Володимир Огризко: Блінкен дає сигнал Києву — не треба вважати, що з Путіним все все може обійтися просто так
Про загрозу повномасштабного вторгнення Росії в Україну та реакцію Заходу на неї "ДС" поговорила з колишнім міністром закордонним справ Володимиром Огризком
"ДС" Статусні спікери з США та ЄС заговорили про загрозу повномасштабного вторгнення Росії до нашої країни. Ми маємо справу з віртуальним загостренням чи все-таки з реальним? Яка подія стала його тригером?
В.О. Відповідь очевидна. Росія була і залишається країною, яка не бачить Україну як країну, що має право на незалежне існування. А те, що робить зараз Путін — це, по-перше, спроба прозондувати реакцію Заходу та його можливу відповідь, а по-друге, це продовження роботи з дестабілізації всередині України. Тобто, задача з двома зрозумілими цілями і тут, я думаю, нічого нового немає.
А розгортання цих подій саме в даний момент означає розуміння Путіна, що він це може зробити або зараз, або ніколи. Адже ситуація в Росії для нього погіршується і він це добре бачить.
"ДС" Держсекретар США Ентоні Блінкен припустив, що однією з цілей режиму Лукашенка, що сприяє напливу мігрантів до кордонів Євросоюзу, є відвернення уваги від дій Росії на кордоні з Україною. З якою метою зроблено цю заяву? Кому та який меседж відправлено?
В.О. На тлі доволі м’яких заяв нашого керівництва про те, що нічого страшного не відбувається, це ще один сигнал Києву. Думаю, що відповідні заяви були адресовані міністру Кулебі й іншим високопосадовцям, які щойно побували у Вашингтоні. Зараз вони будуть повторені в Брюсселі, тому це дуже чіткий сигнал нам, що не треба розслаблятися і вважати, що все може обійтися просто так.
Ситуація погіршується, але думаю, що при спільних зусиллях з нашими західними партнерами вона може стати стабільнішою. І тут хотів би відзначити унікальну роль, яку починають грати британці, коли вони без будь-яких зобов’язань з боку НАТО готові продемонструвати справжню солідарність з Україною, і зробити це негайно.
"ДС" Начальник штабу оборони Британії Нік Картер заявив, що існує "великий ризик" раптової війни, і що збройні сили Королівства мають бути готові до війни з Росією. Чому заява зроблена саме зараз?
В.О. Тут швидше йдеться про Росію і Захід в цілому. Думаю, Нік Картер має рацію. Адже те, що вони зараз спостерігають на нашому кордоні, виходить за межі здорового глузду і якоїсь адекватності. Тому Картер як відповідальна особа говорить про те, що ситуація на кордоні з Польщею може перейти певні межі і вийти з-під контролю, і треба бути готовим до будь-якого розвитку подій. Тому його заява — абсолютно логічна.
"ДС" На паризькій зустрічі Сергія Лаврова та Сергія Шойгу з їхніми французькими колегами Жаном-Івом Ле Дріаном та Флоранс Парлі, що відбулася 12 листопада, представники Москви знову звинуватили Україну в недотриманні "Мінська". Французькі міністри у відповідь закликали Москву погодитися на зустріч "четвірки" та пообіцяли захищати український суверенітет, нагадавши Шойгу про прозорість переміщень та діяльності військ. Як можна інтерпретувати публічні позиції сторін? Навіщо Лавров та Шойгу літали до Парижа, і що могло залишитися за лаштунками цієї зустрічі?
В.О. З одного боку, потрібні прямі контакти, в яких росіянам можна сказати в обличчя те, що вони мають почути. З іншого — продовження діалогу заради самого діалогу дає Москві відчуття: щоб вони не робили — їх все одно будуть слухати і казати, які вони молодці, і як треба думати про спільну безпеку в Європі і світі.
Цей момент використовується Москвою максимально і вже давно, там вважають Захід системою імпотентною, не здатною на рішучі кроки. І тому замість того, щоб дати росіянам по лобі, їх запрошують на зустрічі, де висловлюють стурбованість. А зараз якраз той момент, коли Заходу від стурбованості треба переходити до дуже конкретних дій.
