Як оцінити домовленості міністрів оборони США та України - інтерв'ю з Тарасом Чмутом

"ДС" Міністр оборони України Андрій Таран та керівник Пентагону Ллойд Остін підписали Угоду про стратегічні основи оборонного партнерства. Що цей документ може дати нам в цілому і, зокрема, в забезпеченні безпеки судноплавства в Чорноморському регіоні?

Т.Ч. Не знаючи деталей, ми не можемо давати якихось оцінок або висновків. Це може бути частина чергової рамкової угоди та більш загальних домовленостей, яка предметно розкриває конкретні кроки: постачання озброєння, навчання, надання тих чи інших послуг і так далі. Проте, ми не можемо дати оцінок, не знаючи повного тексту документу, який, очевидно, не з'явиться у відкритому доступі.

"ДС" Чи можемо ми розраховувати на більш тісне партнерство оборонних і розвідувальних структур у військовому плануванні і оборонних операціях? Як нам допоможуть посилити кібербезпеку, про яку також іде мова в документі?

Т.Ч. Теоретично так, але ми не знаємо деталей, які там криються. Звісно, ми отримуємо певну розвідувальну інформацію від партнерів. Чи не щодня у нас на адмінкордоні з Кримом, на сході літають безпілотники, літаки, в тому числі європейських країн, що входять до НАТО. Напевно ж, вони збирають інформацію не тільки для своїх цілей, а й діляться з нами. Чи цього достатньо, ми не знаємо, тому що ця інформація не публічна.

"ДС" Таран і Остін підписали ще один документ — міжурядову Угоду про проекти в сфері дослідів, розробок, випробувань і оцінки. В ньому іде мова про проекти в сфері модернізації озброєнь і військової техніки із залученням інвестицій з американського боку. Що ми можемо модернізувати з допомогою американців, чим їх зацікавити?

Т.Ч. Ми маємо відносно потужний оборонно-промисловий комплекс, який з залученням американських технологій і нашого обладнання, досвіду може давати якісні спільні продукти як для потреб України, так і для експорту на зовнішні ринки третіх країн. Літакобудування, наприклад, бронетанкова галузь, прилади нічного бачення і тепловізійні вироби, кораблебудування, радіолокація, однозначно засоби зв'язку. Це ті сфери, де американці можуть нам допомогти і через спільні підприємства або просто через наших спецекспортерів можна створювати хороші зразки продукції, які потім купувати в межах наших бюджетних можливостей для себе і продавати третім країнам.

"ДС" В Угоді про досліди і розробки мова іде також про те, що українські науково-дослідні установи зможуть долучатися до виконання проектів американської сторони. В яких проектах у військовій сфері наші вчені могли б співпрацювати з американцями?

Т.Ч. Напевно, в тих галузях, де вони досить просунуті — радіолокація, система радіотехнічної розвідки і РЕБ, можливо, кораблебудування, авіабудування, бронетанкова галузь, загалом ті галузі, де ми зберегли якийсь потенціал і він якоюсь мірою може бути цікавим для США.

"ДС" Також угода передбачає просування продукції і послуг обох держав на ринки третіх країн з урахуванням стандартів країн — членів НАТО. Про які саме країни і продукцію можна говорити в даному випадку?

Т.Ч. Жодної конкретики наразі немає. Раніше мова йшла про залучення американських інвестицій та технологій на "Антонов". У них є лінійка моделей літаків 1х8, тобто АН 148, 158, 168, і в них американці начебто були зацікавлені. Але це все було на рівні попередніх обговорень, заяв і так далі.

"ДС" З підписанням документів про співпрацю у військовій сфері стало відомо про постачання озброєння на $60 млн Вашингтоном в Україну: "Джавеліни", стрілецька зброя, боєприпаси. Це скоріше символічний жест чи ми отримаємо те, чого зараз гостро потребуємо?

Т.Ч. Це точно не про гострі потреби, тому що я не знаю, що у нас сьогодні є якась в принципі гостра потреба, адже продовжуються бойові дії позиційного характеру. Якщо ми говоримо про пріоритетні напрямки переозброєння сил ППО, а це протиповітряна оборона сухопутних військ та винищувальна авіація, то $60 млн — занадто мало для того, щоб перекрити якісь потреби в цьому контексті. В той же час додаткові "Джавеліни" чи стрілецька зброя дозволять якоюсь мірою посилити наш захист.