Заяву Ради щодо Майдану використають захисники втікачів до Росії - інтерв'ю з адвокатом родин Героїв Небесної сотні Віталієм Титичем

"ДС" Прийнята Верховною Радою заява у звʼязку з шостою річницею початку Євромайдану — це важливий ритуальний жест, чи вона має більше значення?

В.Т. Це доволі примітивний, але дієвий психологічний прийом, як на мене. Особливого позитиву в ньому не бачу, насправді Рада підмінила свою пряму функцію в контексті законодавчого забезпечення правовідносин, які існують. Замість прийняття змін у законодавство, про які ми як адвокати потерпілих говоримо вже понад 6 років, депутати обмежуються беззмістовними політичними деклараціями. В наявних суспільно-політичних обставинах вони навіть більше шкодять, аніж надають позитивної динаміки розслідуванням чи судовим розглядам. На тлі того, що вища ланка злочинців переховується за кордоном, в Росії, одночасно знімаючи з себе санкції та проходячи "очищення" в українських судах, політичні декларації шкодять здійсненню неупередженого розслідування і судового розгляду. Справа в тому, що захист обинувачуваних завжди посилатиметься на те, що справа політично мотивована, і ця заява їм на руку.

До нинішнього скликання парламенту навіть менше питань, бо, як сказав Зеленський, він "нікому нічого не винен". Натомість VIII скликання, яке прийшло на хвилі Майдану, божилося і клялося, що забезпечить чесні розслідування і покарання, але не те, що не зробило нічого. Навпаки, те, що вони робили стосовно змін в законодавство, вкрай шкодило розслідуванням та судовому розгляду. Наприклад, варто ознайомитись з розширеним звітом Управління спецрозслідувань Генпрокуратури за 2019 рік — там окремим пунктом згадується внесення шкідливих змін у законодавство, які створювали проблеми для слідства у справах Майдану.

"ДС" Попри проблеми, про які ви кажете, за словами Венедіктової, у 2020 році повідомили про підозру в справах Майдану 42 особам, це втричі більше, ніж у 2019 році, серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, три прокурори, пʼять суддів, десять цивільних осіб. Чи означає це, що слідство рухається швидше й ефективніше? Якщо ні, чому така різниця з 2019 роком?

В.Т. Різниця пояснюється дуже просто: цілий 2019 рік взагалі нічого не відбувалося внаслідок знищення Управління спецрозслідувань ГПУ і передачі повноважень до ДБР. Це очевидний факт, тобто якщо нічого не робити, то будь-яка дія надалі буде прогресом. Окрім того, нічого нового в контексті розслідування як такого прокуратура не зробила, вони з ДБР продовжують реалізовувати те, що було напрацьовано Управлінням спецрозслідувань до його розформування. Тобто тоді справи фактично завмерли на стадіях підозри або передачі в суд обвинувальних актів, а вони зараз це почали робити і заговорили про справи "під дату" — для мене це виглядає так.

"ДС" Офіс генпрокурора ініціює збалансування і вдосконалення кримінального процесуального законодавства, щоб позбутися від численних колізій, які перешкоджають розслідуванню і негативно впливають на можливість збору доказів — каже Венедиктова. Що конкретно в законодавстві заважає їй та її підлеглим ефективно працювати у справах Майдану?

В.Т. Розслідуванню перешкоджає суспільно-політична ситуація та брак політичної волі. Звісно, законодавство неідеальне, ми ще у 2017 році створили робочу групу при Юрієві Луценку, залучили фахівців, і за результатами я запропонував проект змін до законодавства. Підготовані нами зміни складали цілих 2 глави КПК, вони направлені на вдосконалення кримінального процесу таким чином, щоб стали неможливими зловживання з боку його учасників. Також вони давали можливість уникнути негативних наслідків рішення Євросуду з прав людини, який би встановив порушення прав обвинувачених і таким чином нівелював би увесь процес. Ми можемо розглядати справу в суді скільки завгодно, навіть винести рішення, але якщо ЄСПЛ встановить порушення прав обвинуваченого відповідно до Конвенції про права людини, це помножить на нуль результати розгляду.

"ДС" Окрім змін до законодавства, у планах Офісу генпрокурора — початок заочних судових процесів стосовно колишнього керівництва держави за події 18-20 лютого 2014 року. Тобто, зі слів Венедіктової, виходить, що до 2021 року цим взагалі не займалися, а лише імітували?

В.Т. Підозри усім високопосадовцям, причетним до організації злочинів, були предʼявлені у 2014-2015 роках, і вже тоді із застосуванням механізму заочного розслідування, який був прописаний в КПК — можна згадати той же процес над Януковичем. Що вони нового збираються предʼявляти й кому — я не знаю.

"ДС" До слова, за інформацією Венедіктової, заочне розслідування дозволено стосовно колишніх глави СБУ і його першого заступника, міністра оборони, міністра внутрішніх справ і його заступника, командувача внутрішніх військ МВС та інших чиновників. Які перспективи цих справ з огляду на те, що більшість з фігурантів давно втекли в Росію?

В.Т. Перспективи судового розгляду в цих справах не залежать від юриста. Не люблю так казати, але це питання політичної волі та суспільно-політичної ситуації в країні, яка змусить осіб, наділених владою, виконувати функції держави щодо забезпечення справедливого судочинства та права на справедливий суд, гарантований статтею 6 Європейської конвенції про права людини. Як воно буде в реальності — побачимо. Зараз передача справ в суд блокується адвокатами підозрюваних з формальних причин, тобто вони ніби використовують недолугість українського законодавства, а насправді суди не мали і не мають ніяких перешкод, щоб чинити правосуддя. Януковича, Захарченка та інших організаторів злочинів ми очікували в суді десь наприкінці 2017-го — у 2018 році.

"ДС" Яким саме чином допоможе в таких і подібних справах законопроєкт про заочне засудження, який 17 лютого Рада прийняла в першому читанні?

В.Т. Ці зміни дуже вбогі, вони навіть на 10% не рухають нас у перспективі судових розглядів стосовно злочинців. В розумінні авторів це просто унеможливлення неякісних формулювань судами в контексті того, що таке міжнародний розшук. Фактично це косметичні зміни, якщо говорити зрозумілою мовою. Досудові розслідування давно завершені, і тільки та "каша", створена в законодавстві умисно щодо можливості досудового розгляду і проваджень in absentia (за відсутності обвинувачуваного), гальмувала процес, та й колишня влада палки в колеса вставляла.

"ДС" Серед перспектив на цей рік Венедиктова назвала завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів на Інститутській. Це реально, чи суспільство знову годують порожніми обіцянками?

В.Т. Давно не реагую на подібні заяви Венедіктової, вони вбогі і страшенно некомпетентні в контексті фактів, це взагалі ні про що. Що вона може гарантувати взагалі в судовому розгляді, в якому прокурори є одними з учасників? Такі заяви міг робити хіба що той же головуючий у справі "беркутівців" суддя Сергій Дячук, але не генпрокурор. Нагадаю, що Зеленський фактично знищив цей судовий процес, погодившись на вимоги Володимира Путіна, троє осіб ухилились від суду, і це вже рве цілісність картини і якість цього судового розгляду викликає великі побоювання.