Що робитимуть в Афганістані Китай, Росія та інші ключові гравці — інтерв'ю з Сергієм Даниловим

"ДС" Остання заява Байдена фактично була про те, що США надалі не збираються нести відповідальність за те, що відбувається в Афганістані. Але інші світові актори мають в цій країні і в регіоні свої інтереси. Почнемо з Китаю — чи можна говорити, що вплив цієї країни стане домінуючим?

С.Д. Я вважаю, що всі сусідні країни, тобто і Китай, і Іран, та й Росія, напружилися від перемоги талібів. Вплив Китаю не те що збільшиться, він намагається захистити ті проекти, які вже здійснював прекрасно і без проблем за присутності американських військ. Єдине, можливо, додасться транспортний коридор, перспективи якого дуже непевні.

"ДС" Про який коридор йде мова?

С.Д. З Китаю через Таджикістан та Афганістан до Пакистану. Завдання Пекіна — не стільки економічні проекти, хоча вони там є, і достатньо великі, а убезпечення своїх західних районів, де проживають китайські мусульмани, уйгури, від поширення тих ідей, які будуть представляти з точки зору Китаю небезпеку. Тобто в усіх сусідніх з Афганістаном країнах домінуючим тепер є питання безпеки. В Китаї воно доповнюється ще й економічними проектами видобутку корисних копалин, будівництва інфраструктури — електростанцій, гідроелектростанцій і таке інше. Всі змушені приділяти увагу Афганістану, тому що бояться небезпеки від цієї країни.

"ДС" Росія виявилася в короткому списку з трьох країн, які не закрили дипломатичні місії після приходу талібів в Кабул. Чи швидко в РФ Талібан буде виключений зі списку заборонених організацій? В яку гру збирається грати Кремль?

С.Д. Кремль уже озвучив через посольство в Кабулі свою позицію, що якщо таліби будуть дотримуватися домовленостей та не будуть представляти загрози — буде їх визнання. Я думаю, що в цьому сенсі вони чесні.

"ДС" Тобто в майбутньому може мова йти про спільні проекти на зразок тих, які можуть бути з Китаєм?

С.Д. Можливо. Але не треба перебільшувати ці економічні проекти і зиск, який вони дають, але можливо так, вони теж є фактором.

"ДС" Пакистан, який давно співпрацює з Китаєм і давав талібам організовувати бази на своїй території, разом з Китаєм та РФ не закрив свою дипмісію в Кабулі. Які вигоди і перспективи отримає ця країна після встановлення в Афганістані влади талібів?

С.Д. Для Пакистану основне питання — це достатньо чисельна войовнича і малоконтрольована пуштунська громада на заході країни, так звана зона племен. Треба сказати, що Афганістан ніколи не визнавав кордон з Пакистаном офіційно, тому що по той бік живуть теж пуштуни. Тому для Пакистану вкрай важливою була лояльність цих пуштунських племен, громадян Пакистану, і одному з лідерів країни приписують слова "ми дали їм цілу державу, щоб вони не підірвали нашу".

Підконтрольний або дружній режим в Кабулі — це для Ісламабаду спосіб торгівлі з Китаєм. Він є дуже близьким союзником Китаю, переорієнтовує поставки зброї зараз з американських на китайські, розраховує на китайські гроші та інвестиції. Але мені видається, що Ісламабад хотів би не тільки бути реципієнтом, але й мати ще якісь козирі, які дозволяють йому покращувати свою переговорну позицію з Китаєм, з країнами Центральної Азії і з Іраном теж. Можливо, пакистанське керівництво з приходом талібів до влади отримає такі козирі.

"ДС" Індія — основний опонент Китаю і Пакистану. Яким чином встановлення влади талібів вплине на позиції Делі в регіоні?

С.Д. Пакистану важливо, щоб Афганістан не слугував економічною базою для Індії. Останні 20 років Індія була достатньо широко присутня на афганській території, індійські компанії будували дороги, розвивалося співробітництво, індійське кіно в кінотеатрах тощо. В Індії є своя м'яка сила в цьому регіоні. Звичайно, це викликало не найкращі емоції в Ісламабаді, але тепер позиції Делі в самому Афганістані будуть знищені, а не послаблені.

"ДС" Туреччина по суті стає "смотрящою" від Заходу в Афганістані. Як це буде виглядати? Чи буде чи Анкара вирішувати проблему з біженцями так, як вона робила це раніше щодо Сирії і Іраку?

С.Д. Зараз Анкара намагається не допустити на свою територію біженців, які прямують через Іран: уже дійшла не одна тисяча, зараз це основний напрямок втечі афганців. Можливо, ще Пакистан, але про це немає точних відомостей. Туреччина робить все для того, щоб почалося будівництво стіни на кордоні з Іраном. Паралельно в країні зростають ксенофобські настрої: на минулому тижні, наприклад, відбувалися погроми сирійських магазинів та дрібного сирійського бізнесу, хоча сирійці значно ближчі туркам, ніж афганці, є спільна історія, вони сусіди, перебувають в Туреччині доволі давно, але це не зупиняє від погромів. Тобто в країні зростає напруга між турками і громадами біженців, уже громлять і курдські квартали, стосовно афганців настрої ще гірші.

"ДС" Що Ердоган може попросити за вирішення проблеми біженців?

С.Д. Зараз поганий для Ердогана період, щоб щось просити. Є побоювання всередині самої Туреччини, ще немає кому штурмувати грецький і болгарський береги, йти балканським більш багатим маршрутом до Європи. Зараз не виглядає так, що можна в когось щось просити чи шантажувати. Крім того, Ердоган уже бачить, що навіть тимчасове розміщення афганських біженців може мати негативні політичні наслідки для нього самого.

До слова, турки пропонували забезпечувати безпеку аеропорту в Кабулі, але таліби їм доволі ясно дали зрозуміти, що цього не буде і іноземних військ на території Афганістану не буде, будуть тільки афганські.