Віктор Дубовик про рейдерів під час війни та вилучення активів російських олігархів

Повномасштабне вторгнення Росії до України поставило чимало викликів перед усіма українцями. Однак старі проблеми, на кшталт корупції чи рейдерства, на жаль, нікуди не зникли. В інтерв’ю радіо NV керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Віктор Дубовик розповів про те, як працюють сьогодні державні реєстри, наскільки гострою є проблема рейдерства та чи можна позбавити російських олігархів активів в Україні.

— Російські окупанти діють не лише на полі бою, а й в інформаційному і кібернетичному просторі. Чи супроводжувалось військове вторгнення атакою на важливі українські ресурси, зокрема на державні реєстри?

— 24 лютого 2022 року розпочалася дуже потужна атака на державні ресурси — інформаційні бази, державні реєстри тощо. Міністерство юстиції, що відповідає за збереження таких відомостей, почало активно протидіяти цій потужній кіберзагрозі. Я сумніваюся, що ще десь у світі мають досвід протидії таким масштабним атакам.

Вже в перші години стало зрозуміло, що під ударом два ключові державні реєстри — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (відомості про будинки, будівлі, квартири, земельні ділянки) і Державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відомості про власників юридичних осіб, юридичних компаній, фізичних осіб — підприємців). Щоб захистити інформацію від російських хакерів ми повністю закрили реєстри для зовнішнього доступу. Хоч це і могло створити певні незручності громадянам, що не перебували на територіях, де велися активні бойові дії.

Як показала подальша практика, це було слушне і вчасне рішення, адже важливі відомості не міг отримати ані внутрішній ворог, ані зовнішній. І, тим більше, внести зміни до державних реєстрів, змінюючи власність громадян. Тож держава в цій частині, як і Збройні Сили України, змогла захиститися, і зробила це вчасно і доволі ефективно. Жодної цінної інформації російські хакери здобути не змогли.

—  Мешканці звільнених українських територій розповідають, що окупанти мали списки місцевих мешканців, які є власниками зброї, і навіть знали про кількість одиниць зброї. Чи могли окупанти отримати ці дані з державних реєстрів?

— З тих реєстрів, за які відповідальне Міністерство юстиції, — ні. Міністерство юстиції за реєстр власників зброї не відповідає.

—  Як сьогодні працюють ці державні реєстри? Адже попри війну життя триває й економіка має працювати.

— Після перших радикальних кроків у вигляді повного блокування реєстрів держава зрозуміла, що необхідно їх частково відкривати. Дозвіл на проведення реєстраційних дій надавався лише певним колам осіб. Так, у березні дозвіл було надано лише представникам Міністерства юстиції, які мали вчиняти певні реєстраційні дії, наприклад, зміну керівників юридичних осіб. Це було важливо, адже багато керівників компаній пішли на фронт і юридичні особи залишилися без керівництва, яке має здійснювати дії від імені компаній. Згодом дозвіл на реєстраційні дії отримали певні державні реєстратори органів місцевого самоврядування і нотаріуси. Наразі доступ до реєстрів все ще обмежений – думаю, в повному обсязі вони працюватимуть вже після нашої перемоги.

—  Чи не стала військова агресія зручним моментом для активізації рейдерів? Якою наразі є ситуація з рейдерством?

— За даними МВС з початку війни кількість злочинів в Україні зменшилась. Це стосується і кількості спроб вчинення рейдерських захоплень майна.

Мабуть, наш внутрішній ворог вирішив, що не на часі це робити. На мою думку, ті, хто б хотів скористатися моментом, або виїхали за кордон, або бояться реакції держави на їхні незаконні дії.

Ми пам’ятаємо, що з 2016 по 2019 рік в країні був певний розгул рейдерства, працювала чимала кількість чорних реєстраторів та чорних нотаріусів. Однак у 2020 році було ухвалено певні законодавчі зміни, проведена відповідна робота Міністерством юстиції та правоохоронними органами, і це змінило ситуацію. Тож під час військової агресії така кількість випадків зменшилася навіть порівняно з 2021 роком.

