Вадим Денисенко про одкровення спецпосланця Віткоффа: Путін не вперше використовує свою "віру" для впливу на республіканців

– У розмові з Такером Карлсоном Стів Віткофф повторив всі пропагандистські наративи, забаганки Кремля – зокрема про чотири регіони, які, за його словами, є "ключовими проблемами" у війні Росії проти України. Вочевидь, крім Донбасу і Луганська йдеться ще про Запоріжжя і Херсонщину. І він це ретранслював не критично, а повторив як даність. На вашу думку, це така "гра у віру", чи в адміністрації Трампа дійсно вірять в те, що говорить Путін?

– По-перше, вони не ідіоти і все прекрасно розуміють. Але на сьогодні Трампу вкрай необхідне рішення. І тому вони будуть робити все від себе залежне, щоб цього рішення добитися. Ключовий момент, який ми повинні розуміти – Віткофф не озвучив нічого нового. Взагалі нічого. Якщо ми згадаємо Трампа кілька років тому, то він неодноразово говорив, що в цих регіонах живуть російськомовні люди.

Але найважливіше – це те, що станом на зараз ми можемо говорити про те, що де-факто розпочалися переговори про лінію розмежування. Це не доконаний факт, не вирішене питання, не ультиматум Україні. Це саме початок переговорів. Далі буде ще дуже багато раундів різних переговорів з різними людьми, які будуть говорити різні речі.

Американці традиційно грають у дві руки. Частина – перш за все, Трамп – говорить позитивно про Путіна, але паралельно той самий міністр фінансів [Скот Бессент] минулого тижня заявляв, що якщо Росія не піде на поступки, то доведеться впроваджувати санкції, подібні до тих, які впроваджувалися щодо Ірану. Тому, ще раз наголошую, ключове в усьому, що сказав Віткофф, – це початок переговорів про лінію розмежування.

– Історія про молитву Путіна за Трампа – чому вона виникла? Він просто підлещувався чи це таке загравання, наприклад, з релігійністю електорату Трампа?

– Путін неодноразово у своїй політичній кар'єрі робив подібні речі. Перший раз, який ми можемо зафіксувати, був у розмові із Джорджем Бушем-молодшим. Тоді Путін розповів міфологічну історію, що, коли він був маленький, мати хрестила його таємно від батька в Ленінграді. І віддала йому його натільний хрест, коли він їхав в Єрусалим, і він його з того моменту ніколи не знімав. А потім розповів про те, що коли згоріла його дача, то єдине, що вціліло – це той самий натільний хрестик, який Путін начебто ніколи не знімає, а тут несподівано залишив чортзна-де на дачі.

Оцю релігійну історію він, в принципі, завжди згадує в розмовах із республіканцями. Перший раз був Джордж-молодший, який спирався зокрема на консервативне республіканське і християнське лобі. Зараз він робить те ж саме, тому що Трамп спирається на християнські цінності та на американських християн взагалі. Тому і потрібно було розповісти якусь таку християнську історію.

Наступний момент: він чітко розуміє, що те, що Трамп залишився живим, сам Трамп розглядає як таку собі богообраність. І психологи, які працюють із Путіним, пояснили, що цю тему вкрай важливо зачепити.

Третій момент, який насправді дуже важливий для нас, хоч ми його і не помітили: ще під час виборчої компанії американського президента – після перемоги, але до інавгурації – Путін сказав, що дуже переживає за Трампа, чи той залишиться живим. Тобто ця тема, крім всього іншого, тригернула його особисто.

Тож тут є набір із кількох факторів. Перше: Путін вже апробував цю історію на Буші-молодшому, вона спрацювала, тож очільник Кремля вважає, що це спрацює і зараз. Друге: Путін розуміє, що для Трампа напад на нього є дуже важливим психологічним моментом, і це треба використати. І третє: Путін, як параноїк в душі, реально вважає, що такі речі може робити, умовно, тіньовий світовий уряд чи масони. І в цьому моменті він був щирим. Власне, єдине, в чому він був щирим. Тому і з'явилась подібна річ.

Але не треба забувати, що росіяни завжди грали в такі дипломатичні ігри. Згадаємо, як Макрону дарували пляшку вина, випущену в рік його народження. Вони завжди шукають речі, які можуть зачепити іноземних лідерів, і пробують з ними отак працювати.

– Взагалі складається враження, що Путін як досвідчений кадебіст досить грамотно грає на психологічних особливостях Трампа. Йому з цією адміністрацією досить зручно, на вашу думку?

– Тут не можна говорити про "зручно" чи "не зручно". Путін розуміє, що гра Трампа не настільки проста, як це може видатись на перший погляд. У нас багато хто вважає, що Трамп ледь не завербований КДБ, тому так поводиться. Путін прекрасно розуміє, що у Трампа є зараз особистий "пунктик" на переговорах, тож цьому слід підігравати, спробувати зіграти так, щоб це сподобалося особисто Трампу. Адже в новій адміністрації президента США все буде робитися виключно з дозволу Трампа. Тож питання не в кадебешній історії, а в тому, що реально біля Путіна є кілька розумних психологів, які чітко розкладають йому психотип Трампа, логіку ухвалення ним рішень і підкреслюють, що Трамп любить лестощі. А якщо Трамп любить лестощі, треба йому в цьому потакати. І Путін це робить. Це, між іншим, те, чому нам також слід повчитися.

– Ви перед цим згадали, що адміністрація Трампа грає у дві руки. Але водночас складається враження, що вони грають з Росією, скажемо так, з відкритими картами. Це така "реальна політика"? Той же Віткофф міг не озвучувати історію про молитву за Трампа, але він підіграв і вивів її в американський інформпростір.

