Євген Магда: Реакція Данілова на досить хамську пропозицію з боку Бундестагу щодо мігрантів в цілому правильна
Про те, як Україні реагувати на міграційну кризу поряд зі своїми кордонами, "ДС" поговорила з політологом Євгеном Магдою
"ДС" Міграційна криза на білорусько-польському кордоні може загрожувати й Україні. Чи потрібно нам будувати "стіну Яценюка" на нашому кордоні з Білоруссю?
Є.М. Те, що загроза буде — очевидно, бо за цим стоїть Путін. І було б дивно, якби Путін, здійснюючи тиск на країни ЄС, не намагався перекинути його і на Україну.
Тут є нюанс. "Стіна Яценюка", або швидше її елементи, були збудовані на сході України у степовій місцевості. Щодо північного кордону, то тут нам дещо легше, адже тисяча кілометрів українсько-білоруського кордону проходить по заболоченій території зі складними рельєфними особливостями, тобто перейти кордон тут непросто. Думаю, потрібне просто посилення використання технічних засобів охорони кордону.
Крім цього, потрібна більш ефективна робота з місцевими мешканцями, а також пошук шляхів, якими можна донести до Білорусі, що Україна буде розглядати подібну навалу мігрантів, як недружні щодо неї дії.
"ДС" У німецькій СДПН, яка незабаром сформує коаліцію і висуне зі своїх лав прем'єра, запропонували направити біженців з Білорусі до України, щоб вони чекали на рішення ЄС щодо притулку у нас. Чи могла б Україна здобути якусь вигоду з цієї ситуації — скажімо, висунути певні умови, як це раніше зробив Реджеп Ердоган, а не хамити, як це зробив секретар РНБО Олексій Данілов?
Є.М. Справа в тому, що у Ердогана були свої важелі у питанні біженців. Зокрема, у нього були війська, які діяли на території Сирії та Лівії. До того ж не варто забувати, що Туреччина є членом НАТО. Україна ж не членом НАТО та ЄС. Тому торг в цій ситуації лише продемонструє слабкість нашої позиції. До того ж він буде сприяти діалогу з Лукашенком. Тобто ми, з одного боку, на офіційному рівні, можливо не відверто, як Варшава і Вільнюс, але кажемо, що Лукашенко — диктатор. А з іншого боку, ми будемо не лише купувати у Білорусі електроенергію, але й, гіпотетично, переводити до себе біженців.
Наша реакція на досить хамську пропозицію з боку німецького Бундестагу в цілому правильна. Інша річ, що про це має говорити не секретар РНБО, та ще й в такому грубому тоні, а умовний полковник МВС чи прикордонної служби. А його заява має настільки активно масштабуватися, щоб не було сумнівів у тому, що це офіційна державна позиція. А у нас як у "Кварталі 95" — є відчуття, що буде другий дубль.
До речі, в Україні тема біженців теж досить чутлива. Паростки ксенофобії у нас присутні, і зовсім не випадково. Тому прояви бажання "зрозуміти Путіна" з боку майбутньої правлячої партії Німеччини маємо лишити на їхній совісті, а самі маємо формувати власну політику в цьому питанні.
"ДС" У чому має полягати наша співпраця з Польщею на даному етапі міграційної кризи, чим вони можуть допомогти нам, а ми їм?
Є.М. Йдеться про обмін інформацією стосовно чисельності мігрантів на території Білорусі, маршрутів їх руху, зон концентрації. Отримання досвіду Польщі з протидії намаганням мігрантів прорватися через польський кордон та застосування різних тактичних кроків.
Я здивований, що Україна не ініціювала безпекові консультації з Польщею і Литвою в цьому питанні в межах Люблінського трикутника. Адже ця структура створена в тому числі для захисту від гібридних загроз. Хоча, можливо, вони й були ініційовані, але широкому загалу про це невідомо.
Гібридна загроза від мігрантів на кордонах Білорусі існує вже не перший місяць, тож про це треба говорити більш предметно. Тобто переймати досвід та бути готовими приєднатися до майбутніх санкцій ЄС проти Білорусі, якщо Україна хоче якоїсь солідарності від країн ЄС. Бо називати Лукашенка диктатором водночас зі зростанням у першому півріччі нашого товарообігу на третину зі збільшенням білоруського експорту в Україну на 60% — не дуже нагадує якусь загальноєвропейську солідарність.
"ДС" Чи є ефективні способи боротьби з гібридними атаками, що полягають у спрямованому тиску на країну чи групу країн за допомогою хвиль мігрантів?
Є.М. Звичайно, адже це не перша міграційна криза. Подібні хвилі мігрантів були у 2015-2016 роках, тоді близько мільйона біженців перетнули кордони ЄС. На той час Польща і Литва відмовилися їх приймати, а тепер отримали мігрантів "з доставкою додому", прямо під свої кордони.
Насправді, єдиний реальний спосіб боротьби — це упередження подібних ситуацій. Але Лукашенко розірвав договір про реадмісію і годує казками про те, як біженці потрапляють на територію Білорусі. Ледь не пішки з Афганістану приходять, хоча серед них більше не афганців, а курдів, наскільки мені відомо. Також добре відомо, що ці люди потрапляють до Мінська чартерними та рейсовими літаками і платять досить грубі гроші білоруським туристичним фірмам, щоб вони просували їх далі до країн ЄС.
Тому складно впливати на людину, адже країна, яку він формально очолює, навіть не є членом Ради Європи. Тим більше в умовах, коли за Лукашенком стоїть Путін. Для мене найбільша інтрига, чи скаже ЄС відкрито те, що очевидно: за Лукашенком стоїть Путін. Якщо це прозвучить, то, відповідно, треба буде озвучувати й інші речі. Наприклад, що Росія у цьому питанні не є посередником, як вона намагається себе позиціонувати, про що свідчить розмова Меркель і Путіна. Вона є співучасником, і про неї можна говорити не з позиції посередництва, і це вже зовсім інший візерунок переговорів.