—  Ви згадали про розгул чорних рейдерів та чорних нотаріусів. Чому це було можливим?

— На той момент завдяки певним законодавчим змінам у 2015−2016 році сферу державної реєстрації віддали на відкуп так званим комунальним підприємствам, яких існувало дуже багато по всій країні. Таку кількість аргументували піклуванням про громадян – аби уникнути черг, незручностей тощо.

А де-факто ми отримали те, що ключі доступу до державних реєстрів отримували люди, яких не існувало в природі. Система була побудована таким чином, що достатньо було поштою надіслати до відповідного органу документи, аби отримати ключ з доступом до державного реєстру. При чому достатньо було лише копії паспорта, і вже можна було вносити зміни, вчиняти незаконні реєстраційні дії, внаслідок чого і відбувалося рейдерське захоплення майна.

—  Тодішній міністр юстиції Павло Петренко запевняв, що система абсолютна надійна, а за спробу втручання в роботу реєстрів існує дієве покарання.

— Якби система була надійною, то не було б чорних рейдерів, чорних нотаріусів і так далі. Лише протягом 2020 року Міністерство юстиції вже в новому складі змогло припинити діяльність близько 20 чорних нотаріусів, які вчиняли незаконні дії по всій території нашої країни. Винні вже отримують вироки. Але це стало можливим тільки зі зміною владної команди.

—  Чи є зараз випадки, коли рейдери хочуть захопити майно, розуміючи, що пізніше повернеться господар? Скажімо, з підприємства вивезуть обладнання, техніку, а господарю залишаться голі стіни. Такі захоплення були поширеними в аграрній сфері.

— Абсолютно точно. До того ж, нещодавно у нас запрацював ринок землі і з’явилися ризики, пов’язані з відчуженням ділянок. Однак завдяки впровадженню нової законодавчої моделі у питанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення в нас взагалі не відбувається рейдерських дій — просто нуль. Це стосується саме земель сільськогосподарського призначення, і тільки в процедурі відчуження цих земельних ділянок, коли набувається право власності. Після того, як у нас було запущено повноцінний ринок землі, запроваджена модель повністю забезпечує схоронність прав на земельні ділянки.

Свого часу поширеними були рейдерські дії, коли спершу відбувались реєстраційні дії, а згодом — силове захоплення врожаю, земельних ділянок тощо. Для цього вносились зміни до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань — достатньо було принести протокол у звичайній письмовій формі, написати на простому білому аркуші про перехід права власності на корпоративні права від громадянина А до громадянина Б, що мав зареєструвати державний реєстратор. Такі документи часто підробляли. Справжність підписів згодом встановлювали під час експертизи у кримінальних провадженнях, однак врожай вже було вкрадено.

При цьому часто державний реєстратор не був обізнаний про те, що йому надають підроблені документи. Згодом було внесені зміни, за якими державну реєстрацію слід було здійснювати лише на нотаріальних бланках. Потрібно було прийти до нотаріуса, який мав встановити осіб, що звертаються до нього. Це ускладнювало процедуру, тож для рейдерів це питання стало неактуальним через економічну невигідність.

—  Але цей напрямок зачіпає важливе для держави питання — продуктову безпеку України.

— Так. Ми розуміємо, що зерно є стратегічним продуктом, і на цей момент всі працюють над тим, щоб саме безпекова складова харчової промисловості була забезпечена. Наразі діє зернова угода, і, на щастя, після звільнення острова Зміїний Україна поновила панування в нашій частині Чорного моря.

—  Які дії, пов’язані із реєстрацією власності майна, зараз є найбільш ризикованими?

