Власники цінного арештованого майна майже щоразу намагаються заблокувати його продаж, — інтерв´ю з топ-менеджером "СЕТАМ" Ярославом Деяком

"ДС". У 2020 р. "СЕТАМ" перерахував 100 млн грн у бюджет. На який показник очікуєте у 2021-му?

Я.Д. Точної статистики ми ще не прораховували, тож можу озвучити лише попередні цифри. А вони показують, що продажі цього року в нас значно зросли. У цьому році ми провели 7548 успішних аукціонів і продали активів на 3,7 млрд грн. Зокрема, 1,9 млрд грн — це арештоване майно і 1,84 млрд — добровільний продаж (в рамках продажу активів банків). Загальна сума реалізації активів за 2021 р. вже більша, ніж у 2020 р. на 1,1 млрд грн. Основний чинник, який сприяв такому зростанню, — збільшення об’ємів реалізації майна з добровільного продажу, в основному це активи банків, які з нами підписують договори на проведення аукціонів.

"ДС". Які основні проблеми вдалося подолати "СЕТАМ" у цьому році, які ні, особливо в процесі реалізації арештованих активів?

Я.Д. Проблеми, які були в 2019, 2020, 2021 рр. — незмінні. Подолати, на жаль, повністю їх дуже важко, бо є дуже багато чинників, які цьому перешкоджають. Адже, як не крути, це проблемні активи. Є конфлікт, який закладений від початку, тому дуже часто відбувається зупинення реалізації арештованого майна. Звісно, наша юридична служба бореться з усіма можливими зловживаннями, як з боку боржників, так і з боку недобросовісних учасників, які зазвичай афілійовані з боржниками. Не можу сказати, що ця проблема вже вирішена повністю, але в нас напрацьовані хороші правові позиції для захисту інтересів підприємства і для того, щоб якомога швидше відбувалися торги, а стягувач у виконавчому провадженні отримав свої кошти від реалізації.

"ДС". Відомо, що часто колишні власники блокують торги з продажу на "СЕТАМ" якоїсь ліквідної комерційної нерухомості в рамках банкрутств чи інших кампаній. Таких випадків стає більше чи менше?

Я.Д. Усе залежить від того, які активи продаються. Таких випадків було дуже багато і в попередні роки, і в цьому році. Їх завжди чимало. Як правило, йдеться про ухвали судів в рамках процедур банкрутства. Це можуть бути також ухвали судів в рамках кримінальних проваджень або іншого судочинства — господарського, цивільного, адміністративного. Але, в принципі, Ви правильно підмітили, що продаж хороших, ліквідних активів, як правило, справді зупиняється в рамках справ про банкрутство ну або кримінальних проваджень.

Я не можу сказати, що такі випадки почастішали. Просто, можливо, цьогоріч дуже резонансними були продажі активів одіозних олігархів, про які писали медіа.

"ДС". Так, у ЗМІ, наприклад, не раз потрапляв випадок з аукціоном щодо будинку готелю Військово-Микільського монастиря по Мазепи, 11, який мала купити фінансова компанія "Фінтакт" за 292 млн грн як переможець відповідних торгів на" СЕТАМ". Але не сплатила коштів у відведений термін. ЗМІ пов´язують цю структуру з мільярдером Костянтином Жеваго, так само, як і ПрАТ "Росава", що незадовго до свого банкрутства видало безвідсоткових кредитів майже на 349 млн грн компанії "ЗВ Ріелті", якій і належав цей готель. На Вашу думку, що буде далі з цим активом? Його таки вдасться якось продати і отримати кошти? 

Я.Д. Це справді хороший, ліквідний актив, який дуже важко продається через постійні зупинення його реалізації. Наразі вказані торги знову зупинені на підставі ухвал судів, які оскаржуються нашою юридичною службою в апеляційному порядку. До цього нам вже вдалося скасувати декілька ухвал судів, які також були підставою для зупинення реалізації цього активу. 

Що вплине на подальшу реалізацію майна — так це скасування вказаних ухвал, яке дозволить розблокувати проведення торгів. І я впевнений, що в будь-якому випадку ми рано чи пізно дійдемо до торгів і відіб´ємо всі атаки, які не дозволяють нам реалізувати цей актив.

Я думаю, що найближчим часом все розставить на свої місця рішення відповідних судів.

 "ДС". Ви вже сказали, що розглянутий кейс — не поодинокий випадок. Наскільки часто колишні власники блокують продаж активів?

Я.Д. Відповім дуже просто. Майже кожного разу, коли продається ліквідний дороговартісний актив відбуваються якісь перешкоджання реалізації такого активу — щонайменше у 90% випадків.

"ДС". Чи є напрацювання, як з цим боротися? Зрозуміло, що юридичним шляхом. Зрозуміло, що кожен випадок унікальний. Але можливо у Вас вже є алгоритми, як працювати в таких випадках?

