Віталій Кулик: Різночитання Мінських домовленостей Києвом та Вашингтоном може стати проблемою

"ДС" У розмові Зеленського і Байдена йшлося про "безпрецедентні санкції", які Захід застосує у разі вторгнення Путіна в Україну, але про посилення підтримки боєздатності української армії офіційні спікери не сказали жодного слова. Чому?

В.К. По-перше, у США є зараз чинні програми військової підтримки Україні, надання летальної зброї там теж передбачено. Але те, на що ми розраховували, надання якогось нового кейсу для отримання озброєнь у випадку загрозливої ситуації, не з’явилося, що дійсно викликає занепокоєння.

Американські і українські експерти вказують на намагання Вашингтона створити певні точки дотику для запуску переговорного процесу між США та Росією. Путін і Байден згадали про необхідність прямого діалогу і створення якогось нового алгоритму в контексті врегулювання ситуації на Донбасі.

Раніше ці функції виконували спеціально уповноважені представники Держдепу, які здійснювали човникову дипломатію між Вашингтоном, Києвом та Москвою, зокрема Курт Волкер, Вікторія Нуланд та інші.

Зараз є заява Росії про можливість залучення США до Нормандського формату, вона вказує на те, що сторони досягли принципової згоди про перезапуск діалогу. Відповідно надання Києву нового кейсу воєнної допомоги не входить зараз до інтересів США.

Це, звичайно, викликає у нас незадоволення, про що ми маємо сказати своїм західним партнерам. Розумію, що у них є свої національні інтереси, але є і високий рівень загроз з боку Росії, про які говорять у США. Тому тут має бути послідовність. Якщо вони підтверджують небезпеку, то і відповідь має бути не лише дипломатична і політична, але й матеріальна і військова.

"ДС" Коментуючи розмову президентів, керівник офісу Зеленського Андрій Єрмак повідомив, що США вирішили стати активним учасником мирного процесу щодо врегулювання ситуації на Донбасі і це "може бути паралельний трек разом із Нормандським форматом". Як може виглядати подібна перспектива у практичній площині? Вашингтону буде легше підштовхувати Київ до виконання Мінських угод?

В.К. Вони й раніше мали інструментарій підштовхування нас до якихось рішень чи зобов’язань, які були вигідні Вашингтону, попри відсутність їх у Нормандському форматі. Якщо вони до нього увійдуть, то має бути або перегляд рамкової угоди, або якийсь проміжний меморандум про їх залучення. Має бути визначений формат участі США у "Нормандії". Це, наприклад, "чотири плюс один", або повноцінна участь. Є різні форми залучення третіх сторін до переговорного формату. Зокрема в питанні врегулювання Придністровського конфлікту діє формат "п'ять плюс два".Тобто п'ять учасників переговорного процесу і два спостерігачі або асоційовані учасники.

Україну влаштовували б різні варіанти участі в цьому форматі США, але якщо розглядати повноцінний варіант участі, то хотілось би почути — в якості кого. Чи це буде консультація на рівні Держдепу, чи участь адміністрації Байдена і самого президента в цьому процесі. Якщо рівень присутності США буде високим, це створює й певні ризики для Києва. Тому що будь який переговорний формат за участі першої особи США передбачає сухий залишок у вигляді документу, який доведеться Україні виконувати. І це будуть не уточнення, не розмитті формулювання, різночитання, а конкретний документ, який фіксує зобов’язання і де США теж беруть на себе зобов’язання в контексті врегулювання.

Тоді у нас взагалі зменшиться поле для маневру, якщо інтереси Києва і Вашингтона будуть відрізнятися в питанні цього врегулювання. Наприклад, США і Москва вирішать врегулювати безпекові питання з РФ із зобов’язанням США підштовхнути Україну до реалізації політичного кейсу мінських паперів. США можуть натиснути на Україну, не залишивши їй поля для варіацій у цьому питанні. Це означатиме політичне викручування рук, збільшення напруги, обвал рейтингів, загрозу дострокових президентських чи парламентських виборів, погіршення внутрішньополітичної стабільності та ін. А керованість внутрішніми процесами з боку Банкової досить низька.

Так, США для нас сильний партнер, якщо позиції Києва і Вашингтона синхронізуються, але якщо у нас будуть різні прочитання Мінських домовленостей або різні уявлення про їх логіку, це може створити проблеми, оскільки Банкова ще не навчилася твердо казати "ні" нашим стратегічним партнерам для захисту наших інтересів.

"ДС" Вкотре з боку США прозвучали запевнення, що Росія, мовляв, не має права вето на вступ України до НАТО. Але як ця ритуальна фраза де-факто впливає на нашу євроатлантичну перспективу?

В.К. Ніяк. Насправді сценарій може бути таким: нам не кажуть "ні", але зявляється мораторій на включення нових членів до НАТО на 5–10 років. Тоді можливість вступу до Альянсу залежатиме не від України, а зробити такий крок можуть колегіально члени НАТО. Поки що остаточно нічого не вирішено, а для нас зняття питання інтеграції в НАТО означає 300 голосів у Верховній Раді по змінах до Конституції, за нинішніх обставин це неможливо.

"ДС" На вашу думку, чи порушував Байден питання антикорупційних реформ в Україні, зокрема дану Зеленським ще у вересні обіцянку "негайно забезпечити обрання нового глави САП", яке не виконано й досі?

В.К. Не думаю, що згадували про САП, скоріше мова йшла про те, що є пробуксовка в питанні реформування правоохоронних та антикорупційних органів — це президенту було сказано.

"ДС" Чи можна назвати введені США санкції проти Портнова натяком на те, що Банковій варто бути обачливішою у зв'язках зі "старими кадрами" часів Януковича?

В.К. Мова йшла не лише безпосередньо про контакти Банкової з Портновим. Це людина, яка повязана з різними групами інтересів, він проходить у справах, які перешкоджають американським інтересам. Тут йдеться про втручання в американські вибори, та "плівки Деркача", до яких він мав пряме відношення разом з самим Деркачем та Костянтином Куликом. Проте, це не єдине, в чому його звинувачують, на ньому стоїть маркер "противника реформ".

Це сигнал Банковій про те, що треба бути перебірливішими у своїх контактах і думати про співпрацю українського правосуддя з американським у частині звинувачень підсанкційних осіб, проти яких порушено кримінальні справи у США, зокрема Ігоря Коломойського.

Окрім того, якщо США вдаються до таких речей, значить внутрішньоукраїнські інституції боротьби з корупцією не працюють. Тобто, є певне "домашнє завдання" для Києва, яке Зеленський має виконати.