але ми теж маємо внести їх до реєстру, бо тільки тоді можемо вважати його повним і достовірним.
"ДС" В першому варіанті закону була норма про хімічну кастрацію, але з остаточного документа її прибрали. Чому?
О.В. Я думаю, що цей пункт із закону прибрали завдяки правозахисникам. Ми, як суспільство, поки не готові до таких заходів. Я не виключаю, що з часом така норма щодо людей, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, може з’явитися. Але тут треба розрізняти кримінальне покарання і помсту. І не можна перемішувати біль потерпілої родини з юридичними питаннями.
"ДС" Коли реєстр буде наповнений і запрацює, кому плануєте в першу чергу надати до нього доступ?
О.В. Ці норми чітко передбачені Законом "Про створення реєстру і підсиленням санкції щодо засуджених за статтями проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи". Наразі доступ має тільки Мін’юст. Люди, які з реєстром працюють, мають спеціальний ключ доступу. Сам реєстр захищений від зламу, в цьому питанні ми співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації України. Далі закон визначає більш широке коло користувачів. Це правоохоронці, але не всі, це буде досить обмежене коло людей. Ще доступ будуть мати сільські та селищні голови, які призначають керівників дитячих закладів, та самі керівники цих закладів, а також лікувальних установ, які працюють з дітьми. Наші ІТ-спеціалісти зараз вирішують, як технічно зробити так, щоб людина могла зробити запит, який стосується конкретної особи, не отримуючи доступ до всієї бази.
"ДС" Зараз до Мін’юсту надходять запити від керівників закладів освіти щодо осіб, які намагаються влаштуватися туди на роботу?
О.В. Так, але ми попереджаємо, що наразі інформація неповна. Коли база буде наповнена, ми плануємо провести окрему інформаційну кампанію. Щоб для кожного керівника подібного закладу було нормою перевірити нового співробітника в цьому реєстрі.
"ДС" Чи планується ввести відповідальність для керівника дитячого закладу, який взяв на роботу співробітника, не перевіривши його в реєстрі педофілів?
О.В. Наразі в законодавстві прямої відповідальності за це немає. Але коли реєстр запрацює, це питання можна підняти і винести на обговорення.
"ДС" А є якість юридичні підстави для виключення тієї чи іншої особи з цього реєстру педофілів?
О.В. Немає. Але правозахисники підіймають це питання спираючись на так звану "теорію забуття". Вона базується на тому, що особа не може відбути за один і той же злочин покарання декілька разів. Позбавлення волі – вже саме по собі покарання. І якщо покарання відбулося і судимість погашена, то "теорія забуття" передбачає, що та чи інша особа чиста перед суспільством. Але наше суспільство поки до цього абсолютно не готове.
"ДС" Одна досить відома авторка детективів, що 20 років відпрацювала в правоохоронній системі, якось сказала, що відсоток педофілів у суспільстві майже завжди однаковий. Та зараз статистика змінюється і людей з такими відхиленнями стає все більше. З чим це пов’язано?
О.В. У часи "без інтернету", коли "сексу не було", подібні відхилення мали індивідуальну природу. А сьогодні, коли навколо стільки пропаганди сексу та насилля, а доступ до цієї інформації легкий, процент таких злочинів збільшується. У людини може не бути психічних відхилень, її до скоєння злочину може спонукати навколишнє середовище.
Чомусь переважна більшість людей думають, що пов’язані із педофілією злочини скоюють тільки чоловіки. Це не так. Наразі у реєстрі є чотири жінки. Я не можу сказати, що саме вони скоїли, але в реєстрі вказано, що засуджено їх за злочини передбачені частиною 3 статті 153, частиною 2 статті 156 КК України (сексуальне насильство та розбещення неповнолітніх, — прим. ред.).
Щоб діти не ставали жертвами педофілів, з ними треба розмовляти — і чим раніше, тим краще. Як казав в одному зі своїх інтерв’ю доктор Комаровський: "Якщо ви вирішили поговорити зі своєю дитиною про секс, то ви вже на два роки запізнилися". Більш того, дуже часто діти, які стали жертвами педофілів, взагалі не розуміли, що з ними відбувається. Бо за цими статтями не завжди стоїть зґвалтування, і в таких випадках дитина не розуміє що це посягання на її статеву свободу.
Ми свою суху юридичну роботу зробимо, але суспільство повинно зрозуміти — щоб попередити такі злочини, необхідно проводити роз’яснювальну роботу в школах. У нас мало хто знає кримінальний кодекс, і я ще раз хочу наголосити на тому, що це страшні злочини і покарання для засуджених за статтями проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи – 10-15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Також твоє прізвище все життя буде фігурувати у реєстрі педофілів.
"ДС" І все ж таки, коли ЄРЗСН запрацює на повну силу?
О.В. Ми поспішаємо. Органи прокуратури з нами працюють дуже активно. У них складна частина роботи: – знайти справу, подати клопотання, отримати ухвалу суду — але вони її роблять якісно. Судові установи також намагаються швидко реагувати на запити прокурорів. Більше часу піде на те, щоб відшукати осіб, засуджених 20-30 років тому за подібними звинуваченнями. Дайте нам півроку. Думаю, що навесні зможу назвати чіткі строки, коли саме реєстр педофілів запрацює.