Я.Д. Так, як ми вже говорили, є типові конструкції, в рамках яких недобросовісні учасники цього ринку реалізації отримують ухвали судів. І на кожну конкретну конструкцію в нас є свої методи, свої засоби, які ми застосовуємо під час оскарження таких ухвал. Наприклад, щодо банкрутства, вони, як правило, стверджують, що на актив поширюється мораторій, передбачений Кодексом України з процедур банкрутства. На це ми відповідаємо, що на такий актив мораторій не поширюється, тобто що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація продовжується, якщо майно вже було передане на реалізацію до відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому є певні нюанси щодо кожної конструкції, до якої вдаються недобросовісні учасники. Зокрема, це стосується й кримінальних проваджень. Тобто дуже часто ці арешти в кримінальних провадженнях з´являються з надуманих підстав…

Під кожен випадок у нас вже є напрацьована юридична конструкція, яку ми відображаємо в своїх апеляційних чи касаційних скаргах, подаємо їх до суду і там вже намагаємось донести нашу правову позицію. Наприклад, за кейсом, який був розглянутий вище, ми доклали всіх зусиль для скасування всіх попередніх ухвал, що стали підставою для зупинення реалізації.

 "ДС". А якщо розглянути період у кілька років, то зараз частіше вдається відстояти в судах свою позицію?

Я.Д. Наразі у нас активних судових справ близько 1 600 і їх кількість збільшується з кожним роком. Ефективність нашої юридичної служби завжди була досить високою. Тобто, як правило, підстави, до яких вдаються наші опоненти в судових справах, надумані, і нам вдається їхні позиції розбивати. Насправді все залежить від швидкості розгляду справ у судах. Зараз суди, на жаль, дуже завантажені. І процеси затягуються на дуже довгий період. Тому навіть прості справи, де, здавалося б, рішення можна винести за короткий час, слухаються дуже довго. Мабуть, в цьому зараз й найбільша проблема, чому продаж активів часом зупиняється надовго.

"ДС". 1 600 справ наразі в судах. А скільки вже виграних справ, які не можна оскаржити?

Я.Д. У нас виграних справ близько 95% (1 405 справ), за якими вже є рішення суду. Але саме серед 5% (91 справа) тих, що залишаються, бувають справді одіозні лоти. Хоча й не завжди. Буває, що відбулося якесь порушення на етапі підготовки до реалізації цього об’єкта виконавцями. Наприклад, коли на підготовчому етапі допущені якісь порушення законодавства. Може йтися як про правильність проведення оцінки арештованого майна або й взагалі про можливість звернення стягнення на той чи інший актив, бо в Україні діє дуже багато мораторіїв на реалізацію різних активів. Хоча зараз ці мораторії потроху знімаються…

 "ДС" Як ми вже не раз згадали, ті, хто хочуть відстояти своє майно, часто користаються тим, що в Україні є якісь мораторії на реалізацію активів. І у зв´язку з цим запитання: можливо, потрібно змінювати законодавство, щоб унеможливити такі ситуації?

Я.Д. Так, у складі нашої юрслужби є працівники, які саме цим і займаються. Вони постійно моніторять зміни законодавства, ми напрацьовуємо свої пропозиції до підзаконних нормативно-правових актів, як правило до наказів Міністерства юстиції, у сфері управління якого ми перебуваємо. Часто ми надсилаємо пропозиції до законопроектів у Верховну Раду. З приводу мораторію, то, як Ви знаєте, уже в цьому році повністю був скасований мораторій на реалізацію земельних ділянок. Також нещодавно був повністю скасований мораторій на реалізацію іпотечного житла, яке придбавалося за кредитні кошти в іноземній валюті. Тобто це також вагомий чинник, який блокував дуже багато виконавчих проваджень. Тому велика частина активів пішла на реалізацію. Ну й чекаємо на більш ґрунтовне законодавче врегулювання продажу арештовних дорогоцінностей, вогнепальної зброї та інших активів.

Таким чином, справді, певні законодавчі зміни, напрацювання впливають на динаміку реалізації. І я сподіваюся, що найближчим часом принаймні ці дві категорії майна будуть розблоковані. Наразі ці активи не реалізовуються, хоча і є певне законодавство щодо реалізації дорогоцінного каміння, яке досить застаріле та втратило свою актуальність.

"ДС". Можливо, Ви могли б сказати, скільки держава недотримує через дії недобросовісних екс-власників арештованого майна? Тобто, якби реалізували всі 100% таких активів, то наскільки б більшими були надходження?

Я.Д. Про абсолютні цифри я не можу сказати, але якби продавалося більше активів, то більше було б і надходжень. За тими лотами, про які ми говорили, стягувач — НБУ, і зрозуміло, що він би від реалізації цих активів отримував дуже значні кошти. Плюс ми отримуємо винагороду як організатор — державне підприємство.

"ДС". Якщо підійти ближче до банківської сфери, то можливо, в Україні обмежать доступ потенційних недобросовісних покупців до аукціонів. Так, в останньому Меморандумі з МВФ прямо прописано, що доступ до участі в держзакупівлях потрібно обмежити екс-власникам банків-банкрутів. Як Ви вважаєте, це спрацює?

