Топ-10 корпоративних криз у Латвії 2024 року та їхні уроки

Щоб знайти відповіді на ці питання, репутаційний та антикризовий радник Сергій Біденко поспілкувався з Оярсом Стуре, латвійським експертом із кризового управління, який вже декілька років досліджує головні корпоративні кризи в Латвії.

Латвійський кризовий топ-10 складається з 2019 року групою латвійських експертів на основі опитування широкої групи експертів, які мають досвід управління організаціями державного та приватного сектору. Респонденти оцінюють суспільну важливість кожної події за шкалою від 1 до 10.

Сергій Біденко: Оярс, розкажіть про особливості криз 2024 року в Латвії, які увійшли до топ-10.

Оярс Стуре: Щороку ми складаємо рейтинг найгучніших криз, у яких фігурують саме організації, а не окремі політики чи персоналії. Цього разу зібрали такі десять випадків:

 1. Невизначеність стосовно фінансування Rail Baltica.

У Латвії, Литві та Естонії це "проєкт століття". Це залізничне сполучення від Таллінна до Вільнюса через Ригу, в тому числі для військових потреб. Наші політики під час планування додали додаткові об'єкти навколо залізниці, розраховуючи на їх фінансування Євросоюзом. Дещо вже встигли побудувати, але виявилося, що незрозуміло, як вони будуть фінансуватися. Та в Євросоюзі сказали: "Ми домовлялися тільки про залізницю, а не про інфраструктуру навколо неї!". Це й спричинило кризу.

2. Російський дрон.

Восени до нас залетів російський дрон. Проблема в тому, що наші військові його не помітили і не збили, він упав сам. З’ясувалося також, що офіційна версія була не зовсім правдива, і це обурило громадськість.

3. Переобрання президента Банку Латвії.

Після завершення повноважень президента банку політики так і не зійшлися на спільній кандидатурі його наступника: в останню мить вони зняли всіх претендентів, тому не було з кого обирати. В результаті банк залишився без повноцінного керівника, тож робота Банку Латвії загальмувала. Це спричинило ще одну проблему – банк тимчасово не мав представництва в Центральному банку Європи.

4. Закон про автострахування.

Парламент ухвалив невдалий закон, в якому зазначалось, що страховку треба купувати навіть для машин, які просто стоять без руху. Коли він набув чинності, люди обурилися. Врешті-решт помилку визнали й внесли поправки. Страхування не скасували, проте спростили процедуру зняття та постановки на облік, аби без реєстрації не доводилося сплачувати внески.

5. Витік даних.

Про це дуже мало говорили. Було написано, що це найбільший витік даних в історії Латвії. Є відчуття, що цю справу "зам'яли": 42 муніципалітети постраждали, але повідомили, що секретної інформації не було втрачено.

6. Проблема з порталом Latvija.gov.lv.

Це портал, де держава спілкується з людьми. Там зберігаються всі відомості й документи громадян. Керує ним VDAA. Зазвичай, якщо вам надходить якесь офіційне повідомлення, то на електронну пошту приходить сповіщення. Однак в травні VDAA розіслати всім листа: "Зареєструйте або підтвердіть свій email, інакше сповіщення надходити не будуть". Чимало людей проґавили це і перестали отримувати сповіщення, пропускаючи важливі дані. Хтось заробив великі штрафи, дехто втратив бізнес. Президент і прем’єр-міністр запевнили, що розберуться і компенсують збитки постраждалим. Керівник VDAA замість вибачень почав виправдовуватися, проте загалом держава повелася відповідально й визнала, що провина на її боці.

Це рідкісний випадок, і ми зможемо переконатися згодом, що з цього вийде далі.

7. Нові електропоїзди.

Дуже довго і болісно проходила закупівля нових електропоїздів. Це тривало майже десять років, а коли зрештою поїзди прибули, виникли технічні проблеми: взимку вони ламалися на морозі, а часом ставали просто посеред поля, не даючи пасажирам зійти. (привіт, український Інтерсіті зразка 2021 року – прим. Сергія Біденка).

8. Музей окупації.

Один "рашист" хотів підпалити Музей окупації. Нападника було затримано. Мене дивує, чому так високо оцінили цей випадок.

9. Скандал із сексуальними домаганнями.