– Він не міг не сказати про це вголос. Бо, ще раз наголошу, слід виходити з психотипу людей, що працюють з Трампом. А Віткофф працює з Трампом дуже багато років. Він знає, що сподобається Трампу, знає, що Трамп буде задоволений, якщо ця історія буде публічно озвучена. Тому він не міг цього не сказати.

Якби цього не зробив Віткофф, я гарантую, що це сказав би хтось в наступному інтерв'ю. Адже про той же хрестик, про який Путін розповів Бушу-молодшому, сам Буш написав тільки в своїх спогадах. А Путіну треба було озвучити це трошки раніше, тож він дав інтерв'ю Ларрі Кінгу і видав все це в прямому ефірі. Тобто він все одно б доніс свою ідею. Тут питання в тому, що найкраще це було зробити через Віткоффа, і вони влучили на 100%.

Щодо того, що американська адміністрація підіграє Кремлю. Дивіться, в чому головна наша проблема? В тому, що ми дуже часто дивимося на одні заяви і взагалі не помічаємо інших. Це загалом абсолютно нормальний процес, що ми бачимо негатив для себе і звертаємо на нього увагу. Але там, де може бути хоч трошки позитивне для нас, ми вважаємо, що це дурниці, бо воно йде не від першої особи.

Повторю, що Трамп з першого ж дня, як стало зрозуміло, що він переміг, грав в подвійну гру. Він ніколи не чіпав Путіна особисто. Ніколи не говорив про Путіна погане. Але коли йшлося, наприклад, про економіку Росії, то Трамп робив досить жорсткі заяви, зокрема, про обмеження експорту нафти. Зараз, в принципі, триває та ж історія. Тільки негативні речі про Росію говорять міністр фінансів, сенатор Ліндсі Грем, низка інших людей. Але персонально Трамп справді нічого такого не заявляє, бо він одержимий результатом цих переговорів. Він дуже багато на них поставив. Якщо Трампу не вдасться досягти свого, то програє не тільки він, але й республіканська партія. Тому він буде робити все від себе залежне, щоб витиснути максимальний результат з цих переговорів.

Навіть за результатами розмови Трампа і Путіна, коли стало зрозуміло, що Путін фактично затягує час, і, здавалось, Трамп міг би вибухнути, Трамп вирішив не вибухати, а вмикати турборежим. Він прискорює процеси тоді, коли Путін вважає, що може все сповільнити.

– А чому Трамп поставив так багато саме на це? Зрозуміло, що це було однією з його передвиборчих обіцянок, найголосніших, але він аж "поведений" на питанні перемовин і хоч якогось призупинення бойових дій.

– Тут можна тільки конспірологічні теорії розводити. Але я думаю, що найпростіша відповідь – він вважав, що це буде найпростіший кейс. Що це буде значно простіше, ніж приєднувати Канаду, Гренландію чи розв'язувати ядерне питання в Ірані. Що це буде найпростіше, що він може зробити.

– Тобто, сам вірив у свою обіцянку?

– Так. Він, звичайно, не божевільний, але він вважав, що зможе це зробити досить просто і достатньо швидко.

– Ще один з важливих посилів, які запустив Віткофф, – те, що вибори в Україні будуть. Він конкретно сказав, що "вони" вже домовилися – щоправда, незрозуміло, хто саме. І при цьому нагадав, що Путін не визнає Зеленського легітимним і Кремль не буде укладати з ним будь-які угоди. І тут постає питання, для чого тоді так потрібні ці вибори? Чи будуть вони у такий спосіб намагатися змінити владу на більш поступливу?

– Вибори в принципі можуть відбуватись тільки тоді, коли відбудеться довготривале повне припинення вогню. Не оце квазіприпинення, коли росіяни нібито не б'ють по енергетичній інфраструктурі. Насправді ключовий фактор – це має бути довготривале (а якщо ми говоримо про вибори, то це мінімум шість місяців) припинення вогню. Тому очевидно, що, все ж таки, йдеться про те, що після припинення вогню у швидкому темпі – або відносно швидкому – будуть оголошені вибори. Але це не означає, що вибори відбудуться вже завтра під час обстрілів. Це неможливо.

– Ще один момент, який привертає увагу. Віткофф сказав, що Зеленський має розуміти, що він буде розчавлений. Це говорилося в контексті порівняння потенціалів України та Росії, мовляв в останньої в чотири рази більше населення, вона потужніша. Саме в такому різкому формулюванні. Це відображення того, про що ми говорили, – несприйняття Зеленського? Чи можна сказати, що вони беруть курс на примус України до миру за будь-яку ціну?

– Це примушення України до миру, але не за будь-яку ціну. Трамп неодноразово говорив, що обидві сторони повинні піти на компроміс. І зараз це насправді парафраз слів Трампа, не більше.

– Але на які компроміси має піти Росія, як на мене, не зовсім зрозуміло і досі.

– Поки що ми лише спостерігаємо. Насправді зараз ключове, хто б там що не говорив про вибори чи інші речі, – це початок переговорів про лінію розмежування. Це буде головною темою. Все інше можна вирішити, а це – найболючіше і найскладніше питання, яке ні одна, ні друга сторона без компромісів під тиском третьої сторони розв'язати не зможе. От за цим треба дивитися.

Повторюся: Путін в розмові з Трампом вирішив потягнути час, тож вигадали оце от квазіперемир'я. Але Трамп вирішив інакше і вмикає турборежим, щоб прискорити ухвалення рішення про тридцятиденне перемир'я. В момент, коли воно буде оголошене, розпочинаються уже переговори більш предметні й більш конкретні. Але станом на зараз, наскільки я розумію, все впирається виключно в лінію розмежування. Інших тем, які неможливо подолати, на цей момент не існує.