— Напевно, слід почати з найбільш соціально значущих дій. Перш за все, це первинна реєстрація нерухомості. Наразі це одна з найбільш ризикованих дій. Новобудови та недобудови — одна з причина мітингів і обурення громади. Люди, які інвестували у своє житло у 2020−2021 роках, чекають на завершення будівництва свого житла. Але не можуть його отримати через юридичні проблеми, що виникли у замовника, у забудовника житла на етапі погодження будівництва, на етапі отримання земельних ділянок для такої забудови тощо.

Друга соціально значуща і вагома дія — це відносини між позичальниками та банківськими установами щодо іпотеки. Залишитися без житла зараз, бо його відбирає банківська установа через неспроможність сплачувати іпотеку в повному обсязі, — дуже небезпечно. Ми це враховуємо, тож наразі реєстраційні дії щодо стягнення такого житла заборонені державою.

—  Тобто стягнення відбувається виключно за вироком суду?

— Позасудовий механізм звернення для стягнення існує, але діяв до початку повномасштабної військової агресії. Зараз неможливо у нотаріуса чи державного реєстратора оформити перехід власності від фізичної особи власника житла на юридичну особу — банківську або кредитну установи. Тому що держава розуміє соціальну значущість таких процесів.

Такі конфлікти зараз вирішуються тільки у судовому порядку. Не можна просто забрати житло, навіть якщо є певне прострочення за іпотекою. Адже забезпечувати таку виплату кредитних зобов’язань, яка була до 24 лютого, сьогодні, на жаль, неможливо.

—  Протягом багатьох років російський бізнес і російський олігархат глибоко інтегрувався в структуру української економіки. Зараз йдеться про те, що російський олігархат має бути позбавлений активів в Україні, а ці активи мають працювати на нашу державу. Наскільки активно відбувається пошук і позбавлення російських олігархів, які так чи інакше причетні до війни, їхніх активів? Якою є позиція вашого комітету і Міністерства юстиції щодо недопущення переоформлення російських активів на компанії-прокладки, виведення в офшори?

— Зрозуміло, що підсанкційні особи не будуть сидіти й спостерігати, як у них держава Україна цілком законно забиратиме майно. Від цих осіб йде потужний спротив через корумпованість певних інституцій, значні кошти вкладаються в збереження цих активів. Мета number one – уникнути санкційних дій.

Але, на щастя, в нас досить активно діють правоохоронні органи, які виявляють спроби таких незаконних реєстраційних дій і виходу з правового поля України. У нас активно діє відповідальний за цей важливий напрям Департамент санкційної політики Міністерства юстиції, який повідомляє про встановлені факти правоохоронним органам, Офісу протидії рейдерству, що має повноваження скасовувати спроби уникнути санкцій і вийти з правового поля України. Механізм працює так: правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки, Департамент захисту національної державності в складі СБУ, звертаються до Міністерства юстиції з відповідною скаргою, в якій просять скасувати реєстраційні дії, спрямовані на уникнення дії санкційного законодавства. І ми реагуємо, і скасовуємо. Такі накази вже оприлюднені на сайті Міністерства юстиції, можна з ними ознайомитися і побачити дієвість цього механізму. Уникнути санкційних списків вже неможливо.

—  До прикладу, певний російський олігарх є власником якогось українського заводу. Як бути, якщо він діє через десять прокладок, зареєстрованих в офшорних зонах?

— Так і відбувається. Для цього у нас є Вищий антикорупційний суд, який розглядає відповідні справи — щодо спроб уникнення санкцій у вигляді реєстрації активів на підставних осіб, у вигляді кейсів, коли продаж активів на десятки мільйонів доларів відбувається за три тисячі євро. Саме такий кейс був нещодавно на розгляді у ВАК, і Міністерство юстиції довело свою правомірну позицію завдяки активній судовій роботі. Такі спроби не мають успіху — держава все це бачить і присікає такі намагання. Можливо, це відбувається не так швидко, як би нам хотілося, але в усьому світі такі процеси дещо розтягнуті в часі. Адже після проходження всіх національних систем захисту вони проходять міжнародні арбітражі.