Євген Магда: Єрмак може потрапити під американські санкції вслід за Деркачем та Дубінським
Про те, як може вплинути дипломатичне листування з американськими високопосадовцями, яке оприлюднене колишнім українським дипломатом Андрієм Теліженком, на одного з його адресантів Андрія Єрмака та про нинішній стан українсько-американських відносин "ДС" поговорила з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою
"ДС" Якщо скани листування Єрмака з Джуліані, Волкером та Сондлендом є у Теліженка, то напевно, вони є й в американських спецслужб – чому ж тоді керівник Офісу президента досі не під санкціями?
Є.М. Я не певен, що в американських спецслужб, скоріше вони є у російських. Адже Теліженка та інших звинувачують у тому, що вони намагалися втрутитись у перебіг виборів у США в інтересах Росії, і проблема тут в цьому. Такі реалії, а ще Теліженка деякі екзальтовані західні журналісти вважали потенційним послом України в США якраз у період, коли Андрій Єрмак зʼявився на Банковій. Тому я розумію обурення Теліженка: із секретаря посольства стати ніким замість того, щоб стати послом.
З іншого боку, у нас в цілому на сьогоднішній момент є проблеми на американському напрямі, про це свідчить, зокрема, інтервʼю, яке дав HBO Володимир Зеленський. Там він то намагається сказати Байдену, що "навіки разом", то питає, чому Україна досі не в НАТО, а то й намагається долучити президента США до "нормандської четвірки". По суті, чіткої позиції у президента немає, а саме він мусить формувати зовнішню політику України.
"ДС" А чи означає опублікування сканів листування те, що американська влада матиме якось на це відреагувати?
Є.М. Якщо у Теліженка є канали донесення інформації до мінфіну США (він же, очевидно, намагався протидіяти запровадженню санкцій проти себе) – то, можливо, йому і вдасться зробити це стосовно Єрмака. Проте, (це, мабуть, засмутить пана Теліженка) для американців, коли вони когось ловлять на втручанні в їх внутрішні справи, абсолютно байдуже, яку посаду займає ця людина в українській ієрархії, і вони точно не поділяють пієтетету деяких українських політиків до Єрмака, який себе вважає ледь не віцепрезидентом.
Разом з тим прогнозувати рішення Феміди чи органів, які займаються накладанням санкцій, у цивілізованій країні — справа невдячна. Сама ситуація із запровадженням санкцій проти двох парламентаріїв і купки їх співучасників була безпрецедентною, тому буде не дивно, якщо санкції запровадять і проти чиновників.
"ДС" Можуть скани Теліженка бути такою собі пропозицією для зацікавлених осіб щодо викупу компромату на них?
Є.М. Не вважаю, що в цьому випадку конспірологія повинна грати. Мене більше цікавить, чому Україна втрачає шанси для встановлення відносин з США і як ці шанси будуть реалізовуватись. Якщо ми хочемо їх реалізовувати через публічні звернення Зеленського до Джо Байдена, то люди, які це пропонують президенту, мають усвідомлювати, що подібні ескапади у сучасному світі сприймаються не завжди. А у Вашингтоні подібні запевнення у власній "лебединій відданості" чули за останнє сторіччя неодноразово і від людей зі значно більшим політичним досвідом, ніж у Зеленського.
"ДС" Тобто шансів на те, що інтервʼю Зеленського досягне мети, посприявши активізації двосторонніх відносин у вигляді того ж дзвінка Байдена, дуже мало?
Є.М. Маємо проблему з тим, що вже півтора року в нас нема американського посла, а Україна на самому початку президентства Байдена хоче поміняти досвідченого Володимира Єльченка на Оксану Маркарову, яка не має жодного дипломатичного досвіду. Тому це виглядає як жест відчаю, а на Банковій нема чіткого розуміння, що Україні від США потрібні не персоналії, не якийсь умовний дзвінок Джо Байдена чи Ентоні Блінкена Зеленському, потрібна інституційна співпраця. Як можна будувати таку співпрацю між, до прикладу, законодавчими органами, якщо Мінфін США прямо сказав: хлопці, у вас два депутати є агентами російського впливу, плюс Медведчук під санкціями з 2014 року. Звідки візьметься довіра? Спрацьовують формальні принципи, і вони достатньо очевидні.
"ДС" До чого, на вашу думку, може призвести педалювання Теліженком теми втручання Єрмака у внутрішні справи США?
Є.М. Я думаю, що "батрахоміомахія" між Єрмаком та Теліженком, який, до речі, був серед тих, хто організовував зустріч Єрмака та Олександра Данилюка з Джуліані — питання до виваженості та порядності людей, які працювали на українській державній службі, а тепер відчули себе великими викривачами влади, бо їм соромно тонути самим. Знаєте, є синхронне плавання, а тут спостерігається тенденція до синхронного потоплення, і це точно українсько-американські відносини ніяк не покращить.
"ДС" До речі, повертаючись до кандидатур послів США – фігур, які за посадою, швидше за все, будуть ангажовані в історію Теліженка та Єрмака. Про кого говорять зараз як про вірогідного кандидата?
Є.М. Була версія щодо Курта Волкера, але він сам її спростував. Тим більше він людина з республіканського істеблішменту. В США подібні речі спрацьовують достатньо чітко. Так само я чув, що до нас може повернутись Марі Йованович, але це теж фантастичний сценарій, оскільки двічі в одну річку не ввійдеш. Я очікую, що до Києва приїде кадровий дипломат, а не політичний призначенець. Все-таки Волкер, за всіх його переваг і обізнаності в українській тематиці, на момент свого вступу на посаду спецпредставника США був політичним призначенцем, а не дипломатом.