"ДС" Судячи з останніх заяв офіційних осіб Франції, її позиція стала жорсткішою?
В.О. Знаєте, словесна позиція може бути будь-якою. Головне, щоб за нею були конкретні дії, поки шо їх не видно, навіть щодо ситуації з Польщею. Хоча якісь санкції щодо Білорусі мають затвердити, але до чого тут вона, коли все це оркеструється з Москви. Яку вони чомусь "забувають", хоча прекрасно розуміють — не може Лукашенко від себе сказати, що закриє транзит газу з Росії до Європи.
Але Франція грає у ці ігри і розповідає, що "ми подзвонимо і попросимо, щоб ви (Путін) повпливали на Лукашенка". Тобто диктатор, який в кишені у Путіна і фактично не приймає самостійних рішень, мовляв, може самостійно піти на такі кроки. Це просто дитсадок, і навіть не старшої групи. Цим продовженням політичного театру і користується президент Росії.
"ДС" Маємо свіжу заяву від міністра закордонних справ Австрії Міхаеля Лінхарта про те, що ситуація з воєнною загрозою Україні з боку Росії дуже критична, і ЄС треба чітко дати зрозуміти Кремлю, що не варто йти на ескалацію. Про що свідчить така заява від представника досить лояльної до Росії держави?
В.О. Вона свідчить про те, що "червоні лінії", про які ми говорили і про які нагадували і у Вашингтоні, і в Брюсселі, вже перейдено. І якщо Захід зараз не зреагує серйозно, для Москви це буде підставою розуміти, що надалі вони можуть робити все, що їм захочеться. Тому навіть країни поміркованого штибу, як Австрія, розуміють, що у разі повномасштабної війни їм не вдасться відсидітися десь скраю, і починають закликати Путіна зупинитись. Звісно, краще б не закликали, а ввели "пекельні санкції" разом з США, і побачили б, що за три місяці від Росії лишилася б тільки згадка. Але для цього треба мати політичну волю, поки вона там не проглядається.
"ДС" Дмитро Кулеба вчора мав зустріч з керівництвом ЄС і НАТО. Якась реальна допомога Україні буде, на вашу думку?
В.О. Думаю, що реальної допомоги від структур ЄС і НАТО не буде. Але якщо окремі члени цих об’єднань проявлять політичну волю і розум, як скажімо британці, тоді можна розраховувати на вплив на нерозсудливу позицію Москви. Якщо цього не станеться, варто очікувати великих неприємностей.
"ДС" На Донбасі посилилися обстріли українських позицій із великокаліберної артилерії, забороненої "Мінськом". Яку головну мету переслідує Москва цими обстрілами? І чому ми не бачимо нових застосувань "Байрактарів" у відповідь на ці обстріли?
В.О. Це питання до нашого Міноборони. Адже було сказано, що командири на місцях приймають рішення у разі ворожих обстрілів. На мою думку, на кожен обстріл має йти дві відповіді. Для того, щоб бойовики і російські війська розуміли, що результат буде таким, як після першого застосування "Байрактару".
Але мене хвилює і те, що наші західні партнери, які були дуже стурбовані використанням безпілотника у відповідь на обстріл, в цьому випадку немов би води у рота набрали. Бо очевидно, що використання бойовиками забороненої зброї мало б бути предметом якщо не більш жорсткої реакції, то хоча б стурбованості. Але ми знову бачимо цинізм, характерний для багатьох наших західних партнерів.
Щодо причин обстрілів — ми чули, що туди завезли чергову велику партію боєприпасів. Їх треба використовувати. Тому не думаю, що це якась окрема історія, яка потребує додаткового пояснення. Те саме було і тиждень і місяць тому. Вони використовують все, щоб тримати нас в напрузі. Думаю, що до напруги ми вже звикли, але відповідати треба жорстко і болісно, тоді таких обстрілів поменшає.