Я.Д. З досвіду я бачу, що в торгах, як правило, беруть участь абсолютно інші юридичні чи фізичні особи, яких дуже складно пов´язати з боржниками. Якщо навіть ви десь чітко пропишете це в законодавчому акті, то все одно з´явиться певне товариство з обмеженою відповідальністю, яке було зареєстроване вчора, і воно матиме право брати участь у торгах. З погляду юридичної чистоти, це правильно, що ви зобов´язані допустити всіх юридичних і фізичних осіб до участі в аукціоні. Уявіть собі, який може бути суб´єктивний фактор, коли хтось буде сидіти і вирішувати, чи афілійована ця юридична особа з боржником чи ні. Тому я не бачу юридичної можливості для впровадження такого правила в процедуру реалізації арештованого майна.

"ДС". Знов-таки, відповідно до Меморандуму з МВФ, уряд повинен ухвалити план дій з повернення активів збанкрутілих банків. У жовтні-грудні 2021 р. державний Укрексімбанк виставив на "СЕТАМ" десятки лотів на десятки мільярдів гривень. Це, як правило, продаж прав вимог за кредитними договорами. Але торги за ними не відбуваються. Чому? Ніхто не хоче купувати ці кредити, бо вони вже непрацюючі?

Я.Д. Насправді все питання в ціні. Наразі всі активи Укрексімбанку були виставлені за балансовою вартістю того портфеля, тобто на рівні, власне, заборгованості боржника перед банком. Як правило, це заборгованість дуже велика, і вона не покрита тими забезпечувальними активами, які є в тому чи іншому кредитному портфелі.

Я впевнений, що ці активи будуть повторно виставлятися на аукціони. У нас передбачені в рамках співпраці з Укрексімбанком і так звані торги на підвищення — англійські аукціони, і торги на пониження — голландські аукціони.

Більше того, я впевнений, що ці активи будуть продаватися. У нас вже є успішні кейси реалізації активів Укрексімбанку. Зокрема, можна згадати готельно-офісний комплекс на вул. Петра Сагайдачного у місті Києві, який успішно продався. До речі, там стартова ціна була 240 млн грн, а під час торгів збільшилася до 337 млн грн.

Отже, ліквідність об’єкта і ціна — ось що впливає на реалізацію. Зрозуміло, якщо у вас, наприклад, мобільний телефон коштує на ринку, умовно кажучи, 10 тис. грн, а ви його виставили за 11 тис., то він не продасться за 11 тис. Тим більше, якщо йдеться, наприклад, про якісь проблемні активи. Якщо у вас в одному під'їзді є дві квартири — одна арештована, а інша ні, і ви виставляєте їх за однаковою ціною, то зрозуміло, що людина купить квартиру, в якої немає проблем.

Будь-який проблемний актив має коштувати дешевше, ніж майно на ринку. Тому що покупець отримує ще й купу юридичних проблем. І це важливо розуміти під час формування ціни такого активу.

 "ДС". Ви згадали про чудовий кейс реалізації активу на Петра Сагайдачного, де сильно піднялася ціна під час торгів. А наскільки в середньому піднімаються суми під час торгів на "СЕТАМ"? І цього року вони вищі чи нижчі, ніж у минулі роки?

Середнє зростання ціни у 2021 р. за арештованим майном склало 15,37%, за добровільним продажем — 10,95%. Торік цей показник складав за арештованими активами 14% і 4,12% — за доброволкою відповідно.

Якщо порівнювати з іншими майданчиками, "СЕТАМ"а сьогодні найефективніший майданчик на ринку реалізації проблемних активів і продажу банківських активів.

"ДС". А що відбувається з арештованими активами, зокрема нерухомістю, які ніяк не продаються? Це майно десь просто накопичується?

Я.Д.  Є законодавчий порядок, який передбачає, як відбувається реалізація і що буде, якщо торги не відбулися на всіх трьох етапах. У такому разі виконавець, який передав майно на реалізацію, пропонує цей актив забрати стягувачу в рахунок погашення боргу. Тобто, якщо, наприклад, продавався автомобіль, і він не продався на трьох торгах, то стягувач має право забрати його собі. Якщо стягувач відмовляється протягом відведеного строку на задоволення своїх вимог цим майном, то воно повертається боржнику.

І ви влучно зауважили, що підприємство "СЕТАМ" є зберігачем такого майна — тобто, ми не тільки організатори торгів, а й часто виступаємо як зберігачі арештованого майна, і воно у нас накопичується і створює додаткові витрати. Це стосується здебільшого саме конфіскованого майна.

Але тут є інша проблема. Є комісії, які створюються, зокрема, митними органами та державною виконавчою службою, і які досить довго ухвалюють рішення, що робити потім з тими активами, які не продалися. Тоді відповідно до законодавства можуть бути кілька варіантів, зокрема, і безоплатна передача. Список суб’єктів, які можуть звернутися з відповідними заявами на отримання такого майна безоплатно, обмежений законодавством. Здебільшого майно передається на благодійні цілі — наприклад в дитячі будинки, чи військові частини. Також комісія може прийняти рішення про утилізацію нереалізованого конфіскованого майна.

Отже, кількість майна у нас накопичується, але я сподіваюся, що найближчим часом всі рішення комісії будуть ухвалені, і ми звільнимо наші склади від нереалізованого митного конфіскату.