Вадим Денисенко: Найгірше, що може бути з Зеленським, — поміряти завтра рейтинг і зрозуміти, що він не впав
Про те, чи можлива нині в Україні коаліція національної єдності, і які для неї мають скластися умови, "ДС" поговорила з виконавчим директором Українського інституту майбутнього Вадимом Денисенком
"ДС" Зараз влада дезорієнтована, вона відчуває сильний тиск як ззовні, так і всередині держави. Чи можлива в таких умовах коаліція національної єдності на зразок британської, що була створена у 1940 році?
В.Д. Теоретично можлива. Перш за все, має бути політична воля і потрібно, щоб Зеленський погодився поділитися повнотою влади з іншими політичними силами, аби мати можливість ухвалювати будь-які рішення. Але це можливо лише тоді, якщо монобільшість не буде застосовувати право вето. Це, звичайно, велике переформатування всієї системи влади і в готовність Зеленського до такого сценарію, чесно кажучи, не дуже віриться. Особливо зважаючи на вчорашнє звернення до народу, яке адресоване не стільки народу взагалі, скільки ядерному електорату самого Зеленського.
"ДС" Якщо формуватиметься коаліція національної єдності — прем’єр може бути кандидатурою не від монобільшості?
В.Д. Така ситуація автоматично передбачає, що прем’єром буде фігура не від монобільшості, а компромісна для більшості головних політичних гравців у цьому процесі фігура. Як казав колись один американський суддя, компроміс — це коли тобі здається, що ти виграв, але водночас ти і програв.
Це має бути рівновіддалена і адекватна людина з великими повноваженнями для компромісного формування команди, яка могла б отримати велику довіру.
"ДС" Тобто в теорії до цього треба залучити всі нинішні парламентські сили, крім ОПЗЖ, які делегуватимуть в певних пропорціях своїх кандидатів до складу уряду?
В.Д. Тут не обов’язково слід дотримуватися пропорцій. Безумовно, якщо раптом Тимошенко запропонує одну людину, а Порошенко — двох, на цій ідеї можна ставити хрест. Повинен бути не дуже великий список людей — з 15-17 міністрів, — які матимуть право формувати команду своїх заступників. Ключова проблема в тому, що можна призначити геніального прем’єра рівня Кахи Бендукідзе, але він змушений буде працювати з міністрами, які можуть бути креатурами тих чи інших олігархів і нівелюватимуть всі зусилля.
Це неймовірно складний процес, який теоретично можна було б пройти, якщо мати на меті конкретні цілі. Що дуже важливо: в перший же день формування такого уряду треба буде затвердити його програму, де будуть прописані речі, які він робитиме, та "червоні лінії", за які цей уряд не зможе заходити. Насправді це уряд перехідного періоду, який має протягом наступних 6-7 місяців пройти між Сціллою і Харібдою. Як сказав Юрій Щербак, Сцілла — це російська агресія, Харібда — розколи всередині суспільства.
"ДС" Опозиції буде вигідно відповісти на таку пропозицію Зеленського згодою?
В.Д. Все залежить від правил гри. Поки ми, звісно, можемо згадувати Черчілля та його коаліційний уряд. Але у нас немає Черчілля, який мав велику довіру від короля в 1940 році та рішучість запросити до свого уряду, хоча й на незначні ролі, своїх попередників. Наприклад, попередній прем’єр Чемберлен був членом уряду Черчілля, займав посаду лорда-голови Ради. Це синекура, яка існує з середини XVI століття і має швидше ритуальний статус. Але, тим не менше, він був членом уряду і погодився на посаду, бо за цим стояло питання не власних амбіцій, а виживання нації.
Коли ми говоримо про коаліційний уряд, є кілька головних моментів. Перший момент — це відносна автономність такого уряду в кадрових питаннях, право на рішучі кроки. Другий момент — це право на помилку та можливість її виправити. Хочу нагадати слова Лешека Бальцеровича про те, що головним правом реформатора є право на помилку. Якщо ти не помиляєшся — значить, нічого суттєвого не робиш.
Третій момент — це право уряду на невтручання ззовні у важливі моменти його роботи. Але все це має бути в межах умовної коаліційної угоди.
"ДС" Якщо у Зеленського не буде потрібного розуміння політичного моменту для створення уряду національної єдності, які у нього ще є варіанти дій?
В.Д. У нього є аж два варіанти. Перший — не робити нічого, і з високою вірогідністю у найближчий час він буде діяти саме таким чином. Другий варіант — робити косметичні зміни. Однак зміни, коли урядовця Х з однієї бізнес-імперії міняють на урядовця Y з іншої бізнес-імперії, чесно кажучи, ні до чого хорошого не приведуть.
Зараз перед нами стоїть кілька глобальних викликів. Перший — економічний. У нас є 12 млрд кубів газу, з них 6 млрд технологічно неможливо підняти. Тобто газу вистачить умовно до початку березня, якщо буде погана погода. Відповіді на питання дефіциту газу сьогодні немає.
Другий глобальний виклик — це безпека. Не буду на цьому зупинятися, бо про це сказано більш, ніж багато.
Третій виклик — це недовіра всередині Банкової. Команда Зеленського все менше довіряє одне одному і починає якщо не працювати на дві сторони, то, як мінімум, саботувати колективні рішення.
І четвертий виклик — це об‘єднання всіх перед загрозою. Зараз піде грандіозна інформаційна хвиля і нам потрібне консолідоване розуміння суспільства, щоб телеканали, які належать олігархам, правильно відповідали на виклики.
"ДС" Ви зазначили, що всередині команди Зеленського панує недовіра. Рішення Печерського суду стосовно Порошенка посилить відцентрові процеси і "броунівський рух"?
В.Д. Саме по собі це рішення є лише однією з ланок великого шляху. Все залежить від подальших кроків Зеленського. Якщо він зрозуміє, що ситуація починає виходити з-під контролю і потрібно робити певні різкі, в тому числі й кадрові, кроки, то зможе відрегулювати ситуацію. Якщо ж цього не зробить, вона буде тільки погіршуватися.
Саме по собі це рішення є дуже важливим і може стати віхою. Але, знову-таки, будемо дивитися на кроки влади. Можна сказати, що народ і опозиція ще не натисли на курок, а тільки його звели.
Найгірше, що може бути з Зеленським, — це завтра поміряти соціологію і зрозуміти, що рейтинг не впав. Тож можна заспокоїтись. Можливо, після 19 січня його рейтинг і не впаде, і навіть не буде відчутно коливатись. Але питання зараз не в рейтингу, а в речах значно глибших і значущих для суспільства.