Чому "Європейська солідарність" обігнала "Слугу народу" — інтерв'ю з Володимиром Фесенком

"ДС" У свіжому рейтингу КМІС "Європейська солідарність" обганяє "Слугу народу" на 5,2% - 18,9 проти 13,7. Соціологічна контора вважала за важливе спеціально підкреслити, що порівняно з груднем різниця становить більше, ніж похибка, тобто "рейтинг партій статистично значуще змінився". Давайте розберемося, що зумовило зміни.

В.Ф. Безперечно, ситуація з ажіотажем, який був навколо справи Порошенка, — головний чинник. Але проти "слуг народу", як і проти президента, негативно зіграв, звісно, соціально-економічний фактор, зростання цін. До речі, це не вперше, січень у цьому плані — важкий рейтинговий місяць і для Зеленського, і для його партії, рік тому саме у січні була схожа історія, тільки тоді не "ЄС" випереджала партію Зеленського, а ОПЗЖ.

Якщо ви подивитесь динаміку рейтингів Порошенка та його партії за останні два роки — йдуть коливання навколо 17%, це результат Порошенка у першому турі президентських виборів 2019 р. До речі, схожа історія в інших кандидатів із першої четвірки, і не лише у них. У Ігоря Смешка теж коливання навколо того ж результату, який був у 2019 р., у Олега Ляшка та Володимира Гройсмана та сама картина, тож у цьому плані мало що змінилося. Поза всяким сумнівом, динаміка є, але йдеться про коливання, близькі до тієї цифри, яку провідні кандидати мали на президентських виборах.

Підвищення рейтингу Порошенка загалом пояснюються тим, що він забрав частину голосів у Олега Тягнибока, зважаючи на все, трішки у Дмитра Разумкова, трохи у Гройсмана і так далі. Тобто він додав за рахунок виборців, які критично ставилися до Зеленського та мали національно-демократичні переконання, але не підтримували Порошенка і були або тими, які не визначилися, або підтримували інших кандидатів.

"ДС" Якщо подивитися на рейтинги партій та президентські рейтинги їхніх лідерів, то різниця у відсотках дуже невелика, і лише у Зеленського на цілих 10% більше, ніж у його партії. Чому?

В.Ф. Ви називаєте число тих, хто визначився у виборі. Таких завжди було 5-7%, якщо говорити про різницю рейтингів партії та президента до "Слуги народу" прихильники Зеленського ставляться критичніше, бо вони бачать різні скандали, там немає таких яскравих, помітних постатей, які викликали б симпатію. Все-таки електорат Зеленського — це електорат Зеленського, і тут є традиційна історія "цар хороший, бояри погані". Згадані виборці позитив асоціюють із Зеленським, а якісь негативні речі – із його партією.

Але головним є рейтинг Зеленського, він і надалі гратиме вирішальну роль. Щодо партії, все одно її рейтинг — це відображення рейтингу президента. І якщо зробити нормальний ребрендинг партії, очистити список від різних одіозних фігур, перед парламентськими виборами провести нормальну роботу на місцях, то ситуація з рейтингом "слуг" покращиться. Але у будь-якому разі для рейтингів Зеленського та його партії зараз головний ризик не Порошенко, а соціально-економічна ситуація.

"ДС" Чи означає провальний рейтинг "Слуги народу", що влада всіма силами реалізовуватиме сценарій перенесення парламентських виборів, щоб вони пройшли після президентських? Наскільки реалістичним є таке завдання — мабуть, багато нинішніх парламентаріїв не відмовляться зайвий рік подепутатствовати?

В.Ф. Ця тема дискутується, чи є, чи може бути звернення до Конституційного суду. Ніхто поспішати з цим, принаймні, не буде, адже поки що "не горить". Ситуація двозначна, адже формальний привід для звернення до КС є: за літерою Конституції вибори мають відбутися в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Ради, тобто наприкінці жовтня 2023 року, але тут проблема з "п'ятим роком повноважень", і за це можна зачепитися. Ніхто не скаже, яке рішення може винести КС, бо ми не знаємо, якою буде ситуація в самому КС через пів року, коли звідти підуть Тупицький та низка інших суддів, а головою може стати, скажімо, Головатий.

Якщо говорити з погляду політтехнології, всі реальні політики знають, що для будь-якого нового президента вигідніше, коли парламентські вибори проходять відразу після президентських, на хвилі деморалізації сторони, що програла, і ейфорії, що перемогла, це чудово показав 2019 рік. З іншого боку, нічого критичного і тим паче катастрофічного у проведенні парламентських виборів у жовтні 2023 року немає. Звичайно, ми не знаємо, якою буде ситуація з рейтингами, але однопартійної більшості точно не буде. Натомість виникне суперечлива ситуація, коли всі лідери основних парламентських опозиційних сил будуть конкурентами на президентських виборах, і створити стійку, злагоджену коаліцію їм буде складно. Ми чудово пам'ятаємо, як Кучма в 1999 році використав протиріччя всередині опозиційної "канівської четвірки", можна зіграти на цьому і перед нинішніми виборами.

"ДС" На запитання КМІС, чи підтримуєте ви балотування Зеленського на другий термін, 62,5% респондентів відповіли негативно. Нинішній президент у контексті другого терміну любить говорити, що подивиться на настрої у народі. Яку тепер доведеться використати аргументацію?

В.Ф. Відповідь дуже проста, насправді. Адже тут справа не в абстрактних очікуваннях і не в даних соціологічних опитувань з приводу того, хочуть балотування або не хочуть. Для президента та його команди важливим буде інше: є у нього шанси на перемогу чи ні. Якщо шанси будуть, а 60% не захоче його балотування, тоді все одно піде на вибори.

"ДС" Згідно з опитуванням КМІС, проведеним 20-21 січня, різниця в президентському рейтингу між Зеленським і Порошенком помітно змінилася — була 9,5% (26,2 проти 16,7), стала 2,6% (23,5 проти 20 ,9). Чи означає це, що історія зі звинуваченням п'ятого президента у державній зраді почала працювати зовсім не так, як розраховували на Банковій?

В.Ф. Я не знаю, які були очікування на Банковій, але радитись у таких справах, якщо йдеться про оцінку фактичних наслідків, треба не з Татаровим, а з політологами, тож усе досить закономірно. Частина національно-демократично налаштованих громадян України побачили у Порошенкові жертву, людину, яку несправедливо звинувачують, вони вирішили зараз віддати йому симпатії.

Що буде завтра, післязавтра — немає сенсу загадувати, фактори можуть бути різні. Наразі зробили ставку на загрозу затримання, яка не реалізувалася, цей фактор зіграв у мінус для президентської команди з погляду дисонансу між очікуваннями та реальністю у таборі прихильників Зеленського. На Банковій ставка робилася на те, щоби показати рішучість влади, а вийшло навпаки - показати слабкість правоохоронних органів.