Весною студентки звинуватили двох викладачів Музичної академії у сексуальних домаганнях. Журналісти поспілкувалися з дівчатами й підготували сюжет – піднявся величезний ґвалт. Наслідки були значні: декан покинув посаду (хоча не був безпосередньо причетний), в інших вузах переглянули принципи взаємин між викладачами і студентами.

(цей кейс зараз дуже резонує із звинуваченнями в сексуальних домаганнях в українському театральному середовищі – прим. Сергія Біденка)

10. Розірвання контракту між великою лікарнею та будівельною компанією.

Через зрив термінів і неякісну роботу одна з найбільших лікарень Риги вперше розірвала договір із впливовою будівельною компанією. Замовлення було на зведення нового корпусу, це фактично проєкт загальнодержавного рівня.

Зазвичай державні та муніципальні установи намагаються довести справу до кінця, а тут лікарня заявила: "Ні, так не піде", — і викликала цим потужний резонанс.

(ми теж маємо подібні кейси, наприклад, як було з "Охматдитом" – прим. Сергія Біденка)

Сергій Біденко (СБ): Які спільні риси поєднують ці кризи?

Оярс Стуре (ОС): Майже в кожній ситуації організації зіткнулися з проблемами управління. І після цього відбувалися комунікаційні збої: внутрішня неузгодженість та брак комунікації з громадськістю.

Також помітно, що першою реакцією часто буває прагнення щось промовчати або виправдатися, замість того, щоб одразу надавати ясну інформацію та пропонувати рішення.

СБ: Чи є в цьому списку приклади подолання кризи, які можна оцінити як позитивні?

ОС: Історію з порталом Latvija.gov.lv можна вважати відносно позитивною, бо президент і прем’єр-міністр оперативно пообіцяли, що збитки людям відшкодують, і держслужбовці "взяли провину на себе".

Крім того, у випадку з електропоїздами та скандалом у Музичній академії були зроблені спроби розв’язати проблему. Сполучення потягів хоч і "з пригодами", та все ж допрацювали до прийнятного стану. А в освітніх закладах після сексуального скандалу почали переглядати регламенти, щоб запобігти подібним ситуаціям.

СБ: Як гадаєте, ці кризи зробили країну трохи кращою чи це просто перелік з категорії "як не треба робити"?

ОС: Я певен, що деякі з цих випадків таки зрушили ситуацію. Наприклад, парламент вперше якісно розслідував проблему з Rail Baltica, хоч і не з’ясував до кінця питання фінансування. Також історія з російським дроном змусила швидко модернізувати ППО.

СБ: Чи існує в Латвії "культурний код" криз?

ОС: Є певна психологічна закритість: поки ситуація не виплеснулася в ЗМІ, її не вважають кризою. Але бачимо зміни: дедалі більше державних органів та бізнесів намагаються діяти прозоріше, швидко робити заяву. Проте все ще вистачає "замітання під килим". Особливо це стосується тем, пов’язаних із безпекою. Можна сказати, що "культурний код" у Латвії — це або уникнути ескалації, або надати мінімум інформації, якщо є ризик паніки.

СБ: Який основний висновок чи рекомендація авторів дослідження щодо криз 2024 року?

ОС: Цим дослідженням ми показали, якими різними бувають кризи. На мою думку, вони нас вчать, як важливо діяти конструктивно й реагувати на кризу, а не лише виправдовуватися.

Наш меседж незмінний уже кілька років: кризи різноманітні й можуть з’явитися зненацька, з будь-якого боку. Організаціям варто завчасно підготувати план дій, аби не витрачати час на виправдання чи пошук винних, а швидко переходити до конструктивного розв’язання.

Потрібен "антикризовий набір" — від злагоджених внутрішніх процедур до відкритої комунікації з людьми. Керівники, які знають, як реагувати на перші симптоми кризи, зазвичай краще дають собі раду та зменшують негативні наслідки.

Криза здатна показати, хто є хто: якщо вмієш діяти правильно, складно зробити неправильно. А якщо не вистачає знань і сміливості — втрачається час на самовиправдання. Тож наша ключова рекомендація: напрацьовувати знання, процедури й навички заздалегідь, аби за потреби діяти швидко й упевнено.

Моє завдання як експерта з кризового управління – передати необхідні знання й навички, щоб знизити ризики й підвищити шанси на успіх.

Знання – сила. Якщо людина розуміє, що 90% проблем йдуть від неї самої, і при цьому здобуває потрібні інструменти, це схоже на "повний виграшний квиток".