Тарас Жовтенко про те, чому в Україні досі немає посла США і чи може Конгрес не визнати Путіна президентом

"ДС" Конгресмен-демократ Стів Коен та конгресмен-республіканець Джо Вілсон зареєстрували проект резолюції, за якою Путіна після 2024 року не визнають президентом Росії. Чи є голоси за її ухвалення? Наскільки далеко може зайти розкол між Конгресом та Байденом щодо відносин із Росією?

Т.Ж. Цю ініціативу можна розглядати як один з варіантів реакції Конгресу США на сьогоднішні дії з боку РФ. Це і підштовхування Білорусі до активізації міграційної кризи, і накопичення військ на українському напрямку. Таким чином США намагаються натиснути на московське керівництво за різними сценаріями. Це не тільки Білий дім і Держдепартамент, але й американський парламент, який теж хоче долучитися до активних дій у зовнішній політиці.

Доля цієї ініціативи залежить від взаємин демократів і республіканців та рівня протистояння в американському парламенті. Республіканці можуть спробувати довести цю ініціативу до логічного завершення.

Росіяни, зважаючи на те, що вони зараз роблять, хочуть домовитися хоча б про онлайн-зустріч з Байденом. Зрозуміло, що поки така розмова не відбудеться, ні у Сенаті, ні у Конгресі згадану ініціативу серйозно розглядати не будуть.

Ми розуміємо, що Росія тисне зараз на союзників США у Європі, як і навесні, шантажуючи їх посиленням військового контингенту на кордоні з Україною, а тепер і мігрантами. І тут все буде впиратися в те, що протиставить Росії Байден, як президент США. Тобто зараз передчасно говорити, яким може бути розкол між Байденом і Конгресом до закінчення згаданих перемовин. На сьогодні ця ініціатива залишається лише політичним і символічним інструментом тиску на Росію, у що він трансформується далі, покаже розвиток подій.

 "ДС" Яка умовна група у Вашингтоні зараз сильніша – "яструби" чи "голуби", які не хочуть обтяжувати відносини з Москвою, щоб не прискорювати її зближення з Пекіном?

Т.Ж. З того, що ми останнім часом бачимо, зокрема, заяви міністра оборони США під час перебування в Україні, поки що у Вашингтоні займають м’яку позицію. Але знову ж таки, зміна цієї позиції буде пов’язана з результатами хоча б мінімального діалогу між Росію та США. Можна згадати, що Байден ще в адміністрації Обами був прихильником обережного відношення у стосунках з РФ. Тому він може схилятися до підходу так званих "голубів". Але, зрозуміло, що все буде залежати від поведінки Росії найближчим часом.

"ДС" Чи підпише Байден прийняту Конгресом поправку щодо оператора "Північного потоку-2" — компанії Nord Stream 2 AG?

Т.Ж. Тут все буде залежати від уже згаданих обставин, а підхід до Росії з боку США й всього Заходу має бути комплексним. Недоцільно ризикувати і виокремлювати питання "Північного потоку-2" в якийсь окремий кейс. Найімовірніше, Байден підпише цю поправку.

"ДС" Яким є нинішнє місце України у грі "яструбів" та "голубів" у Вашингтоні? Чи маємо ми можливість якось впливати на загальний розклад сил?

Т.Ж. З одного боку, Україна є сьогодні дуже серйозним аргументом у протистоянні двох згаданих груп впливу всередині адміністрації Байдена. Але, з іншого, ми чудово розуміємо, який шлейф має Україна у внутрішній політиці США. Це і корупційні скандали з "Бурісмою", і потенційний негативний вплив на президентські вибори, який мав місце через деяких українських акторів, опосередковано і прямо.

Тому жодна зі згаданих груп не буде зловживати аргументом України. До речі, експрезидент Трамп зараз розвиває серйозну активність, готуючись до майбутніх виборів, і будь–який інформаційний привід з боку Києва у цьому контексті може бути використаний в майбутній політичній боротьбі за посаду президента. Тому ми є вагомим фактором у боротьбі "яструбів" та "голубів", але обставини у внутрішній американській політиці дуже обмежують нас в активних діях.

"ДС" Чому досі ми не маємо посла США, хоча неодноразово з'являлася інформація, що рішення "ось-ось" буде прийняте? Хто має найбільші шанси обійняти цю посаду?

Т.Ж. Тут важко сказати про шанси окремого кандидата, але якщо говорити про те чому досі посол не призначений, це питання внутрішніх відносин між згаданими групами. Моє враження, що кандидат, якого пропонував Трамп, Кіт Дейтон дуже добре розуміє і знає нашу ситуацію, він міг би бути ідеальним варіантом, особливо в нинішніх умовах. Та проблема в тому, що цей кандидат асоціюється з колишнім президентом.

Тому призначення майбутнього посла залишається питанням боротьби між групами "яструбів" і "голубів". Насамперед серед правлячої частини політичної еліти США, але й, безумовно, Конгрес з Сенатом теж будуть грати у цю гру. Тому що американські інституції тут стараються діяти